Сергій Корсунський: Угода про будівництво EastMed б'є по Турецькому потоку-2 - Енергоринок - dt.ua

Незайвий газопровід

6 січня, 11:50 Роздрукувати Випуск №1276, 3 січня-10 січня

Угода про будівництво EastMed б'є по економічних перспективах "Турецького потоку-2".

© Mignews

Новорічної ночі відбуваються дива, часто добре підготовлені. Одне з них сталося на Святій землі.

31 грудня газ із ізраїльського родовища "Левіафан" став надходити на термінали "Натгазу" і далі — споживачам Ізраїлю. А вже 2 січня Ізраїль, Кіпр і Греція підписали міжурядову угоду про будівництво газопроводу EastMed зі Східного Середземномор'я до Європи. Знадобилися три роки й 12 млрд дол. інвестицій у розробку родовищ, щоб Ізраїль із чистого імпортера перетворився на регіональну енергетичну наддержаву.

"Левіафан" і "Тамар" — два родовища в Середземному морі, які не тільки повністю покриють потреби Ізраїлю і Йорданії в газі, а й дають можливість експортувати його до Єгипту, а в перспективі — і до Європи. Але ж є ще кіпрське родовище "Афродіта", яке (разом із "Левіафаном") містить 620 млрд кубометрів газу.

Планується, що EastMed пройде з Ізраїлю через Кіпр і Крит до Греції та Італії. Потужність газопроводу — до 20 млрд кубометрів на рік, фінансування проєкту беруть на себе грецька DEPA та італійська Edison. Вартість оцінюється в межах 7 млрд дол. Вочевидь, не обійдеться й без підтримки Євросоюзу, а також американців, чия компанія Noble Energy є одним із основних учасників газовидобутку.

Цікаво, що, за розрахунками фахівців, газ зі Східного Середземномор'я, надійшовши до Європи, виявиться на 20–30% дешевшим від російського, який "Турецьким потоком-2" має потрапити через Туреччину до Греції й далі, включаючи ту саму Італію. Отже, фактор ціни грає проти Росії, а от фактор часу — за, адже другу нитку "Турецького потоку" уже фактично побудовано, а EastMed — ще тільки починають.

Перспектива небажаної для Росії конкуренції, а також участь у проєкті Ізраїлю та Республіки Кіпр визначають регіональну конфігурацію союзників і противників EastMed. Ізраїль, Єгипет, Кіпр, Греція, Йорданія та навіть Італія підтримують проєкт, Туреччина, Ліван і Росія — ні.

У січні 2019 року країни, які підтримують проєкт, за участі Палестинської автономії створили Газовий форум Східного Середземномор'я з метою координації та облаштування регіонального ринку природного газу (з перспективою розвитку заводів LNG у Єгипті) для його експорту на світові ринки. У лютому ExxonMobile повідомив про відкриття нових родовищ поблизу Кіпру. Кіпр і Єгипет домовилися про будівництво трубопроводу, щоб експортувати кіпрський газ у скрапленому вигляді.

Туреччина всіляко перешкоджає розвідці на шельфі Кіпру, вимагаючи, щоб свою частку в проєктах отримали турки-кіпріоти. Зрозуміло, що Брюссель виступив на боці Кіпру, хоча Росія через своїх проксі (серед яких опинилися деякі політики Німеччини) прагне створити в ЄС негативне ставлення до проєкту. Вочевидь, розуміючи, що її позиції дуже слабкі, Туреччина знайшла ще один шлях — через домовленості з Лівією.

Саме "турецький" фактор виявляється найбільш цікавим у контексті EastMed. Навколо проєкту зав'язано стільки вузлів регіональної політики, що взагалі дивно, як вдалося приступити до його реалізації.

По-перше, існує тліючий конфлікт між Туреччиною та Грецією за острови та морські кордони в Середземному морі. Добре, що обидві країни — члени НАТО, інакше війни було б не уникнути.

По-друге, Туреччина намагається захищати власні газові інтереси в Середземномор'ї, маскуючи їх під турботу про невизнану (крім Анкари) Турецьку Республіку Північного Кіпру.

По-третє, нікуди не поділися дуже напружені відносини Анкари з Тель-Авівом і Каїром, які підтримують проєкт. На ранніх його стадіях йшлося про те, щоб саме Туреччина стала транзитною країною: газ із Ізраїлю мав надходити до Туреччини й далі до Європи. Однак погіршення відносин між двома колишніми регіональними союзниками зробило такий проєкт неможливим. І тоді Анкара застосувала надто несподіваний спосіб завадити реалізації EastMed.

27 листопада минулого року Туреччина та Лівія (в особі визнаного світовим співтовариством уряду в Тріполі) підписали угоду про встановлення морських кордонів між ними, що зумовлює й визначення виключних економічних зон. Отже, визначені двостороннім рішенням зони проходять дуже близько до Криту — прямо маршрутом EastMed, — не враховуючи, що це грецька територія. Греція у відповідь вислала посла Лівії та оголосила подібні кордони незаконними. Зрозуміло, ЄС і США засудили турецько-лівійський договір.

Ситуація ускладнюється ще й тим, що угода про морські кордони супроводжувалася домовленостями з питань безпеки: фактично уряд Лівії запросив Туреччину надати військову допомогу проти повстанців під командуванням генерала Хафтара, які ведуть наступ на Тріполі. На початку року турецький парламент дав на це згоду, і переміщення військ уже почалося. Крім того, уряд Туреччини звернувся в ООН із вимогою визнати турецько-лівійський договір про морські кордони. Якщо це станеться, будівництво EastMed може серйозно загальмуватися.

На думку експертів, Туреччина в цьому разі намагається ледь не силою відстояти свій статус регіонального лідера, особливо за умов, коли Росії не до Східного Середземномор'я. Відправка військових кораблів до берегів Кіпру, проведення у виключній економічній зоні Кіпру пошукових робіт без дозволу уряду Республіки Кіпр, вимоги врахувати інтереси Турецької Республіки Північного Кіпру (відкинуті Нікосією) і, хоч як це дивно, пропозиція, зроблена Ізраїлю, повернутися до питання про будівництво газопроводу до Туреччини й далі до Європи, — усе це свідчення того, що президент Ердоган, відчуваючи підтримку РФ (Путіна тут очікують 8 січня на відкриття "Турецького потоку"), має намір серйозно протистояти тиску на Анкару з боку ЄС і США, відстоюючи право своєї країни на ресурси Середземномор'я. Анкара офіційно заявила, що експорт середземноморського газу через турецьку територію — найоптимальніший шлях, і що "будь-які спроби ізолювати Туреччину в цих проєктах приречені на провал".

Задля справедливості слід зазначити, що низка авторитетних міжнародних експертів вважають перспективи EastMed досить туманними. Водночас він є, безумовно, позитивним із погляду диверсифікації європейського ринку газу та ослаблення впливу Росії принаймні на півдні Європи. І, звичайно, цей проєкт — серйозний удар по "Турецькому потоку-2", який може виявитися попросту зайвим.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1282, 15 лютого-21 лютого Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво