Видобуток бурштину — ще одна війна

БУРШТИНОВІ РОЗСИПИ ЖИТОМИРЩИНИ ОКУПОВАНО КРИМІНАЛІТЕТОМ, ЛЕГАЛІЗАЦІЯ Ж ВИДОБУТКУ БУРШТИНУ РУХАЄТЬСЯ ВІД РОЗМОВ... ДО РОЗМОВ

Порита земля, озброєні люди на блокпостах, виснажений нервовий люд біля них... Іноді відбуваються сутички зі стріляниною та кров'ю. Це не багатостраждальний Донбас. Це - північ Житомирської області, Олевський район. Тут - бурштинові розсипи. Тут одразу можна стати багатим, якщо пощастить знайти бурштин та якщо видобутий камінь не відберуть міліціонери або бандити.

Тут, у глибокому Поліссі, з роботою дуже важко. Сільське господарство розвивається слабко - піски та камені. Промисловості практично немає. Родовища бурштину - порятунок від убогості. Весь знайдений камінь одразу можна продати. За можливість заробляти таким способом і за гарантії безпеки потрібно платити. Але представника податкової тут немає. Всі розуміють, що платять бандитам. Міліція часом проводить рейди та лише відбирає в стихійних старателів видобутий ними бурштин. Бандити ж як правили, так і правлять, стверджують місцеві жителі.

Узагалі-то, бурштин у Житомирській області доводиться добувати незаконно, тому що законно зробити це не виходить через діру в законодавстві: промисловим методом, як це роблять у сусідній Рівненській області, видобувати тутешній бурштин невигідно, але інших легальних способів чинний закон не передбачає. Багатство, яке валяється буквально під ногами, нікого байдужим не залишає. Нелегально копають бурштин практично всі, хто живе неподалік розсипів. Їдуть також із сусідніх районів та областей. Особливо з Рівненської. У результаті - серйозні сутички, як наприкінці січня в селі Сущани, де пішли стінка на стінку, понад 300 чоловік із кожного боку.

Особливості залягання бурштину на Житомирщині такі, що великим компаніям братися за дозвільну тяганину на розвідку та видобуток цього каменю й платити чималі гроші за ліцензію сенсу мало. Самодіяльним старателям та артілям видобуток бурштину фактично заборонений, оскільки не прописані в українському законодавстві ні артілі, ні старателі. От і заповнюється законодавчий вакуум беззаконням. Склався свого роду порядок: охочий поритися в землі платить 300 грн на добу бандиту та одержує доступ до бурштинового розсипу.

Причина "криміналізації" бурштину в тому, що його віднесли до коштовного каміння
нарівні з алмазами

Давно було зрозуміло, що видобуток сонячного каменю старателями потрібно узаконити. Але далі розмов справа не йшла. І от 10 грудня 2014 р. у Верховній Раді було зареєстровано законопроект "Про видобуток і реалізацію бурштину" (№1351), у якому з'явилися поняття "старательська ділянка" та "старательська артіль".

Суть документа в тому, що родовищами бурштину в Житомирській області має займатися спеціалізоване комунальне підприємство (КП) обласного підпорядкування. КП довірять вирішувати всі питання відносин із старательськими артілями - від відведення землі до реалізації видобутого каменю на бурштиновій біржі (якої поки що немає). За користування старательською ділянкою надр артілі мають платити КП 20% доходів від продажу видобутого каменю на біржі.

Цей законопроект внесено на розгляд народними депутатами Бориславом Розенблатом, Володимиром Арешонковим, Павлом Дзюбликом, Миколою Томенком, Вадимом Кривенком й Василем Яницьким. Зараз він обговорюється й доопрацьовується. Для цього в Житомирі створено робочу групу з депутатів облради, представників обладміністрації та експертів-геологів. До обговорення залучаються також керівники північних районів Житомирщини, де є чи можуть бути поклади бурштину.

Під час першого засідання робочої групи 4 лютого в Житомирі помічник одного з авторів законопроекту Борислава Розенблата - Максим Глушаниця зазначив, що мета розроблюваних законодавчих норм - урегулювати відносини між суб'єктами підприємницької діяльності, державою та органами місцевого самоврядування, а також знизити напруженість у регіонах, де ведеться стихійний видобуток бурштину, і уникнути екологічної катастрофи. Законопроект передбачає участь у видобутку бурштину так званих старательських артілей. Контроль за видобутком покладає на органи місцевого самоврядування обласного рівня. Для цього має бути створене комунальне підприємство відповідного профілю, одним із завдань якого повинно стати максимальне спрощення всіх дозвільних процедур старательським артілям. При цьому ними можуть бути тільки ті юридичні чи фізичні особи, які зареєстровані на даній території, щоб усі податки та збори надходили до місцевих бюджетів (а не в бандитські "общаки". - В.К.).

Судячи з презентації законопроекту, до якого додано блок-схеми з коментарями, робота над ним велася скрупульозна. Однак поки що не можна казати про створення ідеально працюючого правового механізму.

В учасників обговорення відразу виникло запитання: чому від участі в регуляції видобутку бурштину відтинаються сільради, тим паче, що дуже багато розкопок розташовані на розпайованих землях? За інформацією борця проти бурштинової мафії, молодого журналіста з Олевська Олександра Ніколайчука, понад половина бурштиноносних площ є приватною власністю. Крім того, як зазначили учасники обговорення, цільове призначення більшої частини цих земель - сільське господарство. Плюс значна частина розсипів розміщується на землях лісового фонду, у тому числі в заповідниках і заказниках. Як бути з покладами бурштину на цих площах, незрозуміло, і законопроект цієї проблеми не регулює. Отже, повністю з-під контролю криміналітету видобуток сонячного каменю з прийняттям законопроекту в його нинішньому вигляді виведено не буде.

Чи виключає законопроект корупційні схеми? Ні. Навпаки, вони вже вбудовані в нього. Зокрема, ст. 5 передбачається виділяти аж п'ять років на геологічне вивчення родовищ бурштину та 20 років - на власне видобуток. Як зазначила експерт, доктор геологічних наук, старший науковий співробітник Інституту геологічних наук НАН України Олена Ремезова (вона - одна з небагатьох учених, які описували родовища бурштину на півночі Житомирської області), не через 20 і навіть через п'ять років, а через якихось рік-півтора весь бурштин з будь-якої ділянки буде видобути.

Можливо, цього не розуміли автори законопроекту. Але виникає підозра, що таку норму навмисно було внесено в його текст, щоб дозволити вести повноцінний видобуток бурштину під виглядом дослідження ділянки та, відповідно, не показувати усього видобутого бурштину, а також заощаджувати на інших платежах, як це робиться нині при видобутку граніту.

На думку О.Ремезової, однією з причин криміналізації видобутку бурштину в Житомирській області було віднесення цього каменю до розряду коштовних нарівні з
алмазами. Цю норму закріплено постановою КМУ від
18 травня 1993 р. (№5393) "Про державний пробірний нагляд". У Польщі, наприклад, бурштин має статус лише ювелірного виробного каменю. У цій країні видачу дозволів на його видобуток та оформлення старательських ділянок покладено на місцеву владу.

Експерт зазначила необхідність законодавчо визначити максимальну глибину, з якої можна буде видобувати бурштин старательським методом. Одна річ викопувати його лопатою з метрової глибини й зовсім інша - добувати з глибини десять метрів з допомогою важкої техніки, яка завдає шкоди екології.

Доктор Ремезова також зазначила, що в законопроекті чітко не прописано, хто такий "старатель". У звичайному розумінні це ті, хто добуває будь-які копалини там, де неможливо вести видобуток промисловим способом, або там, куди економічно невигідно заводити важку техніку. Однак в обговорюваному законопроекті про це не сказано.

Крім того, на її думку, у майбутньому законі має бути визначено, де не можна видобувати корисні копалини старательським методом. Наприклад, у законодавствах деяких країн старательська діяльність заборонена там, де ведеться промисловий видобуток копалин, і на площах, на розробку яких видано або може бути видано спецдозволи. Нарешті, законодавство ряду країн забороняє старательську діяльність у заповідниках. І, зрозуміло, необхідно заборонити використовувати для промивання породи помпи, які завдають непоправної шкоди навколишньому середовищу.

Експерт зазначила необхідність подальшого геологічного вивчення родовищ бурштину та їхнього супроводу. Особливості залягання бурштину в Житомирській області описувалися геологами ще в 80-х роках минулого століття, але дуже поверхово, "по дотичній", і зараз необхідно проводити додаткові дослідження. Якщо ж цього не робити, значні обсяги копалин буде просто втрачено. Саме тому польська влада проводить картографування рудопроявів бурштину та не скупиться фінансувати ці дослідження. "Нація має знати, чим вона володіє, інакше ми недорахуємося багато чого", - наголосила Олена Ремезова.

Глибокий і всебічний аналіз законопроекту вченим під час слухань, вочевидь, стомив головуючого на засіданні робочої групи заступника голови Житомирської облдержадміністрації В'ячеслава Поліщука, і він запропонував ученому подати свої зауваження в письмовому вигляді електронною поштою. Немов метою заходу був не обмін думками, а обмін e-mail…

"Бандити зробили те, чого не зробила держава, - упорядкували видобуток бурштину". І обклали своїм податком...

Дуже різким був виступ журналіста та правозахисника з Олевська Олександра Ніколайчука, який проводив власне розслідування незаконного видобутку бурштину в північних районах Житомирщини. Він буквально звинуватив правоохоронні органи в бездіяльності. На його думку, закон приймати потрібно, але й до його ухвалення слід утримувати ситуацію в правових рамках. А саме цього немає. Справді, як потрібно керувати правоохоронними органами та що це за органи такі, якщо "крізь них" провозять тонни незаконно видобутого бурштину?!

- Північ Житомирської області та, зокрема, Олевський район перебувають під кримінальною окупацією, - заявив журналіст і правозахисник. - Це бандитам удалося, оскільки вони зробили те, чого не зробила держава, - упорядкували видобуток і реалізацію добутого бурштину. Попри періодичні міліцейські рейди, бандитські озброєні угруповання як стояли на обладнаних ними ж блокпостах, так і стоять, як брали по 300 грн на день із охочих копати бурштин, так і беруть. При цьому вони ні від кого не ховаються! А в районі сіл Сущани та Хочине (Олевський район) озброєні бандити блокують рух дорогою, що веде на прикордонний пункт на українсько-білоруському кордоні. Бандити диктують нам умови! Чим вони кращі за терористів на Сході України?

Як розповів О.Ніколайчук, міліція час від часу проводить рейди, у ході яких відбирає знайдений бурштин у простих шукачів щастя, місцевих жителів, але криміналітету правоохоронці не чіпають. При цьому копають там бурштин практично всі місцеві жителі та вважають його своїм. Це переконання необхідно узаконити, щоб спробувати перехопити ініціативу в криміналітету.

- Ще у 2007 р. викладач географії з нашої школи підпалював шматки бурштину та казав, що в майбутньому з-за нього може бути війна. Слово честі, я тоді не вірив, - зізнався журналіст.

Отже, у депутатів є розуміння, що стихійний видобуток бурштину в Житомирській області потрібно впорядкувати та узаконити. Але одного прийняття відповідного законопроекту вже недостатньо - спізнилися з ним, і ініціатива нині в криміналітету. Її потрібно перехоплювати. Але це ще одна війна на території нашої суверенної держави.

Де залягає український бурштин

Як розповіла кореспонденту DT.UA Олена Ремезова, уздовж Дніпра тягнеться велика бурштинова геологічна провінція (див. карту-cхему). Найбільша ж концентрація бурштинових розсипів - у Рівненській області, переважно в Сарненському та Володимерецькому районах. Там розташовані три "офіційні" родовища, які перебувають на державному балансі: Клесовське, яке розробляє держпідприємство "Укрбурштин", Володимирець-Східне, розробляє приватна компанія "Сонячне ремесло". Третє родовище - Вільне - поки що не розробляється. Триває розвідка інших родовищ.

У Житомирській області, на відміну від Рівненської, швидше за все, великих родовищ мало або й узагалі немає. Найцікавіші - це насамперед зона біля села Перга (Олевський район), невеликий ареал поблизу села Бараші (Ємільчинський район). До стану промислового розвідане лише Вікторовське родовище (теж Ємільчинський район), яке перебуває на балансі ПАТ "Кварцсамоцвіти". Але родовища ці потрібно довивчити. Вміст бурштину там не просто нерівномірний, він - у вигляді свого роду гнізд. У самому гнізді каменю може бути багато, але якщо трохи відступити - уже нічого. І якщо на родовищах Рівненщини якісь закономірності в розподілі каменю можна встановити, то на Житомирщині таких поки що не виявлено.

- Тут треба шукати інші типи "пасток" бурштину, ніж у Рівненській області, де такі пастки створювало древнє море, - пояснює О.Ремезова. - Ними могли бути коса, пересип, карстова вирва. На Житомирщині, яка вище по рельєфу, всі неоднорідності розташовано в древніх долинах, і вони потребують особливих методів вивчення. Із переконаністю можна лише сказати, що житомирські родовища бурштину невеликі, але їх багато. Відомі родовища в Олевському, Ємільчинському, Коростенському районах. В Овруцькому та Лугинському вони, ймовірно, теж є. Знаходили бурштин і в Радомишльському районі.

За словами вченого, житомирський бурштин високої якості, він нічим не гірший від балтійського та клесовського. Має досить багату колірну гаму. Так, у районі села Перга знаходять рідкісний зелений бурштин. Але класичні, медово-жовті, кольори переважають.

За кількістю видобутого бурштину Україна поступається тільки Росії. Однак за якістю істотно перевершує. Так, якщо родовища Росії дають лише 10–15% ювелірного бурштину, то українські - мінімум 25%.

Ну й наостанок - про ціни на бурштин. Інтернет пропонує купити необроблений бурштин-сирець із України за такими цінами: фракції від 2 до 5 г - 205 дол./кг, від 5 до 10 г - 540, від 10 до 20 г - 1160, від 20 до 50 г - 1780, від 50 до 100 г - 1980, від 100 до 200 г - 2420 дол./кг. Самородки більшого розміру - від 200 г до 1 кг - продаються за особливою ціною.

Орієнтовні ціни найбільшої у світі бурштинової біржі в Гданську (Польща) такі: за кілограм бурштину фракції 2–5 г дають 350–500 дол. (у грудні 2014 р. було 500–600 дол.), фракції 5–10 г - 600–800 (при 900–1200 дол. у грудні), 10–20 г - 1300–1700 (2000–2500), 20–50 г - 2200–3200 (4300–4700), 50–100 - 3000–4300 (5000–5500) і за фракції від 100 до 200 г - 4000–5200 дол. (6400–6700 дол. у грудні). Ці дані польського сайту www.amber.com.pl демонструють обвал цін на сонячний камінь. Можливо, одна з причин - підживлення ринку нелегальним бурштином із України, але це тема іншої статті.