Мінреінтеграції за пів року обіцяє повноцінну роботу хабу на КПВВ "Чонгар"

Автор : Микола Мирний
29 квiтня 12:03

Що вже зробила влада із обіцяного.

 

У лютому нинішнього року на Херсонщині відбулося виїзне засідання парламентського комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій з участю омбудсмена та міністра у справах ветеранів.

Захід відбувся після численних звернень українців і громадських організацій, які рекомендували реконструювати режимну й сервісну зони контрольно-пропускних пунктів в'їзду-виїзду (КПВВ) на адмінмежі з Кримом. Це має поліпшити умови їх перетину. Таке ж завдання влітку 2019 року поставив і президент Володимир Зеленський.

Державні органи та Херсонська обласна державна адміністрація пообіцяли створити повноцінний хаб для кримчан і переселенців. Розповідаємо, що вже зробила влада на виконання обіцянок.

Органи влади та Херсонська ОДА неодноразово декларували, що повернення Криму є таким самим пріоритетом, як і повернення тимчасово окупованих територій на Сході України. Вони пообіцяли поліпшити умови перетину на КПВВ з Кримом, аби "кримчани відчували, що вони у своїй рідній країні", й могли отримати різноманітні адміністративні та соціальні послуги.

"Ми в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (Мінреінтеграції) розуміємо, що людина потрапляє з тимчасово окупованого Криму на КПВВ, і це перше, що вона бачить на підконтрольній уряду території. А отже, наше завдання полягає в тому, щоб створити максимально зручне для кримчан середовище", - каже заступник міністра з питань реінтеграції Ігор Яременко.

Такий підхід до КПВВ службовці та громадські організації розглядають як один з елементів реінтеграції Криму.

Члени комітету Верховної Ради з питань прав людини відвідали КПВВ "Каланчак"

На КПВВ "Чонгар" та "Чаплинка" "Укрзалізниця" вже звела тимчасові споруди, зокрема для центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП), приміщення автовокзалу, для митного контролю і прикордонників. Але найбільшим викликом для влади став пошук балансоутримувача цих приміщень. Тому обслуговування частини об'єктів тимчасово зупинилось.

Так само через невизначеність правового статусу КПВВ неможливо включити тамтешню автостанцію в транспортну мережу області, щоб організувати постійне сполучення з населеними пунктами Херсонщини. Зараз до КПВВ громадяни можуть доїхати тільки автобусами, які прямують лише раз або двічі на день з Херсона та Генічеська. Або ж мусять звертатися до нелегальних перевізників, які возять за завищеними цінами.

Спільний моніторинг КПВВ представництвом президента в АР Крим, Мінреінтеграції та представниками громадських організацій у березні показав, що металопластикові конструкції і стеля в окремих службових приміщеннях уже потребують косметичного ремонту. Крім того, через невизначений статус КПВВ неможливо облаштовувати туалети засобами гігієни і підтримувати їх у належному стані. Тому доступ до деяких із них ускладнений, а окремі взагалі зачинені.

Шукаючи ефективну фінансово-правову модель створення сервісного хабу на КПВВ "Чонгар", голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв просував ідею, що балансоутримувачем має стати "Укрзалізниця", але зрештою влада вирішила залучити бізнес - компанію "Сокар Енерджі", яка в межах програми соціальної відповідальності зголосилася інвестувати в подальшу розбудову пілотного сервісного хабу на КПВВ "Чонгар".

"Сподіваюся, що за чотири-шість місяців на Чонгарі буде сучасний хаб, де люди зможуть оформити документи, випити кави, заправити автівку або купити квиток і безпечно доїхати на громадському транспорті до Новоолексіївки чи Генічеська. Це перше, що побачить людина з тимчасово окупованої території", - сказав 7 квітня на міжвідомчій нараді віцепрем'єр-міністр України Олексій Резніков.

Адмінпослуги та пошта

За словами голови херсонського офісу "Крим SOS" Олексія Тільненка, який щомісяця моніторить роботу КПВВ на Херсонщині, наразі ЦНАПи на КПВВ "Каланчак" і "Чонгар" є підрозділами ЦНАПів селищ Чаплинка та Новотроїцьке. У них працюють по дві людини. На "Чонгарі" надають до 160 адміністративних послуг, а на "Каланчаку" - до 100. У "Крим SOS" кажуть, що найчастіше кримчани звертаються по послуги з документування, отримання паспорта громадянина України та по закордонний паспорт.

Самі ж відвідувачі цих ЦНАПів у розмові з моніторами відзначали зручність і високу ефективність новостворених підрозділів. За їхніми словами, їм не потрібно витрачати додаткові кошти на дорогу до інших державних органів.

Громадська організація нарікає, що загалом мешканці півострова не знають про роботу ЦНАПів. Цю інформацію вони дізнаються від близьких, друзів та знайомих, які вже скористалися адмінпослугами. Автори моніторингової доповіді зазначають, що необізнаністю українців користуються водії, яким вигідно відвозити кримчан до найближчих ЦНАПів чи навіть до центрів адмінпослуг у Херсон.

Часто кримчани їдуть на КПВВ по адмінпослуги, які наразі не можуть надаватися, наприклад отримання свідоцтва про народження та смерть людини державного зразка.

"Нині мешканці окупованих територій отримують такі свідоцтва через суди. Ми наполягаємо на необхідності адміністративної процедури. Адже, до прикладу, 2019 року в Криму народилося понад 23 тисячі дітей, померло 32 тисячі українців, тоді як на материковій Україні в єдиний можливий судовий спосіб задокументовано 3 660 новонароджених та 661 померлу людину. Це вкрай малі цифри", - коментує Олексій Тільненко. Крім того, кримчанам бракує нотаріальних послуг, послуг з отримання водійського посвідчення та перереєстрації транспорту.

Ще один недолік - тривале вклеювання фотографії в паспорт у формі книжечки при досягненні 25 і 45 років. Цю процедуру роблять за 5 робочих днів і лише на КПВВ "Чонгар".

Моніторинг виявив, зокрема, що в сервісних зонах КПВВ або у приміщенні ЦНАПів немає відділень банку. Вони необхідні, бо громадянам потрібно обміняти валюту для оплати адмінпослуг. Наразі вони це роблять у водіїв та інших людей, які нелегально здійснюють обмін за неофіційним курсом.

"Крим SOS" рекомендує владі знайти способи для зворотного зв'язку із відвідувачами ЦНАПів, аби вони мали змогу повідомити, яких саме послуг у хабі їм бракує.

Наразі в Херсоні, за підтримки Херсонської ОДА, працює інформаційний хаб для консультацій жителів окупованого Криму через месенджери.

Заступниця представника президента України в Автономній Республіці Крим Таміла Ташева повідомила, що активізувалася робота над розробкою адміністративної процедури реєстрації народження і смерті. За її словами, державні органи та громадські організації стоять на позиції, що ця процедура має бути позасудовою.

Потужності ЦНАПів, за її словами, також розширюватимуть із надходженням бюджетних коштів.

Таміла Ташева

"Насправді робочі станції для ЦНАПів дорогі. Якщо будуть можливості виділити кошти на додаткове обладнання, вони виділятимуться, бо органи державної влади та місцева влада чудово розуміють, що для нас ключовими є захист громадян на окупованих територіях і зв'язок з ними. Ми намагаємося розв'язувати ці питання. Вони однозначно перебувають під прискіпливою увагою органів державної влади", - каже Таміла Ташева.

Як відомо, поштового зв'язку з тимчасово окупованим Кримом немає. Монітори відзначають, що на КПВВ "Чонгар" працює відділення "Нової пошти" лише на відправлення. За словами співробітника відділення, за місяць послугами скористалося близько 60 людей.

Відділення розміщується в тимчасовій споруді біля входу до режимної зони. Через невизначений юридичний статус зведених споруд у сервісній зоні "Нова пошта" не може оформити договір оренди приміщення. Тому вона не може прив'язати до цієї адреси свої розрахунки й отримувати відправлення. На КПВВ "Каланчак" приміщення з вивіскою "Пошта" замкнене.

"Просто могу обшмонать"

Юрист Української Гельсінської спілки з прав людини Віктор Вуйка каже, що на КПВВ досі постійно чергують поліцейські, безпідставно перевіряючи паспорти громадян, які щойно пройшли митний контроль.

Під час лютневого виїзного засідання комітету з питань прав людини голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров обурювався через постійне чергування поліцейських безпосередньо поруч із КПВВ "Каланчак". Він заявив, що подекуди правоохоронці займаються поборами.

"Я благаю всіх представників влади, які працюють на КПВВ, усвідомити, що на душі у кримчан. Вони морально там пригноблені. А коли люди перетинають адмінмежу - бабах! "А чё у тебя за паспорт?" - запитують поліцейські. Жінка починає метушитися. Вони залазять у сумку, беруть його, все - пішли домовлятись. Але хіба ж після паспортного контролю митників в аеропорту поліцейські запитують паспорти?" - обурювався політик. Він наполягає, що такі дії неймовірно шкодять настроям на півострові.

Рефат Чубаров на КПВВ "Каланчак" просить представників влади припинити практику безпідставної перевірки документів з боку Національної поліції Автономної Республіки Крим

Поліцейські запевняють, що вони виявляють на КППВ осіб, які перебувають у розшуку

"Ми все це потім вислуховуємо від кримчан. Якщо ви перейдете на той бік, ви зрозумієте, наскільки ввічливі ефесбешники. А в нас тут, навпаки, нагнітається ситуація. Закон не визначає, щоб тут чергували поліцейські. Знайдіть легітимний спосіб і форму своєї роботи, щоб люди почувалися спокійно. Підходьте до підозрюваних у селищі чи Херсоні, але не тут", - закликав колишній народний депутат Рефат Чубаров.

Правозахисник Віктор Вуйка розповів про свою моніторингову суперечку з поліцейськими поруч із режимною зоною КПВВ "Чонгар".

"Не називаючи свого прізвища, посади, спеціального звання, не пред'являючи свого службового посвідчення, поліцейський попросив мене пройти в приміщення для надання паспорта. На запитання про причини затримання і перевірки документів він, буквально, відповів, що "причина в том, что просто могу обшмонать". Тим часом, як виявилося, від мене вимагали не показати паспорт, а дати в руки поліцейським. Після чого почали переписувати мої персональні дані і просити мій особистий номер телефону. Я не очікував, що мій візит починатиметься не з митного, а з поліцейського контролю, який там є", - зізнається правозахисник.

Він нагадав, що громадяни зобов'язані показати паспорт на законну вимогу поліцейських, але за наявності підстав, наведених у ст. 32 закону про Національну поліцію.

"Вимоги пройти у приміщення поста для надання паспорта незаконні, бо це свідчить про адміністративне затримання, а підстав для цього немає. Адже ви свій паспорт перед обличчям поліцейського показали, отже, вашу особу встановлено. Ви не зобов'язані надавати відомості про ваш мобільний телефон, місце навчання, роботи або хобі й узагалі з ними в такому разі можете не спілкуватися", - пояснив Віктор Вуйка.

Кримчани скаржаться правозахисникам, що часто поліцейські погрожують можливими негативними наслідками, якщо вони відмовляться надати документи і номер свого мобільного телефону.

Медична допомога

На КПВВ "Каланчак" та "Чонгар" немає цілодобової медичної допомоги. На переконання авторів моніторингової доповіді, це створює додаткові ризики для здоров'я громадян, які перетинають КПВВ.

На КПВВ "Чонгар" монітори виявили представника Міжнародного комітету Червоного Хреста, який, оскільки приміщення медичного пункту нікому не передане на баланс, перебував у приміщенні "Нової пошти". В нього немає необхідного мінімального набору медикаментів. На КПВВ "Каланчак" медичних працівників на час візиту не було взагалі.

Державні органи розглядають КПВВ "Чонгар" як пілотну модель роботи таких об'єктів, і якщо вона буде успішною, то її скопіюють для інших контрольно-пропускних пунктів з тимчасово окупованими територіями.

Усі статті Миколи Мирного читайте тут.