Названо лауреата Прітцкерівської премії - Нобелівської премії" в архітектурі

Лауреатом Прітцкерівської премії 2019 року став японський архітектор Арата Ісодзакі. Премія широко відома в світі і вважається аналогом Нобелівської премії. Нобелівська премія з архітектури не вручається, що спонукало сім'ю Прітцкерів у 1979 році заснувати власну архітектурну премію.

Арата Ісодзакі народився на острові Кюсю в 1931 році, пережив бомбардування Хіросіми, в 1954-му закінчив Токійський університет і менш ніж через десять років відкрив своє архітектурне бюро, повідомляється на офіційному сайті премії.

"Коли я був досить дорослим, щоб почати розуміти світ, моє рідне місто згоріло. Воно було у руїнах, не було ні архітектури, ні будівель, ні навіть міста. Мене оточували тільки казарми і укриття. Отже, мій перший досвід в архітектурі був пусткою архітектури, і я почав думати, як люди можуть відновити свої будинки і міста", - розповідав про себе Ісодзакі.

Ісодзакі закінчив архітектурний факультет інженерного факультету Токійського університету в 1954 році і почав свою кар'єру з учнівства під керівництвом лауреата Прітцкерівської премії 1987 року Кензо Танге. Він заснував компанію "Арата Ісодзакі і партнери" в 1963 році, після окупації союзниками, коли Японія відновила свій суверенітет і шукала фізичне відновлення в умовах політичної, економічної і культурної невизначеності після закінчення Другої світової війни.

"Щоб знайти найбільш підходящий спосіб вирішення цих проблем, я не міг зупинитися на одному стилі. Зміни стали постійними. Як це не парадоксально, це стало моїм власним стилем".

Ісодзакі продемонстрував світове бачення, яке випередило його час і сприяло діалогу між Сходом і Заходом. Він став міжнародним лідером в області архітектури в 1980-х роках зі своєї першою міжнародною роботою: Музеєь сучасного мистецтва, Лос-Анджелес (1981-1986 рр., Каліфорнія, США). Інші видатні міжнародні роботи з його понад 100 проектів загальної забудови, включають в себе: Палау Сант Жорді (1983-1990 Барселона, Іспанія), призначені для літніх Олімпійських ігор 1992 року; Team Disney Building (1987-1990, Флорида, США); Шеньчженьский культурний центр (1998-2007, Шеньчжень, Китай); Pala Alpitour (2002-2005 Турин, Італія), хокейний стадіон для зимових Олімпійських ігор 2006 року; Центральна академія витончених мистецтв, Художній музей (2003-2008, Пекін, Китай); Allianz Tower (2003-2014 Мілан, Італія); Катарський національний конференц-центр (2004-2011 роки, Доха, Катар); Шанхайський симфонічний зал (2008-2014 Шанхай, Китай); і Музей провінції Хунань (2011-2017 Чанша, Китай).

Лауреат премії традиційно отримує грошовий приз у розмірі 100 тисяч доларів і бронзову медаль. У минулому 2018 році нагороду вручили індійцеві Балкришне Доші.

Нагадаємо про те, що переможці конкурсу в номінації "Меморіал Героїв Небесної сотні" були визначені в лютому 2018 року. Це – архітектори Ірина Волинець (Львів, Україна) та Марія Процик (Ротердам, Нідерланди).