Є підключення автомата до моніторингової системи — працюй. Немає — виходить, жодних компромісів, — народний депутат Тарас Тарасенко - Бізнес - dt.ua

"Є підключення автомата до моніторингової системи — працюй. Немає — виходить, жодних компромісів", — народний депутат Тарас Тарасенко

18 листопада, 16:17 Роздрукувати Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада

Хтось може сказати, чийого авторства законопроєкт ми нині обговорюємо?

Важко собі уявити, але обговорення легалізації ігорного ринку в депутатських робочих групах почалося задовго до появи офіційного тексту. І навіть після оголошення про реєстрацію урядового законопроєкту №2285 "Про державне регулювання діяльності в сфері організації та проведення азартних ігор" текст документа не був доступний на сайті ВР. На жаль, екстремальний поспіх і як наслідок безліч альтернативних законопроєктів — такий на сьогодні результат "титанічної" роботи народних депутатів. Щоб зрозуміти, як саме парламентарі мають намір покінчити з кримінально-тіньовим станом ігорного ринку, DT.UA взяло інтерв'ю в автора законопроєкту №2285-4 Тараса Тарасенка. 

— Пане Тарасе, як би ви могли пояснити такий завидний інтерес політиків — вісім законопроєктів про легалізацію — до доволі специфічного ігорного ринку?

— Це один із перспективних секторів української економіки, який із 2009 року пішов у тінь. У минулому скликанні ВР було 12 альтернативних законопроєктів, але не було єдності й політичної волі їх реалізувати, оскільки їх розглядали як сферу впливу. Нині ситуація інша — всі прекрасно розуміють, що в Україні є ігорний бізнес, але держава нічого від нього, крім проблем, не одержує. Мінфін вніс законопроєкт №2285 (проєкт Кабміну. — Ред.), і депутати, які мали власні напрацювання, були обмежені регламентними термінами на внесення альтернативних проєктів, тому їх вийшло так багато. Нині вже проводяться спільні консультації для узгодження основних положень концепції ігорного бізнесу, за яку готова буде голосувати ВР.

— Ви не член профільного комітету. Чому у вас виник інтерес до цієї теми?

— Останніми місяцями в ЗМІ відбувається широке обговорення проблематики ігорного бізнесу експертами й журналістами, і я чую багато критики на адресу законопроєкту Камбіну. До того ж бачу всі ці "лас-вегаси" на вулицях Києва й країни. Для мене очевидно, що будь-яке заборонене явище, але таке, що має попит, однаково акумулюватиме багато грошей — і при цьому без контролю й сплати податків, з усіма відповідними ризиками для суспільства. Я провів власне дослідження цієї теми, побачив потенційні цифри, поспілкувався з людьми, які постраждали або були раніше залучені в цей бізнес, і для мене стало очевидним, що слід реєструвати напрацьований проєкт, який можна взяти за основу.

— Більшість експертів визнали, що урядовий законопроєкт не прибере тіньової складової "ігорки" з вулиць. Чи знаєте ви як автор альтернативного законопроєкту №2285-4 механізм усунення проблеми кримінально-тіньового існування ринку?

— Однозначно легалізація, але під жорстким контролем і з урахуванням обігу грошей, обладнання та кількості точок, передбачених законом. Решту просто слід закрити. Без взаємодії регулятора ринку азартних ігор і правоохоронців у цьому питанні не обійшлася жодна країна, де проходив процес легалізації "ігорки". Далі — профілактика ігроманії через упровадження вже давно розроблених світових стандартів відповідальної гри. І найголовніше — прибрати азартні ігри з вулиць, щоб не залишалося законодавчих лазівок для їх існування. Азартні ігри мають право на життя, але тільки в спеціальних зонах, виняток — лотереї.

— Розкажіть читачам про відмінності вашого законопроєкту: що саме вирізняє його серед різноманіття альтернативних урядовому проєкту?

— Перша й головна відмінність мого законопроєкту від інших — у його основу покладено безпеку суспільства й очищення вулиць міст від ігрових залів. Ось проста ситуація: годувальник сім'ї після роботи йде додому, а по дорозі — ігрові зали, і дуже високі шанси, що він захоче спробувати примножити свої доходи. Як наслідок — програє там зарплату, а потім, у пориві відігратися, програє ще більше. Якщо ігрові автомати будуть у спеціальних зонах, а не перед очима звичайних людей, ми зможемо істотно мінімізувати ризики ігроманії та кількість сімейних трагедій.

— Президент доручив уряду легалізувати казино у п'ятизіркових готелях. А завсідник робочих груп у парламенті експерт Борис Баум заявляє, що президент особисто йому схвалив текст проєкту, поданий від КМ, у якому фігурують і три-, і чотиризіркові готелі. У чому причина такої упевненої поведінки експерта?

— Я не був присутнім при зустрічах Баума і президента. Але хочу звернути увагу, що Борис Баум обстоює проєкт Кабміну, який передбачає залишити ігрові заклади (зали ігрових автоматів і букмекерські контори) там, де вони є нині. А президент неодноразово заявляв, що азартні ігри слід винести в спеціальні зони. І п'ятизіркові готелі на першому етапі розвитку ринку й можуть бути таким спеціальними зонами. А зниження планки до рівня готелів трьох зірок, на мою думку, вбиватиме суспільство.

— Ваші пропозиції щодо ефективного контролю над ринком? Як, наприклад, не допустити фіктивних виграшів, що дозволяють відмивати незаконні кошти?

— Прозорість руху грошей від зробленої ставки до виплати виграшу гравцеві й сплачених податків державі — єдиний спосіб боротися з тіньовим обігом. Для цього створюється державна система моніторингу. І організатори азартних ігор, тобто ігор на гроші, не можуть працювати, поки їхні системи приймання ставок і моніторингу не пройдуть аудит, не одержать сертифікат відповідності й не будуть підключені до державної моніторингової системи. Це єдиний варіант. Є підключення автомата до моніторингової системи — працюй. Немає — виходить, жодних компромісів. А всі спроби описати підключення систем операторів або організаторів ігор на гроші через рік або два після початку їхньої роботи — це можливість безкарно працювати в тіні. Тільки потім, як показує досвід інших країн, їх звідти вже не вивести.

— Чи потрібно створювати новий контролюючий орган із зарплатами від ігорної індустрії, чи ліпше змусити працювати чиновників Мінфіну, які під час заборони на азартні ігри були геть бездіяльними?

— Як на мене, примушувати чиновників працювати — неефективний підхід. Він не принесе результатів. Не має значення, буде це підрозділ Мінфіну чи окремий орган, його слід заповнити фахівцями високого рівня. А тепер усвідомте: у нас із 2009-го не було азартних ігор. Де всі фахівці? Навряд  чи це чиновники. На першому етапі, гадаю, слід залучати міжнародних фахівців і намагатися повернути наших хлопців, які виїхали з України в пошуках ліпшого життя й нових ринків.

— Є ще одне архізавдання — вберегти людей від лудоманії. Але чи захочуть його реально вирішувати контролери на зарплаті з фонду ігорної індустрії?

— Гадаю, що контролерам, як ви їх назвали, не зовсім правильно за своєю специфікою роботи цим займатися. Вони повинні саме контролювати ефективність роботи ігорного бізнесу, запобігати порушенням і шахрайству.

Лудоманією слід займатися більш серйозно — затвердити програму захисту від неї на державному рівні, створити реєстр залежних осіб, установити заборону на гру для осіб з алкогольною і наркозалежністю, здійснювати активну медіапідтримку такої програми. Одним з обмежувальних чинників лудоманії має стати принцип територіального обмеження ігорних зон і заборона допускати в них осіб із такими захворюваннями.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №48, 14 грудня-20 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво