За півроку кількість політв'язнів в анексованому Криму збільшилася вдвічі – активістка

Ситуація з правами людини в анексованому Криму продовжує погіршуватися, а кількість політв'язнів, які переслідуються за національною ознакою та через проукраїнську позицію, - зростати.

"За п'ять років динаміка репресій у Криму погіршилася. Тільки за останні півроку кількість політичних в'язнів збільшилася вдвічі, відповідно зростає і кількість дітей політв'язнів", - повідомила на прес-конференції у Києві дружина політв'язня Сейрана Салієва, координаторка ГО "Кримське дитинство" Муміне Салієва.

Салієва вважає, що "безликі" списки політичних в'язнів в Криму почнуть оживати, якщо про них говорити і писати, адже йдеться про долі людей. А всі політв'язні - люди з активною громадянською позицією.

"Насправді страшно, коли життя людей, які несправедливо знаходяться в тюрмах, проходить у відриві від їх родин. Це страшно, коли батько ув'язненого Рустема Абільтарова, мати в'язня Зеврі Абсеїтова, дідусь Сервера Мустафаєва, бабуся Сервера Зекерьяєва вмирають, а син або онук не можуть проводити їх в останню путь. Це страшно, коли діти Марлена Асанова і Тимура Ібрагімова йдуть у перший клас, а батька немає поруч. Це дуже важко, коли батьки не можуть зустріти дітей, які народилися після їх арештів. Це складно, коли дорослі доньки політв'язнів Едема Смаілова і Біляла Аділова одружуються, а батька немає поруч. Ці історії заслуговують на увагу, бо це долі людей, про них важливо писати, говорити, і тоді почнуть оживати списки політв'язнів, які на перший погляд здаються безликими", - вважає активістка.

Часто-густо підставою для арешту в анексованому Криму стає національна приналежність або чітка проукраїнська позиція. До такого висновку можна дійти, вивчивши матеріали сфабрикованих кримінальних справ, пише "Укрінформ".

"Якщо вивчити матеріали так званого кейса "Хізб ут-Тахрір", які створюються практично під копірку і без доказової бази, якщо вивчити справу про переслідування Едема Бекірова - інваліда першої групи, обвинувачення якому були абсурдні, якщо звернути увагу на заборону Меджлісу кримськотатарського народу, то можна побачити, що людей переслідують виключно за те, що вони кримські татари.., за активну громадянську позицію, за думки, погляди, читання релігійної літератури, прирівняної до тероризму", - резюмує Салієва.

Нагадаємо, з початку року в анексованому Криму російські спецслужби затримали 57 кримських татар.

Генеральна Асамблея ООН в своїх резолюціях неодноразово засуджувала незаконні дії країни-окупанта і закликала її дотримуватися права людини. 22 грудня 2018 року Генеральна Асамблея ООН прийняла нову резолюцію "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим та місті Севастополь, Україна".

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні продовжує фіксувати порушення в Криму і констатує, що ніяких поліпшень за останні місяці на окупованому півострові не сталося. Детальніше читайте в матеріалі Тетяни Курманової "Права людини в Криму: без змін" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".