Розподіл корабельних зборів: відповіді, яких не хоче чути СБУ - Бізнес - dt.ua

Розподіл корабельних зборів: відповіді, яких не хоче чути СБУ

16 грудня, 2016, 23:00 Роздрукувати Випуск №48, 17 грудня-23 грудня

Наприкінці листопада СБУ провела обшуки в офісах найбільшого приватного портового оператора України — групи терміналів "Трансінвестсервіс" (ТІС), а також у деяких його власників. Силовики діяли в рамках розслідування справи, пов'язаної з наказом МІУ №316, який в останні тижні не сходить зі сторінок фахівців портового бізнесу в соціальних мережах.

Наприкінці листопада СБУ провела обшуки в офісах найбільшого приватного портового оператора України — групи терміналів "Трансінвестсервіс" (ТІС), а також у деяких його власників. Силовики діяли в рамках розслідування справи, пов'язаної з наказом МІУ №316, який в останні тижні не сходить зі сторінок фахівців портового бізнесу в соціальних мережах.

Порти — сфера справді вузька й складна, справжніх публічних експертів у ній небагато. Днями голова ТІС Олег Кутателадзе провів прес-конференцію в "Лігабізнесінформ", де докладно пояснював, що відбувається в портах. Як відомо, приходили не тільки до них — майже всі портовики зараз переживають подібне різною мірою і з різних приводів. Компанія повідомила журналістам, що звертатиметься до президента і прем'єра, який неодноразово заявляв, що йому дуже не подобається, коли силовики "кошмарять" бізнес. За даними прес-служби ТІС, підприємство тільки за один день перевалює вантажі середньою вартістю 8,7 млн дол., що за підсумками року складається у 8,3% усього експорту товарів України (якщо брати дані Держстату за 2015 р.). Чи є подібний потік ласим шматком? Безперечно.

Основні претензії правоохоронців стосуються наказу МІУ №316 від 24.07.2015 р. Це — складний для обивателя документ про розподіл корабельних зборів, що стягуються на утримання акваторії, між Адміністрацією морських портів України (АМПУ) і безпосереднім власником операційної акваторії, в якій судна здійснюють вантажні операції. Наказ свого часу пройшов п'ять міністерств і відомств, включаючи Кабмін і Мін'юст. Незважаючи на це, раптом спливло питання про його правомірність.

Портові збори (одним з яких є й корабельний) — обов'язкові платежі, які стягуються з будь-якого судна, що заходить у порти. В Україні ці платежі досить високі, порівняно з іншими країнами: з одного судна держава може отримати від 50 до 300 тис. дол.

Економічна суть зборів — у відшкодуванні вже здійснених витрат на будівництво акваторії портів, а також у створенні накопичень для їх підтримання в безпечному навігаційному стані та для подальшого розширення в разі необхідності. Відповідно, наказ передбачає, що якщо акваторію створила держава, то всі збори йдуть в АМПУ, але якщо акваторію створив приватний інвестор, він отримує право на частину корабельного збору в рахунок здійснених ним витрат. Причому тільки за рахунок суден, що приходять саме в цю частину порту, і тільки в розмірі фактично вкладених коштів, без якихось відсотків і гарантій. Більше того, ці виплати є цільовими, тобто використовувати їх інвестор зможе виключно для подальших інвестицій у днопоглиблення. Коли ж суму буде виплачено (скільки це забере часу, не знає ніхто), інвестор втратить право на свою частку, і 100% корабельного збору отримуватиме уповноважена державою організація.

Великим суднам потрібна велика глибина. Що більше судно — то більший корабельний збір, більша частка інвестора в ньому. А отже, в нього швидше формуються цільові кошти на подальше поглиблення.

У радянський час порти й акваторії будувала держава, і питань про те, хто збирає збори й поглиблює дно, не виникало. Після розпаду СРСР виникли приватні термінали, біля яких держпорти не хотіли займатися поглибленням взагалі, але охоче збирали гроші, якщо днопоглибленням займалися приватники. Портова реформа 2012—2013 рр. розв'язала цілий букет назрілих проблем. Спочатку розмежували регуляторні й господарські функції держпортів, а саме поняття "порт" стало позначати територію, а не підприємство. Потім створили спеціальну структуру для збирання та реінвестування портових зборів — АМПУ. Відповідно, приватні компанії, що вклали кошти в акваторії на законних підставах задовго до портової реформи, порушили питання про компенсацію таких витрат за рахунок майбутніх доходів.

ТІС поглибив дно біля своїх причалів задовго до наказу №316: Олег Кутателадзе показував журналістам офіційні гідрографічні карти Ллойда, на яких видно, що ще до 2005 р. біля причалів не було нічого, а до 2010-го акваторія вже з'явилася. "Ми витратили на цю роботу понад 40 млн дол. Портові збори, які держава тільки за останні п'ять років отримала завдяки нашому поглибленню, — 210 млн дол., — повідомив О.Кутателадзе. — Перед початком робіт ми звернулися з листом до міністерства, і нам погодили, що ми будемо це робити, а потім нам компенсують кошти, які ми туди вклали. У 2012 р. закон "Про морські порти" визначив, що корабельний збір має брати власник усієї акваторії порту, тобто АМПУ, але його частину може брати той, хто побудував операційну акваторію причалу. Ми і ще дві компанії в Миколаєві підпадаємо під цю норму".

Отже, 2015 року набрав чинності наказ, що уточнює норми закону. Погоджений усіма компетентними органами, він відновив економічну логіку. Однак, як заявив на прес-конференції О.Кутателадзе, невдовзі парламентарії Поляков і Силантьєв звернулися до МВС, і правоохоронці відкрили провадження за статтею "Зловживання службовим становищем".

"Ми подали всі документи, і 21 грудня 2015 р. головне слідче управління поліції в Одеській області закрило кримінальну справу щодо нас і посадових осіб міністерства за відсутністю складу злочину. Про що поінформувало всіх і, напевно, народних депутатів. Через півроку — така сама хвиля й ті самі депутати, які вже отримали відповідь. Але тепер цим займається СБУ", — каже очільник ТІС.

О.Кутателадзе наголошує, що СБУ також має всі необхідні документи, що підтверджують законність рішення МІУ. Однак замість спілкування з власниками стивідорної компанії та керівниками відомств, що підписали наказ, СБУ проводить на підприємстві яскраві для фотокамер і гучні для ЗМІ, але малоефективні для держави заходи.

"Ще 2015 року, коли вперше виник скандал, я взяв усі документи, матеріали, прийшов до місцевої СБУ (розуміючи, що вона теж буде цим цікавитися) і подав їм ці документи. Там зі мною розмовляли, розбиралися і сказали, що у них до нас запитань немає. Зараз, коли запитання в них все ж таки з'явилися, ми знову надали документи. За півроку чергового слідства ні власників, ні керівників компанії не викликали, не просили пояснень, хоча ми готові їх давати в будь-який момент. Потім раптом на підприємство, де працює 3,5 тис. людей, вриваються люди в масках, адвокатів не допускають. Відразу ж з'являються якісь повідомлення спекулятивного характеру, порушується таємниця слідства. Чиниться психологічний тиск на трудовий колектив, на інвесторів. Коли різних правоохоронців і похідних від них органів у країні багато, а бізнесу вже мало — виникають подібні історії. Робота потрібна всім", — констатує О.Кутателадзе.

"Нам кажуть, ми для себе це зробили. Ні, не для себе! Бо з цієї акваторії гроші отримує АМПУ. Якби вона за використання й обслуговування цієї акваторії не отримувала грошей, ми б і претензій не мали. А так виходить, що ми вирили акваторію, ми її утримуємо, судна проходять по ній, і АМПУ отримує за це гроші. За цей час держава тільки з корабельних зборів отримала 210 млн дол., за рахунок вкладених тоді нами 40 млн дол. у днопоглиблення", — зазначає очільник ТІС.

Чого ж хочуть від ТІС СБУ й депутати? Очевидно, забрати назад гроші, які компанія отримала від корабельних зборів. 5,7 млн дол. — стільки зараз лежать на цільових рахунках ТІС.

"Ті гроші, які ми отримали, — це кошти для утримання акваторії і проведення днопоглиблення. Відповідно до наказу №316 ці гроші перебувають на спеціальному рахунку, і ми їх не можемо чіпати — тільки вкладати в днопоглиблення, інакше 200% штрафу. Тому всі гроші перебувають на спецрахунку, і ніхто їх звідти не забирав. Порт "Южний" зробив генплан порту, план акваторії і чітко показав, де проводитимуться днопоглиблювальні роботи. Якщо за ці ж гроші держава проводитиме днопоглиблювальні роботи, нехай проводить", — наголошує керівник ТІС.

Отже, гроші на місці, і ТІС сплатив з них податки. Тим самим держава створила зрозумілий, хоча й не найзручніший для інвестора механізм розподілу лише одного з портових зборів для компенсації фактично здійснених витрат. Механізм не ідеальний, але адекватний, з огляду на стан країни. Витрати здійснювалися відразу й великим обсягом, а відшкодовуватися будуть поступово і багато років, тільки з додаткових суднозаходжень, без права використання цих коштів на інші цілі. А після повної виплати всі кошти знову отримуватиме тільки держава.

За роки існування ТІС це не перший гучний "наїзд" силовиків та інших державних людей. Як будь-яка велика компанія, що має серйозний вплив на економіку країни і зовнішню торгівлю, ТІС приречений завжди бути у фокусі уваги. Однак тільки зараз силовики чомусь заводять справи не після виявлення конкретних фактів правопорушень, а після гучних і необґрунтованих заяв політиків, що містять припущення на кшталт "можливо замішані", "за повідомленнями ЗМІ" і "просимо розслідувати", але без конкретних фактів. Справи заносять до Реєстру, але підозр не висувають, і в такому режимі силовики працюють місяцями й роками, супроводжуючи свою діяльність галасливими піар-акціями. За словами О.Кутателадзе, жодну із цих справ ще жодного разу не було доведено до логічного кінця, тобто суду. Як і в безлічі інших аналогічних випадків з великими підприємствами.

Поки готувалася ця стаття, з ідентичною заявою виступив очільник Arcelormittal Кривій Ріг Паражміт Калон, який вклав у розвиток своїх потужностей понад 10 млрд дол. Він стверджує, що на компанію постійно тиснуть різні структури, переважно — правоохоронні органи, і до неї ж звертаються посередники з пропозиціями про "співпрацю" в обмін на припинення цих незаконних перевірок. В Arcelormittal у Миколаєві також є своя стивідорна компанія, і цілком можливо, що це частина єдиного плану з "відпрацювання" найбільших інвесторів галузі й України. 

Як сказав Олег Кутателадзе, коли в органів є питання до бізнесу — це нормально, таке може бути в будь-якій країні. А от їздити по підприємствах зі зброєю, у масках, з розголосом та обов'язковим викладанням фото з місця подій в Інтернеті — це вже зовсім інша історія.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво