Перекладати гроші із кишені й так бідних учених до кишень не бідних чиновників — гірше за крадійство — експерт

ZN.UA Ексклюзив
Поділитися
Справжнім ударом по соціальному захисту вчених стала так звана пенсійна реформа 2018 р., яка скасувала, зокрема, норму Закону про науку і науково-технічну діяльність.

Звернімо увагу на один принциповий момент: частина фінансування науки становить фонд оплати праці вчених. І саме з 2015 року відбулося таке радикальне скорочення фінансування НАН України, що всі інститути були змушені перейти на скорочений до 25–60% оплати праці робочий тиждень. Бухгалтери інститутів стали вимушено "танцювати" не від єдиної тарифної сітки, а від встановленого в країні рівня мінімальної заробітної плати. У результаті, зарплати наукових співробітників - кандидатів наук і технічного персоналу, простіше кажучи - прибиральниць і охоронців, чию працю, звісно ж, шануємо, стали однаковими, мінімальними по країні - в межах 4–4,5 тис. грн., а середня зарплата вчених з усіма ступенями та званнями - 6700 грн.

Про це у своїй статті для DT.UA пише Олександр Чорний, науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф.Кураса НАН України, кандидат філософських наук. За його словами, жодна інша бюджетна структура в Україні не зазнала недофінансування до рівня зазіхання на фонд заробітної плати.

"Герой легендарного кінофільму "Стережись автомобіля" Дєточкін із кишені багатих перекладав до кишень бідних, однак порушував закон. Кабінет міністрів із кишені й так бідних учених перекладає до кишень не бідних чиновників, - це гірше за крадійство. В Україні з'явилася єдина професійна категорія людей, які працюють ось уже п'ять років на частину законної зарплати, - вчені НАН України. Підписуючи Закон про державний бюджет із 2015-го по 2019-й рік, прем'єр-міністр, голова Верховної Ради та президент у частині недофінансування фонду оплати праці вчених порушували не тільки Закон про науку та науково-технічну діяльність, а й КЗпП, і Конституцію України, не кажучи вже про європейські правові норми та стандарти, про які керівники нашої держави так люблять поговорити", - зазначає експерт.

Автор вказує, що справжнім ударом по соціальному захисту вчених стала так звана пенсійна реформа 2018 р., яка скасувала, зокрема, норму Закону про науку і науково-технічну діяльність, що передбачала підвищений коефіцієнт (1,8) нарахування вченим пенсій за віком. За кроком до справедливості й рівності пенсіонерів перед законом насправді крилося прагнення до економії витрат Пенсійного фонду країни (суддів, наприклад, перед законом не зрівняли). Але, враховуючи рівень зарплат учених, з 2019 р. середньостатистичний науковий співробітник із кандидатським ступенем і 40-річним науковим стажем може розраховувати тільки на мінімальний рівень пенсії, допустимий у країні.

"Оскільки останніми роками всі академічні інститути працюють неповний робочий тиждень, вчений, який вийде на пенсію з 2020 р., отримуватиме пенсію втричі нижчу, ніж його колега, що вийшов на пенсію до 2018 року. Ці зміни не тільки додатково підірвали престиж і привабливість наукової кар'єри в очах молодого покоління, а й поставили під сумнів сенс продовження роботи в науці для багатьох учених із солідним досвідом", - додає вчений.

А ще на фінансування НАН України 2020 р. заплановано 3,945 млрд грн., - порівняно з 4,158 млрд грн. на 2019 р., це на 5,13% менше.

Детальніше про проблеми з фінансуванням української науки читайте в статті Олександра Чорного ""Академічний тест" для команди Зе" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі