Електронний квиток, який більшість українських суб'єктів авіабізнесу продають пасажирам, не є електронним документом, оскільки згідно з законом «Про електронні документи й електронний документообіг» оригіналом електронного документу вважається екземпляр з обов'язковими реквізитами й електронним цифровим підписом (ЕЦП) автора.
Про це в статті для «Дзеркала тижня» заявив президент компанії «Кий Авіа» Володимир Шпак.
«Хто ж — авіакомпанія, агент, власник АСБ чи хтось іще — ставить свій електронний підпис (відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис»
За словами експерта, для того, щоб зняти подібні суперечності, необхідна система електронного документообігу, в якій електронні квитки формуються як електронний документ відповідно до всіх вимог законодавчих актів, з можливістю перевірки достовірності та цілісності таких документів. Також така система може захистити від можливих зловживань з фінансовими документами, пояснює він.
Крім того, Шпак зазначає, що через невирішені проблеми, в основному
«У разі створення первинних документів на машинних носіях (за текстом оригіналу) підприємство зобов’язане за свій рахунок виготовити їхні копії на паперових носіях, що й може використовуватися в бухгалтерському обліку. Оплату позначають на підставі платіжних документів (касовий чек, квитанція до прибуткового касового ордера, банківські платіжні документи тощо). Отже, легше і простіше виписувати електронні квитки на бланках суворої звітності. А де ж тоді прогрес?», — відзначив Шпак.
Докладніше читайте в статті Володимира Шпака «Електронний квиток — уперед, до паперового» у свіжому номері «ДТ».
Анонси статей