Рефат Чубаров: Ніхто не має тішити себе ілюзіями, що кримські татари відмовляться від боротьби за відновлення своїх прав - Внутрішня політика - dt.ua

Рефат Чубаров: "Ніхто не має тішити себе ілюзіями, що кримські татари відмовляться від боротьби за відновлення своїх прав"

1 листопада, 2013, 20:45 Роздрукувати Випуск №40, 1 листопада-8 листопада

Нам усім — і кримським татарам, і владі — потрібен діалог, який дасть відчутний результат для людей. 

Цієї події останніх, як мінімум, років п'ять у Криму очікували чи не від кожної сесії Курултаю, і з повним спектром почуттів та настроїв: хто — з нетерпінням, а хто — з тривогою, з обивательською байдужістю і професійною цікавістю. Мустафа Джемілєв, який кілька разів заявляв про відставку, але потім погоджувався на вмовляння делегатів Курултаю і найближчого оточення, все-таки склав із себе повноваження голови Меджлісу кримськотатарського народу. Лідера Меджлісу — але не лідера народу. Просто раніше він поєднував ці дві "посади", а тепер одну з них у тяжкій боротьбі отримав багатолітній перший заступник Джемілєва Рефат Чубаров. 

Ця перемога Чубарова в конкуренції з іще одним заступником глави Меджлісу, Ремзі Ільясовим, дорого коштує. По-перше, Мустафа Джемілєв так і не назвав імені свого наступника, публічно, зокрема і в інтерв'ю DT.UA, оголосивши цілий список тих, хто може претендувати на його місце. І ніхто тепер не знає, за кого голосував Мустафа-ага! А в тій боротьбі, що тривала в стінах Кримськотатарського театру, де відбувався Курултай, і особливо — за його межами, кожен голос був золотим, і розклалися вони майже порівну. 

Чубаров переміг Ільясова з відривом усього в 12 голосів. Але драматизм ситуації полягав в іншому: за Чубарова проголосували 126 делегатів Курултаю, і якби було їх усього на два менше, вибори б не відбулися, бо жоден кандидат не отримав би понад 50 відсотків голосів! 

Коментатори почали говорити про розкол. Перцю в казан чуток додавав той факт, що Чубаров, а за ним і Ільясов публічно перед голосуванням відповіли відмовою на пропозицію Мустафи Джемілєва працювати разом, незалежно від результату виборів: переможець повинен запропонувати переможеного на посаду свого першого заступника. Пояснення такої зухвалості, здається, треба шукати в іншій заяві Чубарова на Курултаї: на делегатів — його прихильників — чиниться тиск із боку "представника органу влади", ім'я якого не було назване, щоб вони голосували за іншого кандидата. Невідомо, чи намагалася кримська влада в такий спосіб вплинути на перебіг подій, чи хтось хотів показати прем'єрові Могильову свої можливості в цьому плані, але результату досягнуто не було. При цьому в новому складі Меджлісу у прихильників Чубарова — не переважна, але відчутна більшість. З перспективою зростання або зниження під час "роздачі слонів" — розподілу посад заступників глави Меджлісу та керівників управлінь. І це на сьогодні — головна інтрига, що збережеться до вівторка. По-перше, тому, що кандидатури свого першого заступника, людини, котра заміщатиме Р.Чубарова під час його відсутності, представлятиме Меджліс на різних зустрічах і заходах, зокрема й на державному рівні, курируватиме значну сферу роботи Меджлісу, — його новий очільник так і не назвав. Заявив тільки, що це буде новий член Меджлісу, чим немало здивував. Звісно, не можна не помітити, як оновився склад представницького органу кримських татар: 17 із 33 членів обрано вперше. Схоже кількісно оновлення Меджлісу, мабуть, було тільки у 1990-х. Тоді з нього вигнали опозицію, яка звинувачувала керівництво Меджлісу в аферах із коштами на облаштованість кримських татар. Тепер же можна говорити про оновлення якісне: до Меджлісу обрано молодих, але вже популярних лідерів громадських організацій — юристів Тейфука Гафарова і Ділявера Акієва, які "вилетіли з гнізда" Ліги "Ініціум", створеної теж членом Меджлісу Еміне Авамілєвою; лідера Кримськотатарського молодіжного центру Ескендера Барієва і голову Земляцтва кримських татар у Києві Аслана Омера Киримли, бізнесменів та журналістів. До речі, Нарімана Джелялова, ведучого українського випуску новин кримськотатарського каналу АТR, називають серед реальних претендентів на посаду першого заступника глави Меджлісу. Якщо це так, то Чубаров вирішить зразу троє завдань: отримає відданого учня, усуне конкурента й покаже молодій порослі, що є перспектива зростання. Проте в четвер посади не розподілили, і стан недомовленості супроводжував урочистий вступ нових членів Меджлісу на посаду. Урочистості проходили у п'ятницю в знаковому місці — Бахчисарайському ханському палаці і розпочалися п'ятничним намазом у Хан-Джамі. Від Рефата Чубарова очікують своєрідного перезавантаження відносин із владою Криму, більшої відкритості та публічності в роботі Меджлісу. Наше інтерв'ю ми побудували на розшифровці для читачів DT.UA тез, викладених у заявах новопризначеного лідера Меджлісу Рефата Чубарова як першочергових завдань.

— Рефате-ага, активізація діалогу з владою України, за вашими словами, ставить за мету зміну законодавства, оскільки за 22 роки повернення кримськотатарський народ не отримав "чітких правових перспектив". Про що мова? 

— Про те, що кримські татари не мають законодавчо закріплених гарантій свого збереження та розвитку як народ, котрий сформувався на території Криму і мав свою державність. Простіше кажучи: повертається корінний народ Криму, але в жодному законодавчому акті не врегульовано питань його розвитку, не гарантовано його прав і не передбачено правових механізмів їх реалізації в Україні.

— Тобто у Конституції та законах України, крім гарантій прав її громадян, мають закріплюватися права кримськотатарського народу?

— У Конституції України досить написаного у статті 11, де говориться, що держава сприяє розвиткові української нації та розвитку етнічної, культурної, мовної й релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин. Але в законодавстві України немає навіть розшифровки того, хто такі корінні народи! Тому потрібно дати чітку відповідь на це запитання. Такою міг би стати закон "Про статус кримськотатарського народу в Україні", проект якого свого часу був зареєстрований у ВР України, однак до його розгляду справа не дійшла. Далі, якщо говорити про правові перспективи, то слід враховувати цей чинник при ухваленні виборчого законодавства. Мають бути виписані чіткі правові механізми, які дадуть можливість кримським татарам як корінному народові брати участь в управлінні Кримом.

— Ми знову повертаємося до вимоги, котра викликає стійке неприйняття і у влади, і в інших жителів Криму, оскільки це вимога більших прав за етнічною ознакою, — так званого ефективного представництва кримських татар в органах влади автономії?

— Ефективного представництва та участі в управлінні, говоритимемо мовою міжнародних актів. У нас сьогодні немає ні першого, ні другого. А це, окрім іншого, питання управління та розпорядження природними ресурсами Криму. І все, що пов'язане з місцями компактного проживання кримських татар, із певними періодами нашої історії та державності, з відновленням історичної топоніміки. Не закріплене законодавчо, все це не дозволяє кримським татарам почуватися впевнено на своїй батьківщині тепер і в у майбутньому. Є сфери, які більшою мірою врегульовані законами, але потребують нормативних актів і рішень для їх реалізації. Наприклад, навчання дітей рідними мовами. Закон про державну мовну політику мав у Криму тільки пропагандистське значення, а треба будувати нові школи, треба працювати з батьками, треба готувати кадри для одно-, дво-, тримовних шкіл...

— Друге з названих вами завдань — встановлення системного діалогу з владою Криму. Що Чубаров робитиме не так, як це робив Джемілєв, аби встановити системний діалог із владою в особі пана Могильова, який не визнає Меджліс апріорі? 

— Ми пропонуємо розпочати з тих питань співпраці, в яких інтереси кримських татар та іншої частини суспільства збігаються. Ми запропонуємо шукати взаємні шляхи вирішення в різних сферах, не пов'язаних безпосередньо з політикою... 

— А можна конкретніше, Рефате-ага? Ось прокидаєтеся ви завтра вранці, берете телефон, телефонуєте й кажете: "Анатолію Володимировичу, є предметна розмова щодо проблеми, яку ми — Радмін і Меджліс — можемо вирішити разом". Що це може бути?

— Ну, про такі речі нам було набагато простіше говорити з Василем Джарти... Ми вітали зусилля прем'єр-міністра із залучення інвесторів у Крим. І ми дуже хотіли, щоб ці інвестори знали й любили Крим так само, як любимо його ми, і при цьому розуміли, які проблеми можуть тут у них ще виникнути, оскільки корінний народ півострова перебуває у стані постійної дискримінації, і щоб вони теж хотіли їх вирішити. Ми всі зацікавлені в тому, аби Крим був інвестиційно привабливим. І в сучасному світі, якщо ми не говоримо про якісь темні схеми, багато інвесторів адекватно реагують на питання справедливості, на питання прав людини...

— Це звучить поки що фантазійно, бо інвестор із "білим" капіталом у Крим не йде. І зовсім не тому, що його лякають загрози від невирішених проблем репатріантів. А тому, що він не хоче працювати в корумпованій країні. Тож повернімося до питань, спільне вирішення яких ви можете запропонувати владі Криму в особі Анатолія Могильова.

— Ми б могли об'єднати наші зусилля у лобіюванні народними депутатами України "кримських" статей держбюджету, зокрема необхідних для облаштування сотень селищ компактного проживання кримських татар, у залученні допомоги спеціалізованих міжнародних організацій та фінансових інституцій у подоланні наслідків депортації. Це ж теж інвестиції в Крим! 

— Неможливо не помітити, що Могильов також подає сигнали новому лідерові Меджлісу про готовність діалогу. Чого хоче влада? Співпраці — чи це спроба приручити, в надії, що Чубаров не такий жорсткий, як Джемілєв?

— Ви знаєте, є певні параметри, цінності, закладені національним рухом кримських татар. І якщо хтось із членів Меджлісу зрадить ці цінності, це означатиме його політичну смерть, а Курултай швидко знайде на його місце іншу людину. Гадаю, влада сьогодні відреагувала на наші слова про готовність до діалогу. Один семафор засвітився — другий йому відповів: здрастуй — здрастуй. А ось завтра, коли ми говоритимемо про предмет і форму діалогу, то, можливо, у когось виникне бажання спочатку повторити попередні умови. І я знаю, яких умов нам не можна ставити, — про статус меджлісу не як представницького органу кримськотатарського народу, що його обирає Курултай...

— Тобто перезавантаження відносин Меджліс—влада нині можливе? 

— Гадаю, так. Але говорити про це предметно, мабуть, краще після 29 листопада. Дуже сподіваюся, що Угоду про асоціацію з ЄС буде підписано. Зрозуміло, так зразу в нашому житті нічого не зміниться, але я впевнений, що ми всі намагатимемося бути трішки інакшими, ніж були досі. Це буде новий Рубікон, який передусім мають перейти керівники держави. Не хотілося б, звісно, щоб шлях до членства в ЄС був таким довгим, як у Туреччини, але те, що ми реально віддалимося від другого центру впливу, — стовідсотково. Тому підписання угоди для мене означає, що ті методи і та риторика, які сьогодні панують у Москві, у нас будуть менш імовірними. А це вже шанс на встановлення нового типу діалогу з владою, зокрема на рівні Криму. 

— Кримськотатарське питання не ввійшло до "списку Фюле", але єврокомісар постарався, аби в керівництва України і Криму не залишалося сумнівів у тому, що проблема в ЄС на контролі. Ми писали про організовані ним зустрічі тут, у Криму, і в своєму виступі пан Фюле навів перелік проблемних завдань, які необхідно спільними зусиллями вирішити найближчим часом. Що вже виконується?

— Сьогодні дуже багато ризиків на шляху до Вільнюського саміту. І ми виходимо з того, що відповідальні політики мусять зробити все, аби виключити виникнення ситуацій, які могли б поставити під сумнів підписання угоди. Ми, кримські татари, сьогодні усвідомлено не загострюємо постановку вимог до влади, не рефлексуємо на моменти, котрі здаються провокаційними і в іншій ситуації отримали б різкі кроки у відповідь із боку меджлісу. І навіть ті політики, які представляють більш радикальні настрої стосовно влади, знають про це й намагаються зараз не озвучувати різких заяв і не проводити акцій протесту. І ми сподіваємося, що ЄС оцінить той факт, що українське суспільство і кримські татари як його частина можуть бути такими ж відповідальним, як і європейська спільнота. 

— Поганий сценарій: якщо зірветься підписання Угоди про асоціацію з ЄС або ж його буде перенесено на період "2014 — нескінченність". Що це означатиме для вас, меджлісу та кримськотатарського народу?

— Якщо угоду не буде підписано тепер, якщо Україна перестане рухатися в Європу, тоді проблематичними будуть усі блоки питань, про які ми говоримо. Вирішувати які, зокрема, покликаний і Міжнародний форум кримськотатарського народу, проведення якого вже підтримали всі країни — члени ЄС, але поки що мовчить уряд України. Зрозуміло, у такому разі ніхто не має тішити себе ілюзіями, що кримські татари відмовляться від боротьби за відновлення своїх прав, — ми й далі використовуватимемо весь арсенал ненасильницьких форм боротьби, спираючись насамперед на свій народ і кримськотатарську діаспору за кордоном.

— Болюче питання консолідації кримських татар. Усіх, включно з опозицією Меджлісу, — так було заявлено на Курултаї. Це означає, що Меджліс відмовиться від риторики "хто не з нами — той проти нас"? Меджліс спокійно ставитиметься до того, що співвітчизники матимуть право самі робити свій політичний, партійний вибір, і релігійний теж — це в плані прихильників Хізб-ут-Тахрір, яких лідери Меджлісу закликають виганяти з мечетей. 

— Річ тут не в риториці, а в проблемі збереження ідентичності. В умовах українських реалій, коли законодавчо не відрегульовано питання захисту інтересів меншин і корінного народу, питання консолідованої участі у виборах залишатиметься для нас життєво важливим. Що стосується внутрішньої консолідації — ми постараємося, перш ніж виносити рішення Курултаю з найбільш принципових питань, обговорювати їх у кримськотатарському соціумі. Ми запрошуватимемо кримських татар до публічного обговорення важливих питань, у різних форматах, і тоді чимало того, що робить Меджліс і що робить влада, буде зрозумілішими. Як уже стало зрозуміло, що переформатовані Рада представників кримськотатарського народу при президентові й Рескомітет із національностей, кадрова зачистка в органах влади автономії та на місцях від рекомендованих Меджлісом управлінців на жодну гривню не поповнили програму облаштування й не поліпшили життя народу. Тому нам усім — і кримським татарам, і владі — потрібен діалог, який дасть відчутний результат для людей. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1277, 11 січня-17 січня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво