Кабмін знову має намір підняти ціну на газ?

З 1 квітня 2017 р. до 1 квітня 2018 р. ціни планують коригувати двічі на рік згідно з формулою.

Уряд Гройсмана на тлі вугільного та інших скандалів найменше хотів би знову братися за ціни на газ, особливо для населення та підприємств теплокомунальної енергетики (ТКЕ). Але ще у квітні минулого року пообіцяв МВФ і зобов'язався відповідно до меморандуму розробити механізм коригування цін на природний газ для цих категорій споживачів до квітня.

Понад те, 31 березня закінчується дія компромісної постанови Кабміну №758. Цей документ був прийнятий після ухвалення парламентом Закону України "Про ринок природного газу" на перший (перехідний) період імплементації закону в наші реалії та затверджував положення "про покладення спеціальних обов'язків" (ПСО).

Відповідно до положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення суспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини в перехідний період), "Нафтогаз України" має поставляти газ населенню й теплопостачальним підприємствам, які уклали типовий договір, узгодили графік погашення заборгованості та розраховуються через спецрахунки. До обов'язків "Нафтогазу" належить також приймання віртуальної оплати - субсидій та оплати через спецрахунки за алгоритмом, визначеним НКРЕКП (див. рис.).

Говорити при такому розкладі про існування конкурентного ринку газу в Україні не доводиться. Але якщо з 1 квітня уряд не подовжить дії постанови №758 або не прийме натомість іншої, ринок ризикує поринути в хаос. Тобто ринок спробує жити за своїми жорсткими правилами, без огляду на уряд і, слід думати, на інтереси енергетичної безпеки.

Розуміючи це, Міністерство економічного розвитку та торгівлі розробило й розмістило на своєму сайті проект постанови, покликаної впорядкувати ситуацію. Утім, за інформацією DT.UA, це тільки один із трьох найбільш опрацьованих варіантів. Але спочатку трохи передісторії.

"Нафтогаз" потирає руки

У "Нафтогазі" навіть взяли на себе сміливість спрогнозувати подорожчання газу для населення й ТКЕ з 1 квітня на 40%, а якщо до 1 жовтня "не буде позитивного рішення" Стокгольмського арбітражу, то й на всі 47%. Чи в такий спосіб НАК провокувала уряд до якнайшвидшого прийняття рішення? Адже саме "Нафтогаз" прагне швидше скинути ланцюги ПСО (включаючи пільговий продаж газу населенню) і виставити всім рахунок, як кажуть, по повній програмі. І хоча в НАКу при цьому кажуть, що вони вітають конкуренцію на ринку газу, дуже може виявитися, що врятування від спецобов'язків "Нафтогазу" ще більше зміцнить його монопольне становище на ринку. Тільки вже без усіляких ПСО.

Прем'єр Гройсман зупинив спроби комерційного директора "Нафтогазу" роздути тему підвищення цін, заявивши, що уряд цього не допустить.

Однак не даремно ж "Нафтогаз" ще в січні 2017-го розпочав своєрідну артпідготовку. І планомірно розіслав газопостачальним компаніям (облгазам), які колись купували в нього газ для поставок населенню та ТКЕ з урахуванням ПСО, листа з ненав'язливим нагадуванням про те, що, мовляв, "з 1 квітня НАК "Нафтогаз України" готова здійснювати продаж природного газу для потреб побутових споживачів і релігійних організацій за таких умов:

- відсутність заборгованості перед "Нафтогазом України" за використаний газ;

- здійснення попередньої оплати;

- передача природного газу у віртуальній точці в газотранспортній системі на суму здійсненої оплати".

Цілком резонні вимоги та умови. Отже, до питання про конкуренцію, яку так вітає НАК. Увесь газ вітчизняного видобутку в ПАТ "Укргазвидобування" закуповує "Нафтогаз". Він же його й продає облгазам для населення та підприємств ТКЕ. І тепер має намір вимагати передоплату.

Однак облгази та особливо ТКЕ одержують оплату за газ після його реалізації, і далеко не всі 100%. Відповідно, достатньої кількості вільних коштів для передоплати газу та виходу на конкурентний ринок роздрібної торгівлі в них мізер, якщо взагалі є. То хто за таких умов одержить фору на роздрібному ринку газу для потреб населення та ТКЕ? Хіба не "Нафтогаз"?

Що ж до боргів, то комерційний директор НАКу Юрій Вітренко ще в лютому нагадав: "Облгази та тепловики повинні погасити прострочену заборгованість у сумі 58 млрд грн і перейти в режим передоплати. Ми розуміємо, що це може стати проблемою, м'яко кажучи. Але ми також розуміємо, що "Нафтогаз" не може продавати газ компаніям, які не розраховуються за газ… Якщо держрегулювання подовжать, із чим ще має погодитися МВФ, оскільки в меморандумі уряд обіцяв МВФ, що спеціальні обов'язки впроваджувалися тільки до 1 квітня, то тоді підвищення цін, можливо, вдасться відкласти до жовтня.

До цього часу, як ми розраховуємо, Стокгольмський арбітраж задовольнить наші позовні вимоги до "Газпрому", і ми будемо імпортувати газ за ціною "хаб мінус". Тоді можна очікувати, що оптова ціна для потреб населення знизиться удвічі порівняно з поточною ціною, а не підвищиться".

Як знати, рішення Стокгольмського арбітражу ще треба дочекатися. І довідатися, яким воно буде.

Тут наведу цитату з інтерв'ю віце-прем'єр-міністра Володимира Кістіона агентству "Інтерфакс-Україна" (ІФ, 27.01.2017 р., "Потрібно ліквідувати монополію "Нафтогазу"): "Я можу вас запевнити, що з 1 квітня не буде ніякої катастрофи.

Справді, на даний момент є багато факторів, які впливають на завершення процесу реформування НАК "Нафтогаз України" і на початок роботи ринку газу в повному обсязі. Субсидії - це один серйозний фактор. Другий - це процеси, накопичені в попередні періоди. Наприклад, процес у Стокгольмському арбітражі. Але я можу вас запевнити, ми не стоїмо на місці, нам удалося деякі питання вирішити. Ми розуміємо, як будемо рухатися для того, щоб через певний період (я не кажу про 1 квітня) ринок природного газу запрацював у повному обсязі.

Там є багато складових. Крім вищезазначеного, як мінімум потрібно ліквідувати монополію НАКу. Нам потрібний незалежний, прозорий і зрозумілий транзитний оператор...

Ми зараз проробляємо модель, як може працювати в таких умовах і з такими складнощами ринок природного газу з 1 квітня. Гадаю, протягом лютого - початку березня вийдемо на, можливо, проміжну модель, яка дала б відповіді на питання у відносинах "громадянин-"Нафтогаз". Наприклад, ми можемо дати можливість громадянам вибирати постачальника газу для побутових потреб. Це буде правильно? Напевно, так. Ми маємо виключити непередбачувані обставини та визначити постачальника останньої надії. Триває процес пошуку, можливо, перехідний, але правильної моделі...

Система клірингу дозволяє всім суб'єктам знаходитися в ланцюжку, якщо останній суб'єкт має зобов'язання перед держбюджетом у вигляді податків, зборів, ренти. Навіть у діючій схемі клірингу там можуть бути всі! Облгаззбути зараз беруть участь у клірингу - це ж приватні компанії. Надалі будуть не тільки облгаззбути. Чому цим не можуть займатися, наприклад, збутові служби обленерго або той самий Ощадбанк?".

Зауважте, не опоненти "Нафтогазу" вважають його монополістом, а член уряду.

До підприємств ТКЕ у "Нафтогазу" вимоги ще жорсткіші. Уже в середині січня багато хто з них не одержав номінації на газ (власне газ) через борги. У НАКу при цьому повідомили: "Відповідно до положення "про покладання спеціальних обов'язків" на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини в перехідний період), затвердженого постановою від 1 жовтня 2015 р. №758, "Нафтогаз" повинен поставляти газ теплопостачальним підприємствам, які уклали типовий договір і задовольняють одну із зазначених нижче умов:

- відсутність у виробника теплової енергії заборгованості перед "Нафтогазом" за використаний природний газ, або

- відсутність у виробника теплової енергії заборгованості за спожитий до 1 січня 2016 р. газ і здійснення поточних розрахунків, або

- рівень розрахунків виробника теплової енергії становить не нижче 90%, або

- подача "Нафтогазу" і виконання виробником теплової енергії узгодженого графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р.), а також здійснення поточних розрахунків за використаний газ".

Отже, чимало громадян, які добросовісно розплачуються з теплокомунальниками, все одно залишилися та ризикують далі залишатися без тепла та гарячої води через те, що самі підприємства ТКЕ не вчасно та не в повному обсязі розраховуються за газ із "Нафтогазом".

Про цю проблему, до речі, відомо й МВФ, і Світовому банку.

Рекомендації Світового банку

У січні 2017 р. уряд України отримав для обговорення і прийняття рішення аналітичній огляд фахівців Світового банку "Розрахунки за житлово-комунальними субсидіями та спеціальні обов'язки суб'єктів ринку природного газу щодо постачання газу населенню та теплопостачальним компаніям. Концептуальна схема та план дій".

Аналізуючи діючу на ринку газу України систему ПСО у своєму аналітичному звіті (січень 2017 р.), фахівці Світового банку наголосили: "Будь-яка форма ПСО спотворює комерційні відносини на газовому ринку та створює бар'єри для конкуренції. Таким чином, ПСО не має бути встановлено на середньостроковий термін. Але ключовим питанням щодо встановлення ПСО після 1 квітня 2017 р. є готовність існуючих регульованих сегментів ринку газу до лібералізації, або ж мають бути створені умови до повної дерегуляції ринку для захисту загальносуспільних інтересів".

25 березня 2015 р. Кабінет міністрів України прийняв комплексний план впровадження реформи газового сектору (постанова №37), який спрямований на створення умов для лібералізації ринку газу з 1 квітня 2017 р. Проте багато заходів, що передбачені планом, не було реалізовано належним чином. Наприклад, "анбандлінг" "Нафтогазу України" та встановлення будинкових лічильників тепла виконуються із значною затримкою. Результати інших дій, таких, як "анбандлінг" підприємств - розподільників газу та посилення ролі Антимонопольного комітету України (АМКУ) на газовому ринку, потребують незалежної оцінки.

Платіжна дисципліна є ключовим фактором для стійкого функціонування ринку газу і, як наслідок, безпеки газопостачання на лібералізованому ринку. Зараз платіжну дисципліну врегульовано для газопостачання населенню й ТКЕ через систему спеціальних рахунків (див. рис.).

Основні умови щодо платіжної дисципліни для газопостачання домогосподарствам значно кращі, ніж для ТКЕ:

- роздрібні постачальники газу мають краще фінансове становище, ніж ТКЕ;

- роздрібні постачальники газу мають кращі можливості для забезпечення платіжної дисципліни (вони можуть відключати домогосподарства за несплату, тоді як ТКЕ не можуть відключати індивідуальні домогосподарства).

Тому фахівці Світового банку рекомендували, щоб уряд України знову впровадив положення про ПСО як мінімум для газопостачання до ТКЕ (спочатку на рік). В іншому разі існує серйозний ризик того, що велика кількість ТКЕ не зможуть отримувати природний газ на договірних умовах, і значна частка домогосподарств, які проживають у багатоповерхових будинках, можуть залишитися без теплопостачання (навіть якщо вони своєчасно сплачували за комунальні послуги).

Паралельно з цим уряду необхідно розробити комплекс заходів щодо поліпшення фінансового стану галузі централізованого опалення (ЦО) та надати ТКЕ інструменти для забезпечення збору платежів.

Ключовим питанням при дерегуляції газопостачання домогосподарствам є ризики зловживання ринковою владою роздрібними постачальниками газу. Конкуренція на роздрібному ринку газопостачання може бути оптимальним способом запобігти таким зловживанням. Разом з іншими факторами конкуренція на оптовому ринку газопостачання сприятиме розвитку конкуренції на роздрібному ринку газопостачання. Поточна схема розрахунків за субсидіями перешкоджає конкуренції на оптовому ринку.

Уряд повинен також розуміти, що дерегуляція газопостачання домогосподарствам, ймовірно, призведе до підняття тарифів для побутових споживачів вище рівня імпортного паритету, оскільки постачання в цей сегмент включає в себе додаткові витрати (порівняно з постачанням великим промисловим споживачам).

У таблиці наведено основні переваги й недоліки можливих варіантів для продовження ПСО.

(Таблиця)

Кабмін пропонує формулу ціни

Уряд послухав і "Нафтогаз", й інших учасників ринку, і експертів Світового банку, зважив свої шанси, порадився обережно з МВФ і, найімовірніше, прийме запропонований до обговорення варіант постанови "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у 2017–2018 роках)". Можливо, з урахуванням поправок, запропонованих учасниками ринку під час обговорення проекту постанови.

Із цього документа випливає, що з 1 квітня 2017 р. до 1 квітня 2018-го, якщо Кабмін прийме відповідну постанову, природний газ для побутових споживачів коштуватиме 4942 грн (без ПДВ).

Хоча, кажуть учасники ринку, є варіанти. Адже розрахунок робився, виходячи з "паритету імпортної ціни", яка становила на момент розрахунку фахівцями МЕРТ 185 дол./тис. кубометрів, а нині ціна досягла 190 дол. До того ж трохи знизилися так звані соціальні норми споживання на одну людину.

Та в будь-якому разі Кабмін пропонує формулу, щоб урахувати як цінові коливання, так і інші складові кінцевої ціни газу для споживачів в Україні.

Згідно з положенням НАК "Нафтогаз України" зобов'язана купувати природний газ, видобутий ПАТ "Укргазвидобування" і ДАТ "Чорноморнафтогаз", для формування ресурсу природного газу для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) і виробників теплової енергії відповідно до цього документа за ціною, на умовах та у порядку, що визначаються ним.

Інші суб'єкти господарювання, що провадять діяльність із видобутку природного газу, в тому числі учасники угод про спільну діяльність, які було укладено до набрання чинності зазначеним положенням, мають право добровільно взяти на себе зобов'язання, передбачене абзацом першим цього пункту, стосовно будь-якого обсягу видобутого газу. У такому разі до зазначених суб'єктів господарювання застосовуються відповідні норми цього положення.

Природний газ, придбаний відповідно до абзаців першого та третього цього пункту, використовується НАК "Нафтогаз України" виключно для потреб побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) і виробників теплової енергії. "Нафтогаз" має право здійснювати операції заміщення між імпортованим природним газом і природним газом, придбаним відповідно до абзаців першого та третього цього пункту, з метою врахування сезонних розривів між використанням і видобутком природного газу.

Пункт 9 проекту положення передбачає, що постачальник природного газу, який в установленому порядку отримав ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу, уклав договір постачання природного газу з побутовим споживачем або релігійною організацією (крім обсягів, що використовуються для провадження її виробничо-комерційної діяльності) та є постачальником такого споживача у відповідному періоді до 1 квітня 2018 р., має право подати НАК "Нафтогаз України" заявку на купівлю природного газу в обсязі, необхідному йому для здійснення постачання такому споживачеві (далі - заявка постачальника). У разі відсутності вузла обліку природного газу в такого споживача вважається, що необхідним є обсяг природного газу, визначений відповідно до норм споживання, які встановлюються Кабінетом міністрів України.

До 1 квітня 2018 р. НАК "Нафтогаз України" не має права відмовити у задоволенні заявки постачальника за умови виконання таким постачальником вимог статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" та підпункту 1 пункту 4 цього положення щодо відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання.

Але найцікавіший 12-й пункт положення:

З 1 квітня 2017 р. НАК "Нафтогаз України" продає природний газ відповідно до пунктів 9–11 цього положення для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) та виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для населення та релігійних організацій за ціною, що становить 4942,00 грн за 1000 кубометрів (без урахування податку на додану вартість, тарифів на транспортування та розподіл природного газу, які підлягають обов'язковій оплаті відповідно до умов договорів розподілу природного газу, та величини торговельної надбавки (націнки) постачальника природного газу із спеціальними обов'язками, максимальний рівень якої визначено пунктом 14 цього положення).

До 1 серпня 2017 р. здійснюється розрахунок значення ціни газу на рівні імпортного паритету на період з 1 жовтня 2017 р. по 1 квітня 2018 р. за розрахунковий період, який становить 12 календарних місяців до місяця проведення розрахунку, за такою формулою:

Ц _іп = {(Ц_NCG х К_GCV х К _{євро/дол. США}) + (С_ф х К_GCV х К _{євро/дол. США}) + (ТВ_імп х К_GCV х К _{євро/дол. США}) + Т_вхГТС} х К _{дол. США} (гривень за 1000 кубометрів),

де Ц _іп - ціна газу на рівні імпортного паритету (без урахування ПДВ);

Ц_NCG - середнє значення ціни природного газу за розрахунковий період на німецькому газовому хабі (NCG), визначене згідно з даними компанії Platts, видання Platts European Gas Daily, розділ "Platts European assessments, NetConnect Germany", євро/МВт·год;

К_GCV - коефіцієнт, який відображає співвідношення одиниць енергії (МВт·год) та обсягу (1000 кубометрів) і визначається відповідно до інформації, наведеної на офіційному веб-сайті оператора газотранспортної системи Словаччини компанії Eustream, a. s., середнє значення за розрахунковий період;

К_{євро/дол. США} - курс євро до долара США, за даними агентства Bloomberg, середнє значення за розрахунковий період, долар США за 1 євро;

С_ф - середнє значення за розрахунковий період вартості транспортування природного газу від німецького газового хабу (NCG) до віртуальної торгової точки на території Словаччини, що визначається як найменша з двох величин: діючих тарифів європейських операторів газотранспортних систем або різниці в цінах на природний газ на віртуальній торговій точці на території Словаччини та на німецькому газовому хабі (NCG), яка визначена на підставі аналізу фактичних даних за рік, що передував року, в якому здійснюється розрахунок, євро/МВт·год;

ТВ_імп - середнє значення вартості транспортування природного газу у розрахунковому періоді від віртуальної торгової точки на території Словаччини до західного кордону України (вартість "виходу" з газотранспортної системи Словаччини), євро/МВт·год;

Т_вхГТС - тариф на послуги з транспортування природного газу транскордонними газопроводами для точок входу в газотранспортну систему України, установлений НКРЕКП (без урахування ПДВ) і діючий у розрахунковому періоді, дол. США/1000 кубометрів;

К _{дол. США} - середнє значення курсу гривні до долара США, виходячи з показників середньомісячних офіційних курсів НБУ за два місяці, що передують місяцю до проведення розрахунку, гривень за 1 дол.

Якщо розрахована ціна газу на рівні імпортного паритету перевищує більше як на 10% ціну природного газу, за якою НАК "Нафтогаз України" продає природний газ з 1 квітня 2017 р. відповідно до абзацу першого цього пункту, то у період з 1 жовтня 2017 р. до 1 квітня 2018 р. ціна продажу природного газу "Нафтогазом" для побутових споживачів, релігійних організацій (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності) і виробників теплової енергії в рамках виробництва теплової енергії для населення та релігійних організацій, дорівнюватиме розрахованій ціні газу на рівні імпортного паритету.

Одночасно із прийняттям рішення про зміну ціни в порядку, визначеному цим пунктом, переглядається у відповідній пропорції ціна придбання природного газу, визначена в абзаці першому пункту 6 цього положення. Тобто ті самі 4942,00 грн за 1000 кубометрів (без урахування ПДВ).

При продажу природного газу постачальникам природного газу для потреб релігійних організацій і постачанні природного газу виробникам теплової енергії для потреб релігійних організацій відповідно до цього положення до ціни застосовується коефіцієнт 0,5.

Уважно розглянувши формулу, вдумливі люди зрозуміють, що названа проектна ціна у 4942 грн/тис. кубометрів досить умовна з урахуванням усіх складових вищенаведеної формули ціни. Хіба що Кабмін "вручну" її стримуватиме, задіявши адміністративні методи. Причому самостійно прорахувати ціну мало хто зможе, бо не володіє відповідною інформацією, яка потрібна для коректного розрахунку. Навіть щодо імпортного газу НАК прагне зберегти конфіденційність, посилаючись на комерційну таємницю і те, що оголошення контрактних цін заважає торгу з продавцями імпортного газу.

За газ та його розподіл передбачено окрему плату

Як, можливо, сказали б у "Нафтогазі" з приводу окремої плати і за газ, і за його доставку газорозподільними мережами, - подарунок облгазам.

У НАКу не поділяють прагнення облгазів одержувати стабільну плату за розподіл і доставку газу споживачам. Хоча якби регіональні розподільні мережі перебували в управлінні "Нафтогазу", не виключено, що сам би він вчинив у такий самий спосіб.

Не тільки промови та статті представників "Нафтогазу" майорять згадуваннями облгазів, що належать в основному Дмитру Фірташу, а й проект постанови Кабміну не обійшовся без них. У трьох передостанніх пунктах положення (п. 13–15) Кабмін зробив облгазам і облгазпостачання "ню-ню!".

До 1 квітня 2018 р. постачальники природного газу, що закуповують його у "Нафтогазу", зобов'язані постачати такий природний газ виключно побутовим споживачам і релігійним організаціям за ціною, в якій торговельна надбавка (націнка) постачальника не може перевищувати 3,2% від ціни природного газу, за якою такі постачальники закупили ці обсяги природного газу у НАКу відповідно до цього положення (без урахування ПДВ).

Постачальники природного газу, визначені у додатку 1 до цього положення, не мають права відмовити побутовому споживачеві та релігійній організації, об'єкти газоспоживання якого/якої розташовуються у межах відповідної території ліцензованої діяльності з розподілу природного газу, в укладенні договору про постачання природного газу, якщо такий споживач звернувся із відповідною заявою до постачальника.

Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, затвердженого відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу".

Теоретично проект постанови Кабміну, який затверджує нове положення про ПСО, розширив список тих, на кого можуть поширюватися спецобов'язки. Мовляв, нехай поки що в такому режимі потренуються конкурувати. А там видно буде.

До речі, у додатку до проекту постанови зазначено перелік облгазів і газозбутових організацій, які підпадають під дію постанови Кабміну про ПСО. Левовою часткою цих компаній управляє "Регіональна газова компанія" Фірташа. І якщо так часто згадуються "фірташівські" облгази, DT.UA поцікавилося думкою директора "Регіональної газової компанії" Олександра ПРИТИКИ про розглянутий вище проект постанови, зокрема про ціну на газ для населення, окрему плату за доставку газу та обмежену торговельну надбавку. От що він сказав:

"Постанова Кабінету міністрів про ПСО відклала на якийсь час колапс на газовому ринку, який стався б у разі одномоментного переходу на "вільний ринок". Про це ми казали раніше. Але для того, щоб усерйоз говорити про просування до справжнього ринку газу, уряду впродовж нинішнього року доведеться вирішити такі надскладні проблеми:

- відновлення платоспроможності ТКЕ;

- досягнення соціально-політичної стабільності в країні. Без консолідації основних політичних сил перехід на ринкові ціни для ТКЕ та населення стане для уряду політичним самогубством;

- наведення порядку в системі субсидій з їх наступною монетизацією.

Водночас Кабінет міністрів підготував воістину революційний крок, розділяючи власне ціну на газ і тарифи на його транспортування та розподіл. Дотепер через те, що всі складові ціни газу об'єднано разом, в одну роздрібну ціну, політичні популісти звинувачують облгази в одержанні міфічних надприбутків, яких насправді немає. Адже вже очевидно, що оптова ціна на газ (його вартість як товару) в Україні перебуває на рівні європейських країн, а в ряді випадків навіть перевищує його. При цьому тарифи на транспортування та розподіл газу з європейськими навіть порівнювати не можна, вони абсолютно нереформовані, глибоко збиткові. Через це при високих цінах на сам газ немає коштів на надання споживачам якісних послуг.

Розділяючи ціну газу як товару та тарифи на його доставку, уряд розділяє "вершки та корінці". Нарешті відбувається розмежування відповідних бізнесів газового ринку на ділі, а не на папері. Поставка та транспортування газу відокремлюються одне від одного - ринок стає прозорим. Завдяки цьому буде ліквідовано приводи для PR-маніпуляцій, коли представники НАКу бездоказово переконують громадськість у багатомільйонних прибутках газотранспортних і сервісних компаній із ярликом "олігархічні", яким насправді дістаються від 6 до 9% від ціни газу, а решта надходить на рахунки державної монополії.

Чіткий розподіл ціни газу та тарифів на його доставку повністю відкриває "населенський" сегмент для будь-яких незалежних постачальників і трейдерів - вони зможуть напряму одержувати виручку від продажу газу, без нині діючої системи зарегульованих розподільних рахунків. Газотранспортні компанії не зможуть нав'язувати споживачам "своїх", афілійованих з ними, постачальників - і це стосується не лише ПСО, а й інших сегментів ринку, у тому числі промислового споживання.

Ще один аспект - ціна газу для населення, яка завдяки впровадженню регулярних коригувань (ціна за формулою буде перераховуватися кожні півроку) знову наблизиться до справжнього імпортного паритету. І це дасть можливість зробити поставки газу населенню цікавими для всього кола власників газового ресурсу, у тому числі й для компаній-імпортерів. При цьому законодавчо зберігається "страховий пояс" у вигляді збутових компаній, які не мають права відмовити побутовим споживачам у поставках газу.

Інша річ, що для широкого кола постачальників виявиться недостатньою зафіксована в документі норма прибутку в 3,2%. Якщо врахувати ризики, характерні для поставок газу населенню, - значні неплатежі споживачів, а також розрахунки за газ сурогатними грошима, тобто субсидіями, то все-таки мало хто добровільно займеться продажем газу населенню".

***

Поки що розвиток ситуації навколо ПСО й ціни на газ для населення вказує на те, що уряд Володимира Гройсмана вибрав шлях "обережного реформування" газового ринку, роблячи паузу після кожного маленького кроку. Аби воля прем'єра, він із задоволенням заморозив би нинішній стан справ у газовій сфері, як і раніше, закриваючи проблему неплатоспроможності населення мільярдними бюджетними субсидіями. Але під тиском головного кредитора - МВФ - уряду доводиться відкривати для конкуренції дедалі нові сегменти газового ринку, що спричиняє необхідність коригувати ту ж систему субсидування, а це вже прямо пов'язано з політикою. Наскільки у своїх діях Кабмін збалансує лобістські прагнення приватних газових трейдерів, газорозподільних компаній і "Нафтогазу", який намагається зберегти домінуючу позицію, стане зрозуміло уже до 1 квітня.