Фото: lenta.ru

«Якщо навіть деякі камікадзе звернуться до суду, Україна виграє всі ці спори»

Автор: Алла ЄРЬОМЕНКО

Заголовна фраза — прогноз прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з приводу розвитку подій та відносин уряду України з компанією Vanco Prykerchenska Ltd. (Vanco International Ltd., прописаною на Віргінських островах) після рішення Кабміну 21 травня призупинити участь України в Угоді про розподіл вуглеводневої продукції (УРП), яка видобуватиметься в межах Прикерченської ділянки…

Цьому передувало, як повідомляло «ДТ» в попередньому числі, анулювання Міністерством охорони навколишнього природного середовища 25 квітня спеціального дозволу на надрокористування, виданого компанії Vanco Prykerchenska Ltd.

Чомусь компанію Vanco Prykerchenska Ltd. називають «американською», хоча досі невідомо, чи є в ній хоча б 10% капіталу 100-відсоткової дочірньої американської компанії Vanco Energy Company (Х’юстон, Техас, США чи все-таки — Деловар, США?) — Vanco International Ltd. (зареєстрована на Бермудах), яка виграла тендер на вивчення та розробку майже 13 тис. кв. км. Прикерченської нафтогазоносної ділянки. Між іншим — це обов’язкова умова УРП. Невідомо, і хто конкретно є гендиректором чи керуючим компанії Vanco International Ltd., якому можна офіційно подати рішення Мінприроди та Кабміну...

З прем’єром і рішенням (одностайним) Кабміну можна, звісно, сперечатися. Але якщо немає у статутному фонді компанії Vanco Prykerchenska Ltd. зазначених 10% материнської американської компанії (чи хоча б 10% її 100-відсоткової дочірньої компанії — Vanco International Ltd., Бермуди), то питання правомірності видачі спеціального дозволу компанії Vanco Prykerchenska Ltd. на дослід­ження і розробку Прикерченської ділянки терміном на 30 років майже однозначне: не мали права такій компанії видавати спецдозвіл на надрокористування. Незалежно від політичних і комерційних симпатій та антипатій.

Рішенню Кабміну про анулювання (або, швидше за все, про розірвання) УРП із «американською» компанією передувало кілька значимих подій.

У попередню п’ятницю, 16 травня, проблемою компанії Vanco Prykerchenska Ltd. предметно зайнялася РНБО України, яка веліла урядові і Мінприроди відкликати своє рішення про відкликання спецдозволу на надрокористування компанії Vanco Prykerchenska Ltd. Також було запропоновано створити спецкомісію, щоб розібратися у проблемі. Далі — більше.

Акурат того ж дня, коли попереднє число «ДТ» (у якому вкотре докладно описано історію з Vanco) з’явилося у ваших поштових скриньках та кіосках преси, а саме — 17 травня, Генеральна прокура­тура України, як з’ясувалося, предметно встигла розібратися з ситуа­цією про відкликання Мінприроди спецдозволу для Vanco Prykerchenska Ltd. на надрокористування у Прикерченській ділянці й винесла свій протест. Коли і на підставі яких документів та фактів — питання.

Мінприроди протест Генпроку­ратури офіційно отримало 19 травня. А тільки 20 травня на сайті Генпрокуратури з’явилося повідомлення про проведену перевірку пра­вомір­ності анулювання спеціального дозволу на користування надрами континентального шельфу Чорного моря компанією «Венко Прикер­ченська Лтд.». З повідомлення випливає, що Гене­ральна прокуратура встановила: «Міністерство охорони навколишнього природного середовища Ук­раїни, всупереч вимогам Кодексу Ук­раїни про надра, без визначення правових підстав наказом від 25 квітня 2008 року незаконно позбавило зазначену компанію дозволу».

Водночас Генпрокуратура акцентувала увагу на тому, що Мінприроди має право анулювати спеціальні дозволи, але при виконанні певних умов. У тому числі — надання заявником неправдивих даних.

Після протесту Генпрокуратури (яка нерідко оскаржує рішення міністерств) у Мінприроди було десять днів на реакцію. Вибір був, хоча й невеликий. Можна було відповісти аргументовано, що, мовляв, з таких-то й таких причин не згодні, і у відповідь, швидше за все, отримати безумовне розпорядження Генпрокуратури про обов’язковість скасування свого рішення про анулювання спецдозволу на надрокористування компанією Vanco Prykerchenska Ltd.

Або ж Мінприроди в судовому порядку може оскаржити протест Генпрокуратури. А це, як ви розумієте, процес тривалий. Якщо, звісно, його штучно не прискорять.

Так чи інакше, але, як повідомила прес-служба Кабміну, 21 травня уряд ухвалив рішення про призупинення участі України в «Угоді про розподіл вуглеводнів, які добуватимуться в межах Прикерченської ділянки надр континентального шельфу Чорного моря, між державою Україна і компанією «Венко інтернешнл Лтд.»

Прем’єр Ю.Тимошенко виключила можливість міжнародних позовів і штрафних санкцій до України у зв’язку з ухваленням рішення про вихід із УРП з американською компанією Vаnсо. «Якщо навіть деякі камікадзе на підставі таких незаконних дій звернуться в якийсь міжнародний суд, Україна не просто його виграє, а дуже впевнено виграє всі ці спори, і я хочу, щоб навіть не допускали такої думки, що Україні доведеться за все це платити», — підкреслила глава уряду. За її словами, Україна тільки повертає свій шельф Чорного моря.

«Ми прийняли всі необхідні рішення для захисту національних інтересів, прийняли одноголосно», — резюмувала Ю.Тимошенко.

Крім того, за інформацією «ДТ», на засіданні Кабміну 21 травня всі члени уряду підписалися під зверненням до президента В.Ющенка про спільне з Верховною Радою, РНБОУ, секретаріатом президента розслідування можливих причин укладення невигідної для України УРП.

М’яч був посланий на поле президента...

А тим часом компанія Vаncо в рамках (!) Київського міжнародного енергетичного форуму 22 травня влаштувала так звану прес-конференцію. А точніше, як пояснили представники цієї компанії, вони скористалися присутністю великої кількості журналістів, щоб заявити про свою незгоду з наміром уряду України розірвати Угоду про розподіл продукції. Власне, швидше за все, відповідати на запитання журналістів представники Vаncо не планували. Навіть коли їх запитали, чи правда те, що було написано про Vаncо в попередньому числі «Дзеркала тижня». Відповідь прозвучала на кшталт: «У вас — своя правда, у нас — своя правда». Тут, зізнаюся, не втрималася й нагадала панам: правда — вона одна. Вочевидь, Джон Браун, Кріл Бредлі та Олег Альошин так не вважають.

Крім того, за словами О.Альо­шина, їм не зовсім зрозуміле рішення, про яке в середу заявила прем’єр-міністр Ю.Тимошенко: «Якщо уряд мав на увазі розірвання угоди з Vаncо, то він мусив дотримуватися встановленої процедури, чого не було зроблено. На нашу думку, уряд уникає дій, спрямованих на офіційне розірвання договору, тому що боїться наслідків арбітражних розглядів. Дж.Браун переконаний, що Vаncо виграє судовий позов, якщо до цього дійде. Хоч, як заявив О.Альошин, «поки що те, що робить уряд, виглядає як дії камікадзе».

Власне, заради цієї фрази, схоже, представники Vаncо й скликали прес-конференцію. Однак про те, що вона була добре зрежисована, свідчить згадка про компанію Vаncо уже буквально в перших словах виступу на енергофорумі тимчасового повіреного у справах США в Україні Джеймса Петтіта. Її було названо як позитивний приклад інвестиції в Україні. А про конфлікт між Vаncо і Кабміном він дипломатично зауважив: «Ми хочемо усунути непорозуміння, що виникли, і повернутися до політики діалогу».

Не знаю, чи було це відомо представникам компанії Vanco і тимчасовому повіреному у справах США в Україні, але, за інформацією «ДТ», уже 22 травня, коли проходив енергофорум, усі (!) члени Кабміну, включно з міністром юстиції Миколою Оніщуком, завізували постанову про анулювання відносин із Vanco. У зв’язку з тим, що було встановлено деякі важливі факти, які ставлять під сумнів і вимагають розірвання УРП. Щоправда, 23 травня М.Онищук чомусь змінив свою позицію і заговорив про те, що він на засіданні Кабміну попереджав: «У разі подання позову нам буде непросто захищати свої інтереси».

А ви спробуйте захищати інтереси держави. «ДТ» вже повідомляло, що переможець тендера на право вивчення і розробки майже 13 тис. кв. км на період 30 років Прикерченської ділянки буквально відразу ж переуступив свої права компанії Vanco Prykerchenska Ltd. Отож, виявляється, зробити він міг це за згодою уряду і за умови держекспертизи, якої не проводили. Таким чином, порушено статтю 11 УРП. До речі, секретаріат президента тоді про це попереджав уряд В.Януковича.

Другий момент пов’язаний із порушенням частини 2 статті 26. Перш ніж підписувати угоду з новою, тим більше нікому не відомою компанією, якій переможець тендера переуступив свої права (тобто з Vanco Prykerchenska Ltd.), слід було виконати ряд додаткових вимог, що стосуються перевірки цієї компанії: хто вона, хто засновники, чи має фінанси, досвід. Цього теж не було зроблено.

Саме ці «нові обставини» і дали право урядові наважитися на розірвання УРП. Днями докладну постанову підпише прем’єр.

У цій історії уряд (три його склади) далеко не білий та пухнастий. Але якщо з самого початку порушено права держави, їх треба відновити. Навіть якщо це негарно виглядає. Набагато несимпатичнішим може виявитися розвиток конфлікту.