Між двома стільцями - Освіта - dt.ua

Між двома стільцями

22 лютого, 16:58 Роздрукувати Випуск №7, 23 лютого-1 березня

Правила вступу до ліцеїв та гімназій знову можуть змінити.

© Василь Артюшенко, DT.UA

Усі пам'ятають, який галас зчинився минулої весни через нові правила прийому до школи ("Порядок зарахування, відрахування та переведення учнів до державних та комунальних закладів освіти для здобуття повної загальної середньої освіти", далі — Порядок). 

Найбільше обговорювалися три новації: прийом до першого класу за пропискою, скасування конкурсу при вступі до гімназії ( 5 клас) та до ліцею (10 клас). Тепер конкурс дозволений лише у двох випадках: на вільні місця (котрі залишилися після того, як перевелися в 10-й чи 5-й клас усі охочі учні школи) і якщо ліцеї та гімназії —це окремі навчальні заклади, які не мають у своєму складі попередніх класів (а отже — нікого переводити). Це були серйозні зміни. Вони сподобалися батькам, підвищили рівень їхньої довіри до МОН і реформ. А ось престижні ліцеї та гімназії навряд чи були від цього в захопленні.

І от минув майже рік, скоро починається черговий набір у школу. Обізнані батьки 9-класників сплять спокійно: є новий Порядок, який не дозволить не взяти дитину в 10 клас, якщо вона має бажання продовжити навчання у своїй школі. Але на них чекає несподіванка: в Міносвіти таки визріває і бубнявіє ідея повернути конкурс при прийомі в 10 клас. Проект відповідного наказу МОН ("Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 14 липня 2015 року") був підготовлений ще в липні, і його вже навіть виставляли на громадське обговорення. А чому воно минуло непомітно? Бо був сезон відпусток (обговорення тривало з середини липня по 11 серпня), і чи не єдине, що помічають у цей період в освіті й що активно коментують у МОН, —вступна кампанія.

У проекті міністерського наказу пропонується чимало дрібних змін: щось перейменувати, щось сформулювати інакше чи доповнити (ну це й зрозуміло, адже прийнято новий Порядок), тому пункт про конкурс у 10 клас і не помітиш одразу. Його пропонується впровадити не в усіх школах, а лише там, де є класи з поглибленим вивченням окремих предметів. А це про ліцеї, гімназії та спеціалізовані школи. У принципі, до прийняття нового положення якраз вони й мали право відбирати дітей за конкурсом. Отож по суті новація міністерського наказу — це давно знайома річ, якої тільки-но позбулися.

Про те, чи потрібно проводити конкурсний відбір у 10-й клас, дискусії точаться давно. 

Зазвичай прихильники конкурсу наводять такі аргументи "за". 

Якщо школа набирає, наприклад, математичний клас, то поглиблено вивчати математику можуть не всі. У 9-х класах завжди є кілька учнів, які не хочуть навчатися, вони просто відсиджують у школі, та ще й часто зривають уроки. Нехай краще йдуть у "ПТУ" і вивчаться на хорошого токаря чи швачку, це дуже затребувані спеціальності з нормальною зарплатнею. Так, у нас усі мають право на освіту, але ж дітей не виганяють на вулицю. У проекті міністерського наказу написано, що ті, хто не пройде конкурсу, "можуть продовжити здобувати повну загальну середню освіту в інших закладах системи загальної середньої освіти".

Підтримують ідею конкурсу і самі престижні ліцеї та гімназії. І справа тут навіть не у корупційній складовій. По-перше, вони зацікавлені вчити вмотивованих учнів. По-друге, якщо ці школи навчатимуть усіх, без відбору, результати ЗНО дуже впадуть, а з ними і репутація, і престижність. 

Підтримують конкурсний відбір і деякі батьки, чиї діти навчаються у елітних школах. Вони ледь змирилися з тим, що у перші класи брали усіх підряд. Тепер плекають надію, що хоча б у наступних класах буде відсів і школа залишиться елітною. 

Однак багато батьків насторожено сприймають ідею конкурсу в 10-й клас. "Мене дивують поради не протирати штани два роки, —звучить на батьківських форумах. —Діти в 9 класі визначилися з вибором професії? У моєї колеги донька вчилася дуже посередньо, і їм неодноразово рекомендували залишити спеціалізовану школу. У 10 класі в неї стався прорив у навчанні. За ці два роки діти змінюються, стають більш свідомими. Якщо ж цього не станеться, то в ПТУ можна піти й після 11-го, не втративши в часі". "Невже вам не доводилося натрапляти на виняткову обдарованiсть дитини з одного предмета? Як бути з нею? Чи з такою системою відсіву ми не втратимо Фарадеїв або Ейнштейнiв?". "Навіщо ви викидаєте слабших учнів зі школи? Держава має бути зацікавленою, щоб якомога більше громадян здобули нормальну освіту. Вам потім із ними жити, ходити на вибори, будувати суспільство. Дайте можливість слабшим навчатися з сильними і тягнутися за ними. Сегрегація ні до чого хорошого не приведе". "Якщо не візьмуть у 10-й клас, я краще відправлю дитину до польського технікуму чи ліцею. Є фірми, які допомагають з цим. Навчання безкоштовне, є перспективи вступу у польські виші".

"Куди подітися дітям, які не пройшли конкурс у "профільні старші класи"? —зауважує Олена Бондаренко, співголова ГО "Батьки SOS". —Так, вони можуть отримати професійну освіту. Тільки вона в ганебному стані, від матеріальної бази (яка вкрай важлива, щоб дати дитині професію) і до вибору спеціальностей. Немає жодної гарантії, що діти, які підуть із 9 класу в заклади профтехосвіти, отримають професію з можливістю працевлаштування. Немає навіть гарантії, що вони отримають якісну загальну освіту. Торішні результати ЗНО з української мови показали, що 54% учнів професійно-технічних закладів знають рідну мову на початковому рівні. Тому можна зрозуміти батьків, які тримаються за школу й не хочуть іти після 9 класу". "Батьки залишають у школі дітей, бо на ринку праці немає роботи. А ще — тому, що не довіряють системі професійно-технічної освіти. Зараз ледь не половина коледжів, хоч і мають красиву назву, але це ті ж самі ПТУ. І там теж паніка, бо бояться ЗНО, —розповідає знайома директорка київської школи —А у шкіл своя проблема: не вистачає місця для 10-х класів. У нас, наприклад, шість перших класів і два десятих. І я вам скажу: якщо до мене прийдуть батьки , які триматимуть за руку першокласника, і батьки з десятикласником, мені складно буде вибрати, кому віддати перевагу. Та я все ж таки візьму першокласника, бо він має навчатися неподалік дому. У деяких школах просто немає місця для того, щоб зберегти у старшій школі таку ж кількість класів, як і в початковій школі. Особливо у великих містах, де багато новобудов, великий наплив людей з інших міст. І як тут визначити, хто в 10-му класі має піти, а хто — залишитися? Без конкурсного відбору не обійтися".

"Ви спочатку розробіть чесні й прозорі правила конкурсу, а потім уже дозволяйте його", —апелюють до чиновників батьки. Вони скаржаться, що конкурс у 10-й клас часто перетворюється на інструмент вирішення зовсім інших питань: розправи з непокірними батьками, — хай ідуть геть разом із дитиною; викидання за борт слабших учнів, які в перспективі можуть зіпсувати школі рейтинги за результатами ЗНО, залякування школярів, —"зіпсую тобі табель, і вилетиш у ПТУ". 

Батьківські форуми рясніють розповідями про те, як готуються до конкурсу в деяких школах. "У нашому класі вчителі прямим текстом, поіменно називають тих, хто не пройде у 10- й клас. Розумієте, конкурсу ще не було, а вони вже повідомляють, хто вилетить". "Частина батьків нашого класу незадоволена деякими нововведеннями адміністрації ліцею. Ми хотіли звернутися до директорки, а класний керівник попередила: "Навіщо ви нариваєтеся? Розженуть після 9-го класу наш клас, — ви цього хочете? Не треба сваритися з адміністрацією". Всі тепер мовчать". "Насправді конкурс —це не проблема. Бо школа і завдання на конкурс готує, і проводить його. Все "рєшаєме". В нас усі, хто треба, пройшли".

Конкурсний відбір у школу завжди був епічною історією. Він навіть потрапив до переліку слабких місць нашої освіти, які відкривають можливості для недоброчесності. Цей перелік уклала команда експертів ОЕСР (Організація економічного співробітництва і розвитку, що об'єднує 34 країни світу). Свої висновки експерти сформулювали в "Оглядах ОЕСР на тему доброчесності в освіті: Україна 2017" (далі — звіт). Документ урочисто презентували на прес-конференції в Міносвіти. 

"Під час розмов із київськими батьками команда дізналася про надмірну складність вступних іспитів до звичайних, але "хороших" шкіл, а також про регулярні маніпуляції результатами на користь сімей заможних або з необхідними зв'язками (чи заможних і з необхідними зв'язками)", —зазначено у звіті. Там же є рекомендація змінити правила конкурсу. 

Деякі пропозиції міжнародних експертів врахували в новому Положенні. Тепер інакше оскаржуються результати конкурсу, якщо батьки з ними незгодні, —зараз школа усунута від розгляду апеляційної скарги, всім займається райвно. У новому Положенні також з'явився пункт про те, що конкурсні завдання мають відповідати державним стандартам початкової та базової школи. 

Але суть процедури залишилася незмінною, —конкурс цілковито в руках школи, і не передбачено жодних санкцій за порушення його правил. Ні, звісно, в новому Положенні з'явилася фраза: "Конкурс є публічним заходом і має відбуватися з дотриманням принципів академічної доброчесності, прозорості, відкритості, справедливості, чесності, об'єктивності, рівності та неупередженості". Але ж це декларація, хоча й красива. Незрозуміло: а що буде за порушення правил? 

Міжнародні експерти радили залучити Державну інспекцію до нагляду за районними управліннями освіти, які контролюють процес на місцевому рівні, а також запровадити фінансові санкції до порушників (наприклад, зменшення державного фінансування). 

Не підтримали експерти ОЕСР норму про те, що конкурсний відбір у нас можна проводити у формі співбесіди (ця норма була раніше і збереглася в новому Положенні). Вони пропонують використовувати письмові тести, завдання для яких школи можуть брати з банку завдань, створених, наприклад, Українським центром оцінювання якості освіти, який уже має банк завдань для ЗНО. А якщо все-таки залишати можливість відбирати дітей за співбесідою, для неї потрібно розробити чіткі критерії оцінювання. 

У звіті ОЕСР є також порада збалансувати попит і пропозицію на ринку освітніх послуг. Не секрет, що є школи, на які попит найбільший, і батьки готові на все, аби влаштувати туди свою дитину. Деякі заклади користуються цим, маніпулюючи результатами вступу. Але за красивим фасадом не завжди ховається реальна якість. Є менш розкручені школи, які дають не гіршу освіту. Ян Герчиньскі, консультант з управління та фінансування освіти в пострадянських країнах, експерт шведсько-українського проекту "Підтримка децентралізації в Україні", в інтерв'ю DT.UA зазначив, що конкуренція шкіл —це часто конкуренція не якості, а репутації і чуток (див. Ян Герчиньскі: "Школи не дуже люблять конкуренцію, бо це конкуренція не якості, а репутації і чуток", DT.UA від 28 серпня, 2015). 

Щоб цьому запобігти і зняти ажіотаж навколо популярних шкіл, експерти ОЕСР радять надавати батькам більше якісної інформації про навчальні заклади. А що є в батьків зараз? Сарафанне радіо та укладені журналістами рейтинги шкіл за результатами ЗНО, які дуже критикують фахівці. 

До речі, міністерський наказ ще не підписаний, а в деяких школах уже попередили батьків, що конкурсний відбір до 10-го класу буде. "Сказали, хто з дітей не пройде конкурсу —відрахують", —розповідають батьки. " Нас попередили, що після написання ДПА будуть вступні тести у 10-й клас, а це знову навантаження і психологічний тиск". "Ми кажемо, що конкурс уже скасували, а в школі розповідають про якийсь новий закон, який дозволить це зробити".

Чи суперечить конкурс у 10-й клас Закону "Про освіту"? Ні, в ньому є пункт: "Зарахування учнів до ліцеїв, приватних закладів загальної середньої освіти і закладів спеціалізованої освіти дозволяється проводити на конкурсних засадах. Зарахування учнів до інших закладів загальної середньої освіти дозволяється на конкурсних засадах лише у випадках, якщо кількість поданих заяв на відповідний рівень загальної середньої освіти перевищує спроможність цього закладу". 

Коли тільки починалася робота над законом "Про освіту", планувалося, що старша профільна школа буде окремим навчальним закладом —ліцеєм (див. "Євроремонт" у середній освіті: школа буде 12-річною", DT.UA від 13 лютого 2015). З хорошою матеріальною базою, мотивованими вчителями, напівуніверситетськими формами роботи, science education, проектною діяльністю. Передбачалося, що в такі ліцеї справді вступатимуть за конкурсом на основі результатів ЗНО, яке діти складатимуть як випускний іспит (ДПА) при закінченні 9 класу. 

Але цей закон приймався з такими складнощами й перемовинами, що зажив слави компромісного. "Таке враження, що сюди намагалися запхати все, аби задовольнити всіх", — зазначали off the record учасники обговорень. Одним із компромісів Закону "Про освіту" вважається доповнення його нормою, яка дозволила не виокремлювати ліцей як самостійний навчальний заклад. Це вигідно великим престижним школам. Тепер маємо невелике різночитання —ліцеєм називають і школу, яка має у своєму складі 1 — 11 класи, і старшу профільну школу. А норма про конкурсний відбір до ліцеїв у законі залишилася.

Невідомо, чим завершиться історія з міністерським наказом. За нашою інформацією, шанси на його підписання високі. Але ситуація висить у повітрі майже півроку. Отже, не все так просто. І батьки, які помітили документ тільки недавно, вже зчиняють ґвалт, починається бурхливе обговорення. А це аудиторія, на яку Міносвіти зважає. Принаймні таке враження складається після ознайомлення з комунікативною стратегією МОН (див. "Виховати спікерів, підтримати агентів і знайти бюджет на ТБ-рекламу", DT.UA від 17 листопада 2017).

Як нам стало відомо, днями Міносвіти скликало робочу групу, що рік тому працювала над Положенням, аби обговорити проект наказу, який вносить зміни до цього документа, напрацьованого групою. Хоча, мабуть, логічніше це було б зробити, коли тільки готувався проект наказу, а не через півроку після його оприлюднення для громадського обговорення. 

До речі, питання конкурсу розглядалося робочою групою ще під час підготовки Положення. "Тоді вирішили відкласти його до того часу, коли реформа НУШ дійде до 10-го класу й випускники 9-х класів складатимуть державну підсумкову атестацію у формі ЗНО", —розповідають Олена Бондаренко та Альона Парфьонова, керівники ГО "Батьки SOS", які входять до робочої групи від батьківської громадськості. 

Ну що ж, побачимо, чим завершиться ця історія. Слід визнати, що на користь ідеї конкурсного відбору до ліцеїв є вагомі аргументи. Але питання в тому, чи варто це робити саме тепер. Тепер, коли тільки починається реформа професійної освіти, коли ще навіть не прийняті ні закон "Про професійну (професійно-технічну) освіту", ні закон "Про загальну середню освіту". Коли лише починається оновлення структури шкільної освіти і створення старшої профільної школи, притому що в законодавстві міститься компромісна норма про можливість невідокремлення старшої школи, і невідомо, як це працюватиме в реалі. Коли аж у 2027 році буде впроваджено ЗНО після 9-го класу. Коли не зміцнені істотно правила конкурсного відбору до 10-го класу. Доки нічого не змінилося, ідея міністерського наказу скидається на банальне повернення в минуле і поступку лобі престижних шкіл. 

Очевидно, що реальні реформи потребують міцного хребта, не підточеного бажанням усім подобатися. Неможливо всидіти на вдвох стільцях одночасно і задовольнити всіх і одразу. Міносвіти годилося б чітко і публічно сформулювати свою позицію із дражливих питань, пов'язаних зі вступом до школи. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво