Пристрасті за архівом

Поділитися
«Розсекречено дуже мало», — заявляє член правління міжнародного товариства «Меморіал» і співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров...

«Розсекречено дуже мало», — заявляє член правління міжнародного товариства «Меморіал» і співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров. Тому його непокоять наміри чільного силовика: «Хорошковський сказав, що дуже багато матеріалів розсекречено і слід скоротити роботу з архівами, що ту правду, яку треба було донести українцям, донесли. І турбота спецслужб — охороняти свої секрети, закони, які ці секрети створювали».

На думку Захарова, так не може говорити службовець, у чиєму розпорядженні — архів з головною колекцією матеріалів про політичні репресії. Системно знімати з таких матеріалів гриф таємності почали тільки торік. Протягом року розсекретили 16 тисяч документів. За словами Захарова, це лише кілька відсотків від того, що треба розсекретити. Правозахисник додає: слід дати моральну оцінку масовому терору, який був засобом державного правління в СРСР, аби ті жертви, котрі ще живі, почули, що це був злочин, передає «Німецька хвиля».

Захаров вважає: ще не пізно повернутися до ідеї виділити архів СБУ в окрему інституцію. І посилається на досвід інших посткомуністичних країн, як, наприклад, ФРН: «В архіві «Штазі» 1,7 млн. німців переглянули свої персональні досьє й дізналися, хто на них доносив тощо. Жодних проблем це не викликало. Навпаки, створило таку ситуацію, коли масове захоплення пам’яттю, бажання знати, як відбувалася історія, яким чином режим тоталітарної НДР все це здійснював, — було дуже на користь Німеччині».

Заява голови СБУ про те, що спецслужбі слід скоротити роботу з розсекречення архівів, загрожує фактичним ізолюванням науковців від архівних матеріалів. Про це йдеться у заяві Центру досліджень визвольного руху, текст якої має УНІАН. «Оскільки основний масив документів НКВД-КГБ — у розпорядженні СБУ, то цивільні урядові структури чи науково-дослідні інституції не зможуть організувати роботу з їх опрацювання, реставрації та оприлюднення», — написано в тексті заяви. Відтак, на думку науковців, стане неможливим «поглиблене і всебічне дослідження української історії, особливо сторінок, що старанно фальсифікувалися тоталітарним режимом».

На думку експертів Центру досліджень визвольного руху, згортання роботи архіву СБУ загрожує нівелюванням здобутків планомірного й повного розсекречення, що є частиною загальноєвропейського процесу оприлюднення «секретів», нагромаджених спецслужбами, і роками триває в Європі, зокрема у Польщі, Прибалтиці, Чехії, Німеччині.

«Спроби приховування та спекуляції історією і використання її як засобу політичного поділу українського народу загрожують національним інтересам України та створюють суспільну напругу. А великий попит на інформацію, з якої знято гриф «совершенно секретно», з боку державних установ, наукових і навчальних закладів, громадських організацій, науковців і широких кіл української та світової громадськості наголошує на необхідності подальшого розсекречення», — йдеться у тексті заяви.

Експерти Центру досліджень визвольного руху висловлюють упевненість, що нове керівництво СБУ не дозволить собі «піти всупереч українському закону, загальноєвропейській практиці відкритості і сприятиме повному оприлюдненню документів про злочини проти людства, вчинені радянською владою».

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі