Геєць: Україна зможе протистояти економічним викликам лише за умови економічного зростання на 5–6% на рік

Україна потребує глибоких змін у підходах до грошово-кредитної і валютної політики, які відповідали б інтересам залучення інвестицій і переходу на інвестиційно-залежний шлях розвитку з усім спектром викликаних кризою проблем. Про це заявив директор Інституту економіки і прогнозування Національної академії наук України Валерій Геєць під час засідання Фінансового прес-клубу, організованого за підтримки «Дзеркала тижня».

Вчений наголосив, що подальша невизначеність у таких питаннях, як проблема інфляції, курсу, способів їх регулювання, у питаннях, яким чином впливати на грошову пропозицію і, відповідно, попит, призведе до зростання національної економіки лише на 2–3%, що неминуче посилить соціальні проблеми.

«Я вам гарантую, що при зростанні економіки на 2–3% щорічно, нагромадження у соціальній сфері, сфері споживання будуть прогресувати. І проблеми будуть не скорочуватися, а зростати. Мова має йти про зростання на рівні не менш 5–6% як мінімум, і тільки в цих умовах буде закладено перспективи, коли можна буде за певний період те, що нагромаджено в цій частині, розв’язувати», — зауважив Геєць.

За його словами, ситуація з економічним зростанням за рахунок експорту і стимулювання внутрішнього попиту за рахунок зовнішніх запозичень, яка тривала дев’ять років поспіль, вже неможлива.

«Обидва варіанти в 2010-му і наступних роках працювати не будуть. Треба орієнтуватися на інвестиції. Постає надзвичайно складне завдання: як і яким чином буде поставати інвестування в українську економіку і за яким сценарієм», — наголосив експерт.

Геєць підкреслив, що наразі постає серйозне завдання модернізації реального сектору економіки, адже протягом усього періоду економічного зростання це питання залишалося поза увагою як національних, так і іноземних інвесторів.

«Таким чином, за поточний рік треба закласти одночасно підвалини модернізації усіх її складових. Наївно думати, що без формування інститутів розвитку, яких сьогодні в Україні немає, без чіткого бачення того, для чого і яким саме чином ці інститути застосовувати, ми ці питання розв’яжемо», — зауважив експерт. 

«І для цього в нас є рік, як максимум, інакше ми будемо знову приречені пасти задніх не тільки у Європі, але й серед країн, що розвиваються», — наголосив він.

Геєць переконаний, що на сьогодні поки що є дуже мало підстав для здорового оптимізму і проблема полягає не тільки у відсутності належної координації між окремими гілками влади, а в тому, що насправді «немає поки що координувати». 

«В нашій країні, на жаль, досі відсутнє системне та комплексне бачення того, які реформи нам необхідно запроваджувати, яку макроекономічну, і в тому числі кредитно-грошову та фіскальну політику реалізовувати», — пояснив він. 

«Немає чого координувати без розв’язання ідейно-політичних та політико-правових проблем в сучасній Україні – і саме в цьому полягає головний виклик на найближчі та подальші післявиборні місяці», — підсумував учений.

Інші точки зору експертів, озвучені під засідання Фінансового прес-клубу на тему «Майбутнє після виборів: як забезпечити фінансову стабільність та відродити економіку», читайте у статті Олександра Дубинського і Юрія Сколотяного «Іспит для нової влади» у свіжому номері «ДТ».