Янукович проти корупції: нерівна боротьба

Серед багатьох реформаторських ініціатив і добрих намірів нової влади боротьбу з корупцією хазяїн «Межигір’я» вважає найбільш значимою. Антикорупційна риторика взагалі стала домінувати в промовах учасників нової владної команди. Однак перший тиждень роботи урядової коаліції на чолі з Партією регіонів показав: ці люди та їхні методи нічим не відрізняються від колишніх. Вони готові очолити боротьбу з корупцією тільки для того, щоб цю боротьбу поховати.

Розглянемо послідовність дій. 26 лютого в числі перших указів президента Віктора Януковича було ухвалено рішення про створення Національного антикорупційного комітету. 11 березня президент і його парламентська коаліція затвердили нового прем’єр-міністра, міністра внутрішніх справ, голову СБУ, віце-прем’єр-міністра силового блоку. 12 березня президент виступив на координаційній нараді з керівниками правоохоронних органів. Всім цим людям було поставлено головне завдання: боротьба з корупцією. Слова звучать правильно.

Та от цікавий збіг. Саме напередодні голосування за нових силовиків, покликаних очистити владу від організованої злочинності, коаліція Партії регіонів... позбавила Кабмін реальних інструментів боротьби з корупцією! Депутати, лояльні до Януковича, дружно проголосували за відстрочку цілого пакета спеціальних антикорупційних законів — «Про принципи запобігання та протидії корупції», «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» і «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення». Таким чином закони, ухвалені ще в червні 2009 року, набудуть чинності тільки з 1 січня 2011 року! І то не факт. Глава профільного комітету ВР І.Калетник (претендент на посаду голови Державної митної служби) не приховує, що весь пакет можуть скасувати взагалі і приступити до розробки нового. Тож на словах декларуючи «наведення порядку», на ділі команда Януковича показує, що будь-яких хірургічних операцій на цій найболючішій виразці нашої влади проводити не збирається. Суспільство отримує черговий сеанс самонавіювання в стилі Ющенка і Тимошенко.

Отже, коротко охарактеризуємо суть питання, яке «ДТ» порушувало вже не один раз. Із 2005 року під впливом міжнародних організацій, які протидіють корупції та незаконному відмиванню грошей (насамперед FATF і Ради Європи), Україна займається розробкою нового антикорупційного законодавства. Головна відмінність цієї системи від чинного Кримінального кодексу — вона містить не лише санкції, а й — це принципово важливо — уперше запроваджує сучасні механізми контролю фінансової діяльності державної влади і кожного державного службовця. А правоохоронні органи отримують (могли б отримати) реальні і сучасні інструменти виведення на чисту воду корупціонерів будь-якого рангу.

Пакет законів розроблявся Міністерством юстиції та профільним комітетом парламенту, причому представники Партії регіонів увесь час брали активну участь у цій роботі. У наших російських сусідів аналогічні закони діють уже більш як рік. Ухваливши антикорупційний пакет у червні 2009-го, депутати перенесли час набрання ним чинності на 1 січня 2010-го. Однак перед самісіньким Новим роком Партія регіонів за підтримки «Нашої України—Народної самооборони» ще раз відстрочила набрання чинності цими законами до 1 квітня 2010-го.
Зараз очевидно, що заяви ініціатора перенесення — депутата О.Новикова про необхідність доопрацювання законів, внесення правок за ці три місяці, були абсолютно лицемірними. Ніяких правок парламент не вніс, нічого не виправив, тому що, як і прогнозувало «ДТ», навіть не збирався цього робити.

Задля справедливості слід зазначити, що О.Лавринович і Р.Князевич свої правки внесли, однак у колег ці правки жодного ентузіазму не викликали. А вони тим часом дозволяли ліквідувати більшість дрібних законодавчих недоробок. Більше того, генпрокурор О.Медведько на координаційній нараді в п’ятницю заявив про підтримку перенесення ухвалення антикризових законів на невизначений час. Одним словом, закони просто відфутболили десь подалі — ще на вісім місяців. І висока імовірність того, що й після цього процес їхнього ухвалення розтягнеться на довгі роки. Чи не дивно: коли треба ухвалювати неконституційні зміни до закону про вибори або про порядок формування коаліції, депутати роблять усе буквально за одну добу — на порушення Регламенту ВР проводять усю підготовчу роботу, готують порівняльні таблиці, узгоджують і погоджують. Але чомусь, коли йдеться про найголовніший пріоритет — боротьбу з корупцією, — про яку нині по кілька разів на день заявляють нові президент і прем’єр, а кількома роками раніше настільки ж гучно заявляли попередні правителі, депутати дозволяють собі незбагненний у політичній природі саботаж.

А як іще це назвати? Адже проект створення Національного антикорупційного комітету (НАК) розроблявся спеціально для практичного застосування заходів, передбачених даним пакетом законів! Тобто найголовнішу політичну ініціативу Януковича його рідна Партія регіонів «прихлопнула» ще до створення самого бюро! Про що Віктор Федорович звітуватиме через 100 днів?

Конфлікт інтересів полягає ось у чому. НАК спроектовано за зразком інституту генеральних інспекторів США. Комітет, за ідеєю, є організацією, котра координує роботу всіх правоохоронних, спеціальних, фіскальних і наглядових органів. У кожну структуру виконавчої влади вводиться працівник комітету — антикорупційний уповноважений, котрий, за задумом американців, має широкі права. Однак його основним завданням є оперативний аудит державних рішень — тобто не лише фінансових витрат, як це моніторить у нас Рахункова палата, а будь-яких рішень. Наприклад, коли якесь державне відомство продає за безцінь урядову резиденцію, а якийсь керівник уряду її придбав, то, на думку недалеких янкі, антикорупційні уповноважені в даних структурах зобов’язані негайно провести оцінку даних рішень, звернути увагу компетентних органів і навіть можуть самі порушити кримінальну справу! Один з міністрів юстиції США був змушений піти у відставку після того, як генеральний інспектор розпочав проти нього розслідування.

Чому діяльність генеральних інспекторів США високоефективна, а економічний ефект їхньої діяльності вимірюється мільярдами доларів? Звісно, не тому, що американці володіють секретом призначення виключно чесних людей на високі посади. А тому, що США володіють ефективною системою фінансового контролю доходів та витрат. Взаємодія податкової служби, яка контролює витрати державних службовців і генеральних інспекторів, радикально звужує можливості американських чиновників украсти й розбазарити.

Саме тому пакет антикорупційних законів запроваджує обов’язкове декларування всіх доходів та витрат державних службовців і їхніх найближчих родичів. Саме тому вивчення цих декларацій має стати основною сферою діяльності уповноважених Національного антикорупційного комітету. І саме тому кожен із нинішніх українських можновладців категорично проти прийняття нового антикорупційного законодавства. Адже в такому разі довелося б пильно стежити, щоб легальні витрати суворо відповідали легальним доходам. Бо будь-яка неточність у заповненні декларації передбачає звільнення з посади! А не чергове безглузде порушення справи «за фактом», швидкість закриття якої прокуратурою прямо залежить від фінансової спроможності «клієнта». До речі, декларації наших прокурорів і суддів у такому разі також слугували б предметом публічного розслідування.

«Ми, я вважаю, радитимемося, збиратимемося з колегією МВС, і якщо необхідно наблизити термін введення в дію цих антикорупційних законів, звертатимемося у Верховну Раду для того, щоб переглянути цей термін», — заявив Янукович, представляючи в четвер нового міністра МВС. Таким чином, час реалізації указу президента про НАК залежатиме від позиції міліцейських генералів. Якщо Віктора Федоровича й справді цікавить думка МВС, то, швидше за все, антикорупційні закони не наберуть сили ніколи. Тому що саме керівники МВС — старі-нові — одні з найбільш непримиренних противників цих законів. Бо нове антикорупційне законодавство забороняє діяльність міліцейських позабюджетних фондів — тих годівниць, через які не тільки оплачуються деякі потреби міліції, а, головне, легалізуються хабарі й побори з бізнесменів та інші фінансові операції міліцейських чинів.

Серед інших антикорупційних ініціатив Януковича минулого тижня не можна не згадати і його цікавих кадрових рішень, які, безперечно, дуже зміцнять боротьбу зі злочинністю у владі. І не виключено, що далекоглядні депутати Партії регіонів після звістки про те, кого саме призначать на посади в силовому блоці, виявили простий інстинкт самозбереження — вони надто добре знають своїх колег.

Так, боротьбу з корупцією очолить новий голова СБУ Валерій Хорошковський (до речі, парламентський комітет з нацбезпеки і оборони його кандидатуру відхилив), який, судячи з декларації про доходи його сім’ї, став найбагатшим главою спецслужби в країнах Європи та Америки. Читаючи про будинок на 9800 квадратних метрів, про квартиру на 1200 квадратних метрів, про банківські рахунки на триста двадцять мільйонів гривень і прекрасний автопарк, про трудову біографію, пов’язану з роботою в російській фінансово-промисловій групі, розумієш: так, цій людині складно запропонувати хабара. Хоча б тому, що не в кожного знайдеться достойна пропозиція. Звісно, повна відсутність бодай якогось досвіду оперативної роботи, фахової освіти у наш час уже не є проблемою для організації боротьби з корупцією. Якщо досяг успіху в бізнесі — то гідний керувати захистом державної безпеки. А ще це означає, що наша влада — це бізнес. А бізнесом зобов’язаний керувати бізнесмен.

І дуже симптоматично, що новим першим заступником нового голови СБУ відразу ж призначили начальника департаменту оперативно-технічних заходів СБУ В.Хімея. За термінологією бізнесу, в корпорації «СБУ» Хімей керував найбільш високоліквідними активами — прослуховуванням. Це призначення дозволяє говорити про пріоритети, які задаються такою кадровою політикою. Цікаво, що ще один заступник Хорошковського — А.Присяжнюк, — колишній голова правління ДАТ «Чорноморнафтогаз».

З огляду на ці призначення, напевно, нікого не здивує, якщо боротьба з корупцією для СБУ розпочнеться з вилучення документів митниці про газ «РосУкрЕнерго», з операції з повернення 11 мільярдів кубів газу, із розбірок про приналежність нафтоносних шельфів у морській економічній зоні України. Але розраховуватимемо на краще: а раптом без жодної користі для себе спецслужба, як і обіцяє її новий начальник, найближчими днями почне ловити й викривати розкрадачів державної власності? Віритимемо. Хоча без антикорупційних законів СБУ, як і раніше, буде непросто довести до суду будь-яке антикорупційне розслідування.

Отже, боротьба з корупцією в Україні — теж бізнес. Який дає конкретні політичні й фінансові дивіденди.

Демонстративно блокуючи нове антикорупційне законодавство, нова влада демонструє не просто небажання «світити» нажите майно в деклараціях, — ні, цим вона засвідчує, що її планів швидко переділити й освоїти державні ресурси вже ніщо не зупинить.