"Ми на свої гроші купували бензин, щоб відвезти звільнених оформити документи" — глава управління Мінветеранів

У минулому році відбулося два обміни, в результаті яких в Україну повернулися понад 100 громадян, раніше незаконно утримуваних в Росії, анексованому Криму і ОРДЛО. Однак відповідальність за подальші долі більшості звільнених українців влада практично переклала на управління Міністерства ветеранів, тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб, розповів його керівник Сергій Мокренюк Інні Ведерниковій для ZN.UA.

Адже у держави для більшості звільнених українців yt виявилося нічого, крім скроєно] наспіх урядової постанови №1122 від 11.12.2019 р., та кількох чиновників-волонтерів з Мінветеранів, з яким на даний момент відбувається щось незрозуміле. Кабінет міністрів знову вирішив розділити відомство на два – з питань ветеранів, а також внутрішньо переміщених осіб і тимчасово окупованих територій.

Уряд приймав зазначену постанову для того, що б якомога швидше виплатити колишнім політв'язням компенсацію в 100 тис. грн. Кабмін не хотів повторювати помилку, як у випадку з обміном у 2017 році, коли звільнені українці отримали гроші через 7-8 місяців після повернення.

Документ приймали без подальших узгоджень з іншими міністерствами, які можуть мати якесь відношення соціалізації колишніх політв'язнів. Проте створення комісії, яка повинна ухвалити рішення про виділення 100 тис грн, все одно зависло в повітрі, як і виплата грошей. Так сталося через те, що різні відомства по-різному дивляться на формування цієї комісії, точніше на участь у ній представників громадських організацій. Тому по 1500 грн звільненим українцям виділив тільки Червоний хрест, а ліками, побутовими предметами та одягом, а також психологами забезпечує ГО "Блакитний птах".

По суті, вся історія забезпечення колишніх військовополонених, яка не регулюється законодавчо, повисла на управлінні Мінветеранів з питань анексованого Криму і Севастополя, яким керує Сергій Мокренюк, у минулому – відомий адвокат.

"Розумієте, ми по суті волонтеримо, - розповідає Сергій Мокренюк. - Закону, який повинен регулювати процес, - немає. Наше міністерство разом з експертами розробило новий законопроєкт (здається сьомий з тих, що існували за ці роки), але і він другий місяць лежить у ВР. Якщо спиратися тільки на постанову Кабміну, то потрібно було кинути людей вже на виїзді з Феофанії, проте ми разом з громадськими організаціями тягнемо, як можемо. Паспорт повинна робити міграційна служба, давати соціальний пакет - Мінсоцполітики, ідентифікаційний код - податкова служба, роботу шукати - центр зайнятості... Вони нам начебто і не відмовляють, але чітко прописаної процедури взаємодії органів державної влади на сьогодні не існує".

За словами Мокренюка, ще на етапі прийняття постанови Кабміну про виплату грошей, стало ясно, що все затягнеться на роки, якщо не почати погоджувати всі процеси прямо зараз.

"Хотілося швидше створити механізм і виділити людям гроші, щоб вони самі могли зняти житло і почати жити. Хотіли як краще, а вийшло як завжди. Паралельно з безпосередньою роботою з людьми ми вже створили дорожню карту для звільнених, і підготували проєкт постанови, яка опише механізм взаємодії органів влади. Незабаром передамо його для погодження нашим колегам в інші міністерства і держоргани. Але якби у нас було більше людей, а не три людини, напевно, ми б зробили це швидше", - зазначає Мокренюк.

Він пояснює, що колишні політв'язні нервують, і не знаю, що їм робити далі. Хтось зі звільнених українців повернувся в Донецьку або Луганську область, підконтрольну української влади. Хтось із колишніх політв'язнів вже знайшов підробіток, а хтось ніяк не може зорієнтуватися і хоче залишитися в Києві.

"Одні люди сильні духом, інші - зламалися. Одні нічого не хочуть, інші - хочуть занадто багато. Тим більше, читаючи в інтернеті, що деякі колишні в'язні отримали житло. Десь ми робимо помилки. Як у випадку з літньою звільненою полоненою Мухіною, яку зараз повністю взяли під опіку волонтери", - зазначає Мокренюк.

Для того, щоб забезпечити звільнених українців, потрібна чітка державна комунікація і вивірена процедура супроводу цієї групи населення. З певним мінімумом гарантій, термінами, відповідальними, зрозумілим статусом для людей. В іншому випадку виникає хаос, який зараз відбувається в Україні.

"Коли ти на свої гроші купуєш бензин, щоб відвезти людей оформити документи. Коли кожен день мої співробітники фізично перебувають разом зі звільненими. Коли ти, в разі чого, відразу панічно хапаєшся за того ж "Блакитного птаха", як за соломинку. А вони ж самі бідні, як церковні миші", - каже голова управління.