Шлях у боргову трясовину - Бізнес - dt.ua

Шлях у боргову трясовину

16 серпня, 17:42 Роздрукувати Випуск №30, 17 серпня-23 серпня

Позичивши всього дві-три тисячі гривень, менш ніж за рік можна заборгувати 200–300 тисяч.

У результаті затяжної фінансової кризи наші співвітчизники здебільшого втратили навіть ті накопичення, які вони відклали на чорний день. 

Нав'язлива реклама й чимдалі більша легкість отримання споживчих кредитів та швидких мікрокредитів лягає на підготовлений ґрунт і змушує багатьох позичати в банків і мікрофінансових організацій. Декларовані ставки таких позик у рекламі виглядають цілком прийнятними, а перший кредит для новачків обіцяють і зовсім під 0,01% на день, однак на практиці їх обслуговування і повернення виливається часом у позахмарні суми. Особливо якщо не розрахувати й порушити терміни погашення кредиту. Для багатьох позичальників, які зазвичай не дуже розуміються на фінансових і юридичних нюансах, кредити досить часто виявляються непосильним тягарем. Люди потрапляють у замкнене коло: щоб розплатитися за старими боргами, вони беруть нові кредити, найчастіше дорожчі й під зовсім грабіжницькі умови. Кредитна вирва затягує і нерідко призводить до сумних, іноді трагічних наслідків.

Як свідчать дані "Грошово-кредитної статистики" Нацбанку, портфель споживчих кредитів населенню тільки за перші п'ять місяців 2019 р. зріс на 6,5%, досягши на кінець травня 161,5 млрд грн. Добряче обвалившись у 2014–2016 рр., з 2017-го загальна сума кредитів населенню зростає темпами понад 30% щорічно, і вже торік перевищила докризовий рівень. Кредитні організації наполегливо й досить послідовно привчають людей жити в борг. Нині понад 80% усіх роздрібних кредитів у гривні становлять кредити під купівлю товарів і так звані швидкі мікрокредити на будь-які цілі. Пишатися тут, щоправда, нічим, адже споживче кредитування має попит зазвичай у країнах із нерозвиненою фінансовою системою. Навіть у сусідів України частка споживчого кредитування в загальному портфелі фізосіб на значно нижчій позначці.

Короткострокове кредитування населення цікаве для банків та інших фінансових установ можливістю розміщати в портфель, що швидко обертається, короткі грошові ресурси, які на сьогодні переважають у їхній ресурсній базі: 2/3 депозитів пересічних українців розміщено на строк до одного року. Не дивно, що саме сегмент короткострокового споживчого кредитування нині найбільш конкурентний. До того ж і громадяни охочіше погоджуються брати невеликі суми на короткий строк. Суми переплати при поверненні боргу в цьому випадку не такі страшні. Фінансовим же установам при мікрокредитуванні легше замаскувати високі відсоткові ставки й різноманітні комісії.

Нині на полі споживчих мікрокредитів грають два практично рівноцінні гравці — банки й мікрофінансові організації (МФО). При цьому частка небанківських кредитів поступово збільшується. Одна з причин популярности МФО полягає в тому, що в банках жорсткіший контроль боржників, а компанії можуть обмежитися всього лише перевіркою наявности непогашеної заборгованости. Причому гроші "до зарплати" позичальники найчастіше замовляють і отримують в інтернеті, що створює додаткове відчуття легкости, простоти й доступности такої послуги. Справді, взяти кредит у МФО зручно й швидко. Усе, що потрібно, — це паспорт, ІНПП і банківська карта. Віртуально заповнюєш анкету, вказавши свої дані, чекаєш 10–15 хвилин — і гроші на твоїй карті. Немає потреби нікуди їхати. Однак такі позики видаються під драконівські відсотки й виправдані, тільки якщо гроші потрібні дуже сильно й дуже ненадовго.

І банки, і МФО свідомо заманюють клієнтів скористатися послугою швидкого мікрокредитування. Але МФО робить це агресивніше й успішніше. Про це свідчить як велика кількість реклами на телебаченні й в інтернеті, так і політика ставок за цими кредитами. Набравши, приміром, у пошуковику "кредит на карту", ви легко отримаєте посилання на десятки пропозицій позик від різноманітних компаній на суму до 5 тис. грн зі ставкою 0,01%. Як правило, в усіх цих МФО проходитиме акція, і перший кредит можна буде отримати на строк до місяця, переплативши всього одну гривню. Однак другий кредит у цьому ж МФО запропонують уже на більшу суму (збільшать кредитний ліміт), але за ставкою 1–1,5% на день. Третій кредит коштуватиме в більшості компаній 1,5–2% на день. Тобто реальні річні ставки за такими кредитами становлять 600–700%. При цьому гроші МФО дають на один–три місяці. У кожної МФО є своя програма лояльности, суть якої зводиться до принципу "більше й частіше позичаєш — менше платиш". Але хоч яким "лояльним" є клієнт, дешевше, ніж під 1% на день кредиту він не отримає. Щоб міцніше прив'язати позичальників, періодично кредитні компанії ощасливлюють їх подарунками у вигляді промокодів, що надають знижки 20–70% від вартости кредиту. Їх розсилають на мобільні телефони в СМС на честь свят або коли МФО помічає, що постійний клієнт перестав брати в них кредити.

Звикнувши жити в борг, клієнти мікрокредитних компаній дуже часто потрапляють у залежність від легких грошей, подібну до ігрової. Особливо важкою ситуація стає, якщо людина втрачає постійне джерело доходів або воно помітно вичерпується (наприклад, при втраті роботи або зменшенні зарплати). Звикнувши жити в борг, позичальник, сподіваючись, що ситуація рано чи пізно виправиться, шукає пропозиції інших компаній, не розплатившись із колишніми боргами. При цьому він найчастіше починає переховуватися від кредиторів, не відповідає на дзвінки й не відчиняє дверей. Із легкістю погоджується на ще дорожчі кредити, перестає ознайомлюватися з умовами погашення й штрафними санкціями і дуже часто потрапляє в ситуацію, коли виявляється боржником кількох десятків кредитних компаній і банків і розплатитися з боргами навіть теоретично вже не може. Але найстрашніше настає після прострочення виплат за кредитами. Звісно, позичальник може продовжити кредит, сплативши відсотки за позикою. Ліпше так і зробити, інакше до й без того чималих відсотків додадуться штрафи, а в разі великого прострочення — судова тяганина. Розміри штрафів, які нараховують МФО, воістину драконівські й можуть перевищувати 50% від суми позики на день. Відомі випадки, коли, позичивши всього 2–3 тис. грн, позичальники менше ніж за рік виявлялися винними 200–300 тис., і їхні родини змушені були продавати житло, щоб погасити борги.

Проблема фінансової безграмотности більшости українців дозволяє МФО маніпулювати людьми, затягуючи їх у справжню фінансову кабалу. Недосвідчених людей, особливо молодь, зачаровує реклама, яка пропонує доступні недорогі кредити. Головний посил більшости рекламних роликів: "Брати гроші в борг — це не просто легко, а й красиво, модно і престижно!" Головний симптом того, що людину затягує в кредитну кабалу, — вона починає розглядати можливість отримати гроші в одному банку, щоб сплатити борг в іншому. Далі, коли більш-менш респектабельні компанії починають відмовляти, іде в менш педантичні, де кредити доступніші, але й відсотки вищі. Після чого вже звертається до кредитних компаній із сумнівною репутацією. Але це не вихід, а шлях у боргову трясовину. Оскільки борги й відсотки за кредитами не просто зростають, а множаться в геометричній прогресії. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №46, 30 листопада-6 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво