Молодіжна політика Естонії як практичний досвід для України - Соціум - dt.ua

Молодіжна політика Естонії як практичний досвід для України

14 червня, 15:37 Роздрукувати Випуск №22-23, 15 червня-21 червня

Естонські кейси, що варті уваги українців.

© helitonhandcrafts.com

Досвід молодіжної політики Естонії — унікальний для України, адже естонці ще в 1990-х здійснили прорив, який Литва розпочала у 2000-х, а Україна — лише тепер. Тим часом усі три країни входили до складу Союзу Радянських Соціалістичних Республік.

У Латвії ситуація така, наче там реформ особливо й не починали, молодіжну політику на державному рівні координує не окремий департамент, як в інших вищезгаданих країнах, а лише одна відповідальна людина. Тому саме естонський досвід важливий для України, в контексті того, що це — найкраща пострадянська практична модель. І не лише на нашому національному рівні. Розмір країни та чисельність естонської нації співмірні, фактично, з будь-якою областю України. Тому естонські кейси варто порівнювати не лише на рівні держави, а передусім із кожною окремою українською областю. Демографічна частка молоді в Естонії становить близько 285 тис осіб. Тим часом у самому лише Києві проживає втричі більше молодих людей. Правда, є законодавчий нюанс відмінностей: в Естонії молоддю вважаються особи віком від семи років (перший досвід суспільної відповідальності в школі) і до 29-ти — типова верхня межа для країн ЄС.

Тож естонські кейси, що варті уваги українців.

Підтримка молодіжних організацій

Естонці, як і українці, починали свою молодіжну політику з підтримки та розвитку молодіжних організацій. Фактично, це був єдиний доступний і зрозумілий напрям.

Сьогодні естонський уряд підтримує загальнодержавні молодіжні організації у два способи: через тендери (проекти, де до 15% коштів можна закладати на адміністративні видатки) та стратегічне партнерство (пряме фінансування інституційної діяльності). На цей час в Україні не запроваджений жоден із цих способів. 

Загальнодержавні молодіжні організації — а таких в Естонії близько 15 — отримують державну допомогу на інституційний розвиток у розмірі 20—40 тис. євро на рік. Загальний бюджет на цю статтю становить близько півмільйона євро, тобто у гривнях це понад 15 млн.

Загалом, в Естонії діє 60 молодіжних організацій, які охоплюють 15 тисяч юнаків та дівчат, тобто 5% від загальної кількості естонської молоді. Цікаво, що мілітаризовані "Молоді орли" та "Доньки Батьківщини" — молодіжні підрозділи парамілітарного "Кайтселійту" (Союз оборони Естонії) — не входять до цієї кількості. Хоча вони працюють за скаутським методом і налічують загалом близько п'яти тисяч членів, але їх підтримує безпосередньо Міністерство оборони. А визнана у світі естонська скаутська організація налічує лише півтори тисячі членів.

Важливо, що уряд компенсує членські внески естонських молодіжних організацій у загальноєвропейських асоціаціях. Це ефективна модель підтримки євроінтеграції, яка здійснюється не профільним заступником міністра в кожному міністерстві, а інституційно, урядом. Через брак такої підтримки в Україні наша держава, фактично, відтята від повноцінної участі в європейських молодіжних рухах.

Молодіжна робота

Молодіжну роботу (не політику, а саме роботу) починали в Естонії в середині 1990-х років. Тоді реалізували багато фінських успішних практичних моделей, — таким чином навчалися в сусіда. Робочі практики починалися з того, що департамент молоді входить у Міністерство освіти, і простягалися до того, що основний акцент у розвитку інфраструктури молодіжної роботи ставився на підготовку молодіжних працівників і розвиток мережі молодіжних центрів. На сучасне запитання до естонців, що вони зробили б інакше, з огляду на здобутки, можна почути відповідь: "Замість двох законів зробили б один". Тобто Закон "Про школи за інтересами" (аналог українського Закону "Про позашкільну освіту") інтегрували б у Закон "Про молодіжну роботу".

Зараз школи за інтересами — аналог українських закладів позашкільної освіти — законодавчо визнані в Естонії компонентом молодіжної роботи. Однак вони й сьогодні почасти несуть у собі спадок Радянського Союзу. Особливо музичні школи, які й далі продовжують мріяти, що уряд дасть їм державне замовлення на підготовку моцартів. Однак естонцям потрібно, аби школи за інтересами (позашкілля) першочергово задовольняли творчі інтереси молоді, бажання їхніх батьків та місцевого самоврядування.

Цікаво, що найпопулярніші в естонської молоді спортивні школи — аналог дитячо-юнацьких спортивних шкіл в Україні. Вони входять до мережі шкіл за інтересами, але основне їхнє завдання — молодіжна робота, а не перемоги на Олімпіаді. 

Фінансування молодіжної політики

Загалом на молодіжну роботу парламент і уряд щорічно виділяють 13—15 млн євро. Практично, всі кошти надходять субвенціями на місцеві громади, зокрема чверть — на "позашкілля".

Лише 1 млн євро залишається на національному рівні для Естонського центру молодіжної роботи. Саме ця напівдержавна інституція, в якій працюють 20 осіб, є головним імплементатором політик, які виробляє міністерський департамент молоді (чотири особи).

В Естонії діє копія фінської моделі, де законодавчо кошти від гральних автоматів використовують для розвитку громадянського суспільства. З податків від азартних ігор 3 млн євро потрапляють до Міністерства освіти, а 2/3 коштів використовуються на фінансування саме молодіжної політики.

На додачу до 15 млн урядових євро, ще 100—150 млн євро на молодіжну політику виділяють місцеві громади. Негласно працює модель "1 до 10": на одне євро з уряду ще 10 додають громади. Якщо уявити таке фінансування молодіжної політики в межах бодай однієї з українських областей, то в гривнях це становитиме 3—5 млрд. 

Молодіжні працівники

Вважається, що в Естонії працевлаштовані близько семи тисяч молодіжних працівників. Це і педагоги-організатори в школах, і аналог керівників гуртків у позашкіллі в Україні, і активісти в молодіжних організаціях і, звісно, співробітники молодіжних центрів. Молодіжний працівник в Естонії — це професія з власними стандартами, прописаними в національній рамці кваліфікацій.

Та наразі лише близько 10% молодіжних працівників відповідають цим стандартам. Двічі на рік Міністерство освіти організовує відповідні атестації, куди може прийти будь-який молодіжний працівник і підтвердити рівень кваліфікації. Це підтвердження може сприяти підвищенню заробітної платні для такого працівника. Але не обов'язково. Рівень зарплати визначає місцеве самоврядування як замовник.

Кульмінацією досягнень молодіжної роботи в Естонії стали два моменти. 

Перший — відкриття навчальних програм для молодіжних працівників у двох найбільших університетах країни, де навчають професії адміністраторів молодіжної роботи та дослідників/аналітиків). 

Другий — естонці спромоглися опублікувати чи не перший у всій Європі посібник із молодіжної роботи.

Ключові продукти в молодіжній роботі естонці видають і російською мовою. Це робить їхній, найуспішніший на пострадянському просторі, досвід легкодоступним для інших країн. Зокрема й для України, де більшість чиновників, відповідальних за розвиток молодіжної політики, не володіють англійською.

Мультиплікація Україною передового естонського досвіду, доступного російською мовою, а також ближчого українцям через спільне перебування в СРСР, створює можливості стратегічного партнерства та подальшої співпраці між двома державами у сфері молодіжної політики. 

Молодіжні центри

В Естонії на 285 тис молоді діє 280 молодіжних центрів, які реалізовують загалом концепцію "домівка як квартира (власне житло)". 70% цих центрів — комунальні, тобто створені громадами. І лише 30% створені й адмініструються громадськими організаціями.

Майже 2/3 молодіжних центрів входять до Національної асоціації молодіжних центрів. Вступаючи в асоціацію, центри доводять, який корисний внесок можуть зробити в загальнодержавну мережу. Фактично, в них припадає по одному центру на 1000 молодих людей. Часто майже вся тисяча молоді, яка мешкає в селі, принаймні раз на місяць точно відвідує центр. Молодіжні центри будувалися з нуля спеціально поблизу шкіл. І фінські історії, як діти проводять тут уроки поза школою, в естонців теж працюють. В молодіжному центрі багато вчителів планують свої уроки й домовляються, відповідно, з адміністрацією центру.

Для порівняння: коли в СРСР прописувалася калькуляція "будинків" піонерів на кількість піонерів, то пропорція була така: "1 будинок на 20 000 дітей". Але в Естонії ситуація краща. Крім цих 280 центрів, за методами молодіжної роботи працюють майже 600 шкіл за інтересами, які охоплюють 85 тисяч представників молоді. Тобто реальніша статистика така: 1 центр на 300 молодих людей. Це досягнення дивує, але в будь-якій українській області можна досягти аналогічних результатів, включивши, наприклад, у статистику дитячо-юнацькі бібліотеки, яких до 1000 в кожній області.

Эстония
firstadrkit.org

Молодіжні табори

Естонці зберегли й розвивають мережу "піонерських" таборів, яких зараз є більше двох десятків. У кожній нашій області збереглося приблизно стільки ж і літніх таборів. Та в естонців це освітні молодіжні табори, які прописані в їхньому базовому законі "Про молодіжну роботу". А в Україні — це табори лише для соціально уразливих категорій молоді з окремим профільним законом "Про оздоровлення та відпочинок дітей", яким опікується Міністерство соціальної політики.

Всі естонські табори приватні, але напередодні кожного таборового сезону вони отримують передоплату для запуску своєї матеріально-технічної бази перед прийомом перших змін. Окрім цього, Міністерство освіти доплачує за кожного таборовика, адже в сучасних умовах утримувати табір — досить дороге задоволення.

Щорічно понад 10% молоді отримує безкоштовні путівки в ці табори (до речі, вища освіта в Естонії теж безкоштовна). Табори, згідно із законом, проходять спеціальну державну реєстрацію. Працювати в них мають право лише сертифіковані молодіжні працівники, для яких прописані спеціальні кваліфікації кількох рівнів.

Окрім цих "стаціонарних" таборів, щорічно ще близько сотні так званих проектних таборів організовують і проводять молодіжні організації та різноманітні асоціації. Вони проводяться будь-де — в оселях, наметах. І теж підтримуються фінансово, але за іншим алгоритмом.

Естонський центр молодіжної роботи технічно забезпечує всю необхідну підтримку цих таборів. Має цей центр і свій власний табір — "Клоогарнана", запущений у 1999 році. За один раз у ньому можна селити до 300 юнаків та дівчат у будиночках та окремо на 124 ліжках в 21 кемпінгу.

Результати молодіжної політики на прикладі змін до Конституції

Коли я запитав у представниці Національної молодіжної ради, як із Радою консультуються політики, захотівши зробити для молоді щось корисне, — вона не зрозуміла запитання. Річ у тому, що всі ініціативи, які стосуються молоді, в Естонії є ініціативами самої молоді. Представниця навела приклад їхньої ідеї-фікс, яку вдалося реалізувати фактично недавно. Ідеться про зниження вікового цензу для голосування на виборах до місцевих рад і парламенту з 18 до 16 років. Молодь цього прагнула і зрештою отримала, — парламент вніс відповідні зміни до Конституції.

Ба навіть більше — естонська організована молодь (окрім вищезгаданої Молодіжної ради, діють ще аналогічні ради учнівського і студентського самоврядування) взялася за контроль над виборчою кампанією. 

Молодь із лав своїх представників створила дві паралельні мережі. Одна забезпечувала спостерігачів на виборчих дільницях (це знайома картина і для України). А друга мережа дбала про недопущення забороненої агітації у школах. Зазвичай маніпулятори самі перепрошували — або їхні партії, врешті-решт.

У наскрізь діджиталізованій Естонії результати електронного голосування на перших виборах після запровадження права голосу показали нижчу присутність/зацікавлення молоді, ніж інших вікових груп. Однак, за результатами очного голосування, як і сподівалися молодіжні активісти, молодь масово прийшла на дільниці й проголосувала, в середньому, краще, ніж інші вікові групи населення.

Згодом естонці таки пригадали один специфічний випадок, коли влада до них звернулася по пораду. Представників Національної молодіжної ради запросили для вироблення пенсійної реформи. Адже саме молоді доведеться незабаром наповнювати пенсійні фонди для виплат старшим естонським громадянам.

Інші практики

В Естонії зберегли практику радянських трудових загонів, до яких щорічно залучають близько п'яти тисяч переважно неповнолітніх осіб у 55 дружинах. Після аналізу виявилося, що це не лише добрий досвід першої роботи для молоді, а ще й можливість для працедавців у сільській місцевості виконувати прості роботи відносно дешево. 

Міністерство освіти фінансово підтримує ці трудові загони, але фінансує лише тімбілдінговий компонент (спорт, вечірні ватри й пісні тощо). На решту — зокрема на проживання та харчування — "трудовики" заробляють самостійно. Знову проаналізувавши практику трудових загонів, внесли поправку до законодавства, щоб дати можливість молоді заробляти не лише влітку, а й у вихідні та за будь-якої іншої нагоди впродовж шкільного навчального року. Тепер молодь віком від 15 років може цілком легально офіційно працевлаштуватися.

На базі сотні естонських шкіл, зокрема й профтехучилищ та початкових шкіл, у 2017-му навчальному році діяли 326 учнівських підприємств-фірм. Їх підтримує спеціальний недержавний фонд. Уже понад 13 тисяч учнів включені до цього напряму діяльності. 

Коли ж юнак чи дівчина починає самостійне сімейне життя — теж є гарантована державна підтримка. В Естонії молода сім'я визначається не за віком чоловіка і дружини — як за українським законодавством, — а за віком дітей. До набуття дитиною 19-річного віку на утримання сім'ї щомісячно виплачується 500 євро. Родина з трьома дітьми отримує додатково ще 300 євро. 

Досвід підтримки молоді в Естонії заслуговує всебічної уваги представників української влади. Адже, коли їхньої підтримки потребують тисячі молодих людей, більшість "грається в політику" замість того, щоб її творити. Турбота про молоде покоління — це одне з першочергових завдань для розвитку Української держави. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво