Медовий демпінг - Бізнес - dt.ua

Медовий демпінг

26 червня, 15:17 Роздрукувати Випуск №25, 27 червня-5 липня

Уже сприймаємо як належне: аграрний сектор останніми роками витягує із занепаду всю економіку України, підтримує її експортний потенціал.

© Василь Артюшенко, DT.UA

Не відстає, в цьому ключі, бджолярська галузь, а точніше — експортна торгівля медом, яка найбільше користає з бджолярів. За офіційною статистикою, бджілки в Україні виробляють майже 70 тис. тонн меду на рік, а з урахуванням неофіційного виробництва, ця цифра перевищує 100 тис. тонн. Проте приблизно половину обсягів меду відправляємо за кордон. За найнижчими цінами…

Україна входить до п'ятірки найбільших експортерів меду в світі. Можливості для експорту цього солодкого й корисного для здоров'я продукту великі, бо в багатьох європейських, азійських країнах та у США — дефіцит меду. І тому не дивно, що обсяги його експорту з України невпинно зростали. Наприклад, за даними статистики, з 2011-го по 2016-й рік експортований обсяг цього солодкого продукту збільшився майже вшестеро — з близько 10 тис. до 57 тис. тонн.

І хоча торік через нестачу видового розмаїття продукції — акації, липи та інших рослин — вивезення меду з нашої держави знизилося до майже 50 тис. тонн — проти майже 68 тис. у 2017 р., меду в нас усе-таки надлишок. Навіть на початок сезону медозбору, за даними Спілки пасічників, в Україні нагромадилося 20–22 тис. тонн меду запасів минулих років, які треба реалізувати. І тому велика пропозиція з боку виробників цього продукту так чи інакше впливає на зниження ціни.

З іншого боку, експорт меду з України зосереджений у руках великих гравців, можна сказати, він — монополізований. Тут працюють 50–60 компаній, які мають зареєстровані експортні потужності, але більшість їх не має жодної бджолосім'ї. Вони користають із високої пропозиції меду, скуповують солодкий продукт на вигідних для себе умовах, незважаючи на те, чи є ця ціна прибутковою для самого пасічника, та експортують. І тому ціна на український мед у європейських країнах низька — 1,75–1,80 дол. за кг, тоді як поляки продають по 3,0–3,45 дол., молдовани — по 3,2 євро. Наш мед трейдери везуть у Польщу, Угорщину, Австрію чи інші країни, продають там гуртом, дешево, за демпінговими цінами, а вже тамтешні торгові мережі під своїми брендами реалізовують наш мед за ринковими, тобто нормальними цінами. Чим не надважливе завдання для Спілки пасічників України — самостійно виходити на зовнішні ринки, щоб продавати мед якнайдорожче?!

Але виникає наступна проблема. Чимало наших пасічників звикли працювати в "тіні", і тому не хочуть реєструвати пасіки й засвідчувати обсяги виробництва. А звідси — не отримують від сільських рад оповіщень від органів місцевого самоврядування про графіки обробки полів. Чого не скажеш, наприклад, про сусідню Польщу. В цій країні кожна пасіка внесена в державний реєстр, їй присвоюється номер, бо польський уряд дотує заміну вуликів. В Україні таких спеціальних дотацій немає, тому не дивно, що багато домівок бджіл, виготовлених ще в радянські часи, нині перебувають у жалюгідному стані…

І все ж, як свідчить досвід, пасічники купують техніку та обладнання для бджільництва (у тому числі нові вулики), використовуючи місцеві програми підтримки сільськогосподарських кооперативів. Така програма діє на Тернопіллі. Вона простіша, ніж державна, бо не встановлює "зубатих" вимог — щодо мінімальної кількості членів кооперативу та придбання техніки і обладнання виключно вітчизняного виробництва, — і тому популярніша. За інформацією Департаменту агропромислового розвитку Тернопільської ОДА, за два останніх роки цією регіональною підтримкою скористалися 22 кооперативи, які займаються бджільництвом, на загальну суму майже 1,9 млн грн. Для порівняння: державною підтримкою сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів за всіма напрямами діяльності торік в Україні скористалися лише шість підприємств на суму 8,5 млн грн.

Голова Спілки пасічників України Володимир Стретович під час 2-го міжнародного етнографічного фестивалю бджільництва "Медове Тернопілля", що відбувся недавно в с. Великі Гаї поблизу Тернополя, конкретизував кухню "тіні", в якій працюють багато пасічників:

"Формування низької ціни на мед з України пов'язане з тим, що пасічники не бажають показувати первинне походження товару і тому не можуть, коли трапиться якийсь прикрий випадок, пред'являти претензії. І чим швидше вони вийдуть на світло, тим буде вищою ціна на наш мед".

Ні для кого не секрет, що на допомогу пасічникам потрібно поставити ветеринарну службу. Вона має проводити основний масив лабораторних досліджень за рахунок бюджетних коштів на її утримання. Бо виходить надто вже знущально: проводячи профілактичні огляди пасіки, вона, через нестачу фахівців, оглядає 5–6 бджолосімей, а виставляє рахунки за огляд усіх вуликів. А їх у господарстві пасічника може бути 300–500–600.

Якість українського меду — висока, порівняно з європейською, завдяки родючості наших грунтів та відповідному медодайному середовищу. Але шкодить нечисте господарювання. Торік і нинішнього року в Україні сталися масові потрави бджіл. Ринок заполонили фальсифіковані й контрабандні пестициди та агрохімікати, яких у роздрібній торгівлі 80–90%. Ці неякісні отрутохімікати, а також не доведення аграріями до відома пасічників графіків обробки полів призвели до того, що тільки у 2018 р., за оцінками Спілки пасічників, в Україні загинуло 40–45 тис. бджолосімей. Фінансові втрати бджолярів становлять 100–120 млн грн.

Знищення маленьких трудівниць полів триває і 2019 р. Ця жахлива, близька до сюрреалізму, картина не пройшла повз увагу експортерів меду. Іноземні посольства послали сигнали урядам своїх країн, що в Україні спостерігається масове отруєння бджіл отрутохімікатами. А з того боку покупці належно відреагували: якщо в Україні є випадки появи неякісного меду, то ми будемо купувати більше меду індійського, японського, в'єтнамського, а не українського. Цей чинник теж вплинув на зниження ціни цього продукту з України.

Народні обранці не відреагували належним чином на запропоновані Спілкою пасічників зміни до законодавства, які б передбачали посилення кримінальної відповідальності за потраву бджіл, за використання неякісних і токсичних пестицидів та агрохімікатів, врешті — за знищення медоносних культур… Верховна Рада досі не спромоглася прийняти важливий для пасічників законопроект №10052 щодо захисту бджільництва, який би узаконив більш компромісні, але важливі норми: обов'язкове повідомлення пасічників не пізніше, ніж за три доби, про заплановане застосування засобів захисту рослин чи агрохімікатів, забороняв би обробку ентомофільних культур у денну пору доби, а також розширив би адміністративну і кримінальну відповідальність за знищення бджіл…

З України загалом експортується високоякісний мед, він майже весь органічний, адже перед відправкою за кордон проходить весь комплекс лабораторних досліджень, сертифікацію. Бо, як відомо, низькоякісного меду за кордоном ніхто купувати в нас не буде. Попри експорт меду, не зашкодило б просувати бренд України чи її регіонів. Голова Спілки пасічників Тернопілля, засновник торгової марки "Пасіка Березовських" Юрій Березовський, чиє господарство розширилося до майже 600 бджолосімей, говорить про перешкоди для просування марки меду з географічним найменуванням, наприклад "Мед Тернопілля" чи "Мед України": "Потрібно формувати великі товарні партії. Вигода від цього подвійна — крім продажу оптом, цей мед можна буде ще й фасувати і заробляти на доданій вартості. Але тут виникає ще одна проблема: вироблення супровідних документів. Бо для того, щоб перевезти мед за кордон, потрібно підтвердити його походження і якість…"

Однак українці, які виробляють найбільше меду серед країн Європи, самі споживають мед низької якості. Стривайте, а в яких кількостях? За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, це споживання становить 0,8–1 кг меду на рік, що не так і мало, порівняно з країнами Європи. Але й небагато. Бо, наприклад, житель Словенії споживає 1,6 кг, Греції — 1,55, Швейцарії — 1,3 кг меду. Та про яке здоров'я української нації можна говорити, коли в молодшого покоління немає традицій щоденного вживання меду, його не пропонують дітям у дитсадках і школах? Хвороби населення — мінус для пасічників. Бо це означає, що вони продали менше меду, а наші співвітчизники — його менше спожили.

Виходить, споживачі меду непрямо посилають тривожні сигнали державі. Якщо найвищі державні органи, а саме Верховна Рада і уряд, комплексно не захистять пасічників, то бджолярська галузь ще довго перебуватиме в підвішеному стані: з одного боку, нібито на піднесенні, а з іншого — в загоні. А, як відомо, там, де не літає бджола, аграрій втрачає 25–30% врожаю, а кожен українець — частинку здоров'я і довголіття.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №35, 21 вересня-27 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво