Пропан виривається вперед - Енергоринок - dt.ua

Пропан виривається вперед

15 лютого, 17:28 Роздрукувати Випуск №6, 16 лютого-22 лютого

У Польщі або Туреччині "газова" бочка (газгольдер) у готелі чи заміському котеджі — звичне явище з початку 90-х років минулого сторіччя.

Лояльні будівельні норми дозволяють європейцям розташовувати газові ємності поряд з будівлями. В Україні лібералізація вимог затяглася на півтора десятка років © Northern Energy

В Україні така картина і досі в дивину. Тим часом розрахунки показують, що сьогодні в промисловості опалювати скрапленим газом уже вигідніше не тільки порівняно з електрикою, але й з природним газом. Свого часу скраплений газ дав змогу українцям неабияк заощадити на транспортних витратах. Сьогодні є всі можливості розвинути аналогічний успіх у галузі опалення, однак для цього потрібно напружитися державним відомствам.

Згідно з даними агентства OPIS, 2018-го у Європі найбільша частка спожитого скрапленого вуглеводневого газу (СВГ, пропан-бутан, LPG) припала на автогаз. Але ще два роки тому лідирував комунально-побутовий сектор. Йдеться про приготування їжі й опалення житла. За словами головного редактора OPIS із СВГ у Європі Карен Танг, упав цей показник переважно за рахунок кухонного газу в балонах, тоді як в опалювальній сфері більшості країн пропан-бутан залишається одним із найпопулярніших енергоносіїв (див. рис. 1).

321
Відомі своєю економією європейці активно споживають скраплений газ для опалення

Часто скраплений газ незамінний у гористих місцевостях та інших регіонах, куди не дотяглися газопроводи. Наприклад, у Польщі більшість постачальників пропонують споживачеві ціну кіловата енергії й потім вибирають джерело її одержання залежно від вартості різних енергоносіїв — скраплений чи природний газ, електрика, пелети тощо. У газифікованих регіонах суперничати з метаном важко, однак там, де доступу до труби немає, пропан-бутан часто перемагає.

Із цифрами не посперечаєшся: пропан-бутан дешевший за електроенергію на 26%

В Україні пропан-бутан асоціюється в основному з автомобільним паливом. Водії швидко зрозуміли, що газ дає значну економію навіть на невеликому пробігу. У підсумку сьогодні 35% продажів середньої АЗС — це пропан-бутан.

У боротьбі за споживача в сфері опалення пропан-бутан традиційно суперничає з природним газом, електрикою й твердим паливом на кшталт дров і різних пелет.

Оцінити обсяги неавтомобільного застосування скрапленого газу в нашій країні можна лише дуже приблизно. У будь-якому разі йдеться про кількості, якими можна знехтувати в силу їхньої незначності. Є цьому й об'єктивні причини — підвищена газифікація, якій заздрять багато країн.

У промисловості головна сфера застосування СВГ — аграрна, а саме: зерносушарки. Також скрапленим газом опалюють на деяких ділянках сталеливарних заводів і використовують на дорожніх роботах — у виробництві асфальту.

Багато років економіка була не на користь пропан-бутану. Але стабільне зростання тарифів на природний газ і електрику змінили диспозицію. Особливо яскраво це виявилося цієї зими, коли через надлишок ресурсу та зниження світових цін пропан-бутан рекордно подешевшав. Приміром, у Київській області трейдери готові продавати пропан-бутан з доставкою по 15000 грн за тонну, що еквівалентно 8,4 грн/л.

Розрахунки показують, що для промислових споживачів "пропан-бутановий" кіловат на 10% дешевший за "метанову" альтернативу. Найвідчутніший контраст при порівнянні з електроенергією: пропан-бутан дешевший на 26%. Водночас природний газ залишається дешевшим від скрапленого, якщо йдеться про приватні домогосподарства, для яких встановлено пільговий тариф 8550 грн за 1000 кубометрів (див. рис. 2). Але плани Кабміну з цього приводу відомі, і в міру зростання тарифу паритет буде вирівнюватися.

321
Для промислового споживача ефективність скрапленого газу очевидна вже сьогодні

Більш того, навіть при подорожчанні LPG до 10 грн/л він стане несуттєво дорожчим за природний газ і збереже значну перевагу над електрикою. Але знову ж, для побутових тарифів вечір ще не настав.

На зміну економіки першим реагує бізнес, — попит з боку промислових споживачів, насамперед аграріїв, уже активізувався. Але чому ж немає масового переходу населення й промисловості на опалення пропаном?

Немає "котлети" — немає дозволу

Перешкод для розвитку автономного опалення кілька, і, як правило, вони доповнюють одна одну. Діючі містобудівні норми вважають будь-яку споруду з паливною ємністю обсягом понад 0,5 кубометра об'єктом підвищеної небезпеки. Це означає, що одержувати добро на початок будівництва і введення в експлуатацію необхідно через Державну архітектурно-будівельну інспекцію (ДАСІ). Будь-який забудовник намагається обходити її десятою дорогою.

"За дозвіл на початок робіт будь-якого невеликого об'єкта — чи то заправки, чи то газового модуля або ж опалювального комплексу — потрібно "занести" від 15 тис. дол. Ще стільки ж треба буде віддати за дозвіл на введення в експлуатацію", — говорить представник великої мережі АЗК в Україні. Він додає, що практично ніякі дозвільні документи тут не видаються в "білу": прайс на всілякі "дозволи" не висить хіба що на сайті відомства.

А з минулого року з'явилася ще одна "годівниця". Тепер для того, щоб узагалі потрапити на узгодження в ДАСІ, потрібно пройти екологічну експертизу в Міністерстві екології. "Платежі в касу копійчані, але заплатити їх можна лише через посередника, який попросить за послуги 300 тис. грн", — розповідає власник невеликої компанії, змушений неодноразово пройти цей корупційний шлях.

Легально вирішити неможливо, говорять ентузіасти, які спробували: ДАСІ просто не погоджує проекту, посилаючись на численні порушення.

"У нас є один об'єкт, там зарубіжний інвестор. Бюджету на хабарі немає, і принципово питання навіть не розглядається. А тут так не працює: немає "заносу" — немає дозволу на введення в експлуатацію. Отак уже кілька років стоїть побудований комплекс, чекає узгодження", — розповідає автор замороженого об'єкта.

Отже, до 30 тис. дол., які вимагає ДАСІ, додаємо 11 тис. "екологічних", і економіка проекту переходу на опалення скрапленим газом одразу починає кульгати на обидві ноги. Успіх Польщі поки що недоступний у нас саме тому.

Фахівці зазначають, що навіть якщо усунути корупційні бар'єри, прориву в автономному опаленні не відбудеться. Через безнадійно застаріле законодавство вписати сучасну систему в норми вкрай проблематично. Це саме стосується і автозаправних комплексів.

Наприклад, мінімальна відстань від газового резервуара до будь-якої будови, у тому числі паркану, — 10 метрів. У результаті закопати бочку за правилами вийде тільки на великій ділянці, де вона буде розташована ближче до її центру.

"У сфері індивідуального опалення такі проекти одиничні, та й ті, що є, — найчастіше "сірі". На промислових об'єктах легше вписатися в норми", — говорить представник компанії, що спеціалізується на системах опалення скрапленим газом.

Проектування котелень багатоквартирних будинків на LPG або конверсія існуючих — в Україні сьогодні взагалі з розряду фантастики, хоча в Європі вже давно стала нормальною практикою. У тій же Польщі відстань від резервуара (газгольдера) до стіни будинку — три метри. Розумні норми й сучасні технології дозволяють полякам споживати для опалення понад 300 тис. т скрапленого газу. В Україні розмови про зміну будівельних норм тривають уже понад 12 років, але прогресу немає.

Буржуйка проти цивілізації

Після початку війни в 2014 р. багато хто пророкував LPG зліт у побутовому секторі, однак цього так і не сталося. Як не "злетіли" і системи твердопаливних котлів. Над сучасними технологіями гору взяли дрова. Відсутність екологічних норм, а також стихійна вирубка лісу зробили свою справу. Населення обзавелося буржуйками й активно їх використовує. На європейському гірськолижному курорті ви ніколи не побачите стовпів густого їдкого диму, а в Буковелі вони піднімаються з кожного кіоску.

"Тільки-но в 2014 р. відбулося перше підвищення цін на природний газ, у лісах дуже голосно зазвучали бензопили. Усе, що можна було випиляти, випиляли, ломаччя — зібрали", — говорить співробітник газової компанії з Дніпра.

Варто відзначити й слабку поінформованість населення. Приватні домогосподарства, як правило, тікаючи від природного газу, переходять на електричний або твердопаливний котел і припиняють пошук альтернативи. У країнах з розвиненим комунально-побутовим споживанням LPG просувають виробники обладнання й профільні асоціації. У цій справі задіяно всі канали: Інтернет, ТБ, зовнішня реклама в транспорті, радіо. Ощадливих європейців змушувати не доводиться.

Ще одна перевага європейської моделі — податки: у ЄС комунальний газ не обкладається акцизом, і для тих широт це дуже важливий економічний фактор. Обнуління акцизів в Україні хоч і мало б менший ефект, ніж у країнах ЄС, але однозначно позитивно позначилося б на економіці опалення пропаном. Але вже помічено, що будь-яка пільга у нас обертається масовими зловживаннями, тож чекати звільнення пропан-бутану від акцизу навряд чи варто.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 1
  • Олександр Федосенко Олександр Федосенко 18 вересня, 21:25 розрахунки показують, що сьогодні в промисловості опалювати скрапленим газом уже вигідніше не тільки порівняно з електрикою, але й з природним газом 50л(балон)= 9,96куб.м пр.газу. Так чи помиляюсь? 12,80*50=??Точно 640грн. А якщо 9,96 помножить на те, що Зекаманда хотіла та не змогла, , то навіть якщо по 50грн за куб то Ви неймовірний оптіміст КПД нової влади. Ну то нехай щастить, чи що? згоден 0 не згоден 0 Відповісти Цитувати ДякуємоПоскаржитись
Випуск №39, 19 жовтня-25 жовтня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво