Книга Лідери, що змінили світ, рецензія Миколи Мушинки - Історія - dt.ua

Книжка, яку неодмінно слід прочитати Володимирові Зеленському. І не тільки йому

22 квітня, 10:49 Роздрукувати

Нині Словаччина, як і більшість країн Європи, переживає загальнодержавний карантин, пов'язаний із вірусом "корона", згідно з яким люди старшого віку, а тим паче з підірваним здоров'ям (до яких належу і я), не повинні щонайменше два тижні виходити з хати. Але водночас то є вдячна нагода сісти за стіл і читати. Я скористався нею аби прочитати книжку українського публіциста Олекси Підлуцького "Лідери, що змінили світ". І та книжка справила на мене величезне враження. Підлуцький виявив себе не лише блискучим журналістом, а й політиком, який мав би займати високу посаду в українському уряді або парламенті.

"Лідери, що змінили світ", як і попередні книжки автора, ознайомлює читача з маловідомими сторінками життя та діяльності політиків, які вивели свої країни з економічних і політичних криз на світовий рівень. Ті політики часом із сусідніх з Україною країн — як от Юзеф Пілсудський та Лех Валенса з Польщі чи Томаш-Ґарріґ Масарик, Едуард Бенеш, Александер Дубчек та Вацлав Гавел з колишньої Чехословаччини. А часом — із країн, що лежать у найдальших від України краях Землі — як Лі Куан Ю з Сінгапуру, Заїд бін Султан аль Нахаян з Об'єднаних Арабських Еміратів чи Рональд Рейґан зі Сполучених Штатів.

Підлуцький впродовж двадцяти років ретельно готує та публікує на сторінках аналітичного видання "Дзеркало тижня" (яке, втім, із нинішнього року припинило друк паперової версії і лишилося тільки в Інтернеті) біографічні нариси про лідерів різних країн світу, що створили або вивели з надглибокї кризи свої національні держави. Трохи осібно стоїть хіба що нарис про Його Святість Івана-Павла Великого, який був не державним діячем, а одним із найвизначніших реформаторів християнської церкви за всю її двотисячолітню історію і водночас справив величезний вплив на успішне й ненасильницьке повернення країн Східної Європи з-під московсько-комуністичного ярма "додому" — до демократії та ринкової економіки.

Нариси є типовим зразком "літератури факту". Читаєш їх як захоплюючий роман, позаяк автор уміє знайти яскраві та виразні слова і звороти, підібрати цікаві та промовисті епізоди, які дозволяють читачеві відчути неповторний дух епохи і країни, де жив та боровся герой нарису, зрозуміти його характер та особливості поведінки. Притому в портретах Підлуцького немає нічого вигаданого. Все відповідає реальності.

І водночас книжка Підлуцького є не лише захопливим читанням для широкого загалу, а й глибоким науковим дослідженням. Автор спробував узагальнити досвід таких різних особистостей з різних куточків Землі, з'ясувати для себе (і для читача), якими якостями мусить володіти особа, щоб стати успішним національним лідером. На перший погляд, що, взагалі, може бути спільного між такими абсолютно різними діячами, як індієць Махатма Ґанді і американець Джиммі Картер, фін Урго-Калева Кекконен і китаєць Цзян Цзінґо? Адже вони жили в різний час в абсолютно різних країнах, ставили собі різні цілі і використовували в кожному разі інші засоби для досягнення тих цілей. Але дещо спільне таки є. Перш за все, всі ті лідери підпорядковували свої особисті і корпоративні інтереси інтересам своєї нації та держави в цілому. По-друге, вони завжди вміли виділити ключову мету серед усього розмаїття завдань, які стоять перед очільником держави, вміли вибрати найефективніші засоби та підібрати найкращу команду для досягнення тієї мети.

Підлуцькому часто закидають, що серед героїв його книжки немає жодного українця, мовляв читати про "своїх" цікавіше, ніж про "чужих". Сам публіцист на це відповідає так: "На жаль, будівництво держави Україна не увінчалося успіхом під час Визвольних змагань початку ХХ століття, не була успішною і спроба здобути незалежність у 1940-х роках. Та й та держава, яку ми нині розбудовуємо ось уже три десятиліття, на мій великий-превеликий жаль, вельми далека від ідеалу, який уявляли собі 1991 року. Відтак жодного українського лідера за останнє століття не можна назвати успішним. Якщо ж він "дуже хотів", "мав найшляхетніші наміри", але в нього "чомусь" не вийшло, то це — однозначно, не мій персонаж".

На запитання "Яким мав би бути президент України?" — Підлуцький прямої відповіді не дає, залишаючи її на розсуд читачів. Відповіддю є вся його книжка.

Підлуцький О. Лідери, що змінили світ. — Харків: Фоліо, 2020. — 444 с. — (Великий наук. проект).

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 4
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво