Коронавірус у світі — як в Азії борються з пандемією COVID-19 - Міжнародна політика - dt.ua

Гармалою від коронавірусу

7 квітня, 15:00 Роздрукувати

Як у Центральній Азії борються з пандемією COVID-19.

© skynews.com.au

Країни Центральної Азії, попри географічну близькість до Китаю і страх швидкої міграції хвороби, впродовж тривалого часу залишалися поза хвилею пандемії. Тенденції поширення COVID-19 стали яскравою ілюстрацією інтенсивності економічних і гуманітарних контактів. Як засвідчила мапа перенесення хвороби, незважаючи на риторику про активну залученість до проєкту "Один пояс — один шлях", зв'язки Центральної Азії з Піднебесною й досі залишаються на рівні периферії порівняно зі "світовим ядром".

Тож поки вірус ширився з території Китаю розвиненими країнами разом із потоками туристів та трудових мігрантів, п'ятьом центральноазійським державам вдалося пересидіти на узбіччі світових тенденцій. Правда, вони одними з перших закрили свої кордони з КНР, хоч і усвідомлювали, що це призведе до збою постачання товарів і негативних економічних наслідків в найближчому майбутньому, та посадили на суворий карантин співвітчизників, які повернулися з провінції Хубей і материкового Китаю загалом. А й так закритий Туркменістан взагалі заборонив своїм громадянам залишати територію країни.

Перші випадки зараження в Центральній Азії було зафіксовано в Казахстані 13 березня, потім 15 березня в Узбекистані, а 18-го — в Киргизстані. Таджикистан і Туркменістан стверджують, що в їхніх країнах досі не виявлено хворих на COVID-19. На цьому відкривається ще одна особливість країн Центральної Азії: попри спільне радянське минуле та компактне географічне сусідство, а відтак, спроби експертів і політиків об'єднати їх в один цільний регіон, поширення коронавірусної інфекції проілюструвало досить низький рівень інтегрованості між країнами, а також різний соціально-економічний рівень життя людей.

Якщо до багатих на природні ресурси Казахстану й Узбекистану COVID-19 завезли з Німеччини і Франції, відповідно, місцеві еліти й забезпечені громадяни, то в небагатому Киргизстані, де серед населення зростає вплив релігійного мусульманського чинника, першими інфікованими стали троє місцевих, які повернулись із Саудівської Аравії після здійснення малого хаджу.

Очевидно, що жорстке і швидке впровадження карантину, закриття кордонів та припинення авіасполучення, до яких без зволікань вдалися уряди цих країн, було викликане не тільки бажанням запобігти поширенню епідемії, а й усвідомленням проблем медичної системи та недостатнім оснащенням лікарень. Відтак, основні заходи, спрямовані на боротьбу з коронавірусом, були спрямовані на обмеження мобільності та зменшення контактів між людьми.

Казахстан, Узбекистан і Киргизстан майже одразу після виявлення інфікованих впровадили у себе в країнах надзвичайний стан, при цьому не особливо зважаючи на економічні наслідки такого кроку. Так, унаслідок зупинки роботи сфери послуг, за оцінками експертів, від 500 тисяч до 1,5 мільйона людей тільки в Казахстані можуть повністю або частково втратити дохід, а 3 мільйони внутрішніх трудових мігрантів — роботу через закриття міст.

Тим часом уряд Казахстану оголосив про призив військовозобов'язаних на спеціальні тримісячні збори для укомплектування територіальних військ, що діють у межах і в інтересах тих адміністративно-територіальних одиниць, де розгортаються, "у зв'язку з необхідністю ефективного захисту здоров'я співвітчизників". А для економічної підтримки громадян глава держави Касим-Жомарт Токаєв анонсував встановлення фіксованої надбавки медичним працівникам, задіяним у протиепідемічних заходах, індексацію пенсій та держдопомоги, підтримку фермерських господарств, малого і середнього бізнесу, а також щомісячні виплати особам, які втратили дохід через впровадження надзвичайного стану, на суму 94 дол. Зі свого боку, громадський фонд Нурсултана Назарбаєва вже зібрав 29,5 млн дол. для уразливих верств населення в умовах пандемії. Однак обсяг заборонних заходів усе ж таки в рази перевищує обсяг встановленої державою підтримки.

В Узбекистані уряд пообіцяв медикам, інфікованим COVID-19 від пацієнтів, компенсацію на суму 10,4 тис. дол., а медпрацівникам, задіяним у лікуванні хворих, щомісячні заохочувальні виплати (лікарям по 2,6 тис. дол., медсестрам — 1,5 тис., санітарним працівникам — 1 тис.). Сам же взявся за реалізацію амбітного плану — створення мобільної карантинної зони на 10 тис. місць зі спеціально облаштованих контейнерів неподалік Ташкента. Анонсувалося, що будівництво забере всього п'ять днів, але, згідно з повідомленнями ЗМІ, за вісім днів будівельники обладнали півтори тисячі місць для проходження людьми обов'язкового двотижневого карантину.

Поки що в країні діє суворий режим самоізоляції для всіх громадян, заборона руху авто без спеціальних пропусків, у Ташкенті запрацював Єдиний координаційний центр з доставки літнім і незаможним людям допомоги у вигляді продуктових наборів та ліків. Аналогічні центри почали створювати і в інших містах після того, як влада "задля контролю за дотриманням санітарних норм і вимог карантину" заборонила індивідуальні благодійні акції та взяла під контроль діяльність волонтерських груп, які діяли через соціальні мережі.

Киргизстану теж не вдалось уникнути появи коронавірусу, навіть попри створення ще наприкінці січня Республіканського штабу з запобігання проникненню на територію країни та недопущення подальшого поширення коронавірусної інфекції. Однак боротьба із зовнішніми загрозами занесення коронавірусу виявилася неефективною, тож коли хворобу таки завезли з країн, які стояли у третій категорії ризику, влада взялася за внутрішні обмеження. Поступово від блокування сіл із першими інфікованими, коли хворих стало 14 осіб, перейшли до режиму надзвичайної ситуації. Однак уже наступного дня прем'єр-міністр заявив про неефективність цього режиму, і в країні було оголошено надзвичайний стан.

Ще до початку епідемії віцепрем'єрка країни Алтинай Омурбекова заявила, що втрати бюджету через COVID-19 можуть становити 274 млн дол., і оголосила про скорочення витрат бюджету та перехід на режим жорсткої економії. При тому що вже сьогодні владі бракує коштів на поточні потреби, щоб забезпечити належні умови для поміщених на карантин громадян, а мерія Бішкека закликає містян допомагати медикам і міліціонерам сухпайками, масками, іншими предметами першої необхідності. Президент Сооронбай Жеенбеков віддав свою березневу зарплату у спеціально створений фонд для боротьби з коронавірусом, але цей символічний жест без допомоги міжнародних донорів, до яких звернулася країна, не зможе врятувати ситуацію.

Сусідній Таджикистан продовжує стверджувати, що в країні немає коронавірусу. Звісно, під скептичними поглядами з боку світової спільноти і за настороженої недовіри власних громадян.

Минулого тижня уряд країни навіть заручився підтримкою постійного представника ВООЗ, який підтвердив відсутність офіційно виявлених випадків захворювання, однак усе ж підкреслив необхідність моніторингу ситуації, зважаючи на стан медицини та методику проведення тестів. Проте вже на початку цього тижня, після смерті від пневмонії 60-річного чоловіка, Управління охорони здоров'я Согдійської області мусило знову виправдовуватися, що тест на коронавірус покійного був негативним, а з проведених у країні трьох тисяч тестів жоден не показав позитивного результату.

Попри те, що Таджикистан уже отримав від Світового банку 11,7 млн дол. грантового фінансування для реагування на загрозу пандемії COVID-19 у рамках розробленої урядової програми профілактичних заходів і на світовому рівні розглядається як економічно вразлива країна з низьким рівнем медицини, уряд не поспішає впроваджувати загальний карантин (навіть для школярів та студентів), а також не відмовляється від проведення масових заходів. Влада країни проігнорувала рекомендації ВООЗ і в березні відсвяткувала Навруз з 12 тисячами учасників, серед яких був присутній і президент Емомалі Рахмон.

Поки що із впроваджуваних заходів діють хіба що двотижневий карантинний режим для новоприбулих та закриті кордони з обмеженням авіа- і наземного сполучення, натомість поширюються різні теорії невразливості Таджикистану: від ізольованості від міжнародних туристичних і транспортних потоків до виробленого імунітету внаслідок грудневого спалаху грипу з тяжкими симптомами і традиції здійснювати щоденний п'ятикратний намаз із досконалим омиванням усіх частин тіла, тобто з чудовою гігієною внаслідок цього. Долучилися й спеціалісти. Так, лікар-епідеміолог, доктор медичних наук Михайло Фаворов висловив власне припущення, що рослина гармала звичайна, якою в Центральній Азії здавна обкурюють та знезаражують приміщення, рятує країни "монгольського трикутника" від коронавірусу.

Про чудодійні властивості гармали заговорило й Державне інформаційне агентство Туркменістану. На засіданні уряду президент Туркменістану закликав використовувати національні методи профілактики різних інфекційних захворювань, серед яких, окрім гармали, згадував і червоний перець. Глава держави описав цілющі властивості цих рослин у своїй багатотомній праці "Лікарські рослини Туркменістану", тож віцепрем'єр Пурлі Агамурадов і міністр охорони здоров'я Нурмухаммед Аманнепесов отримали завдання організувати серед населення роз'яснювальну роботу з проведення відповідних профілактичних заходів.

Окрім того, за повідомленням міжнародної організації "Репортери без кордонів", слово "коронавірус" потрапило в країні під заборону, а відповідно, і будь-яка інформація, пов'язана з поширенням хвороби. Натомість у країні відбуваються масові заходи за участі Гурбангули Бердимухамедова, а за носіння маски чи розмови про пандемію можуть арештувати. "Радіо Азатлик", посилаючись на анонімні джерела в інфекційній лікарні в Чоганли, повідомило про можливі випадки ураження коронавірусною інфекцією, але влада країни цю інформацію категорично заперечує.

Тим часом у Казахстані, Узбекистані та Киргизстані, які офіційно говорять про епідемію і вирішили побороти її жорсткими обмежувальними заходами, кількість інфікованих збільшується. З'явилися перші летальні випадки. Країни вдалися до надзвичайного стану, щоб стримати поширення інфекції, але головний виклик усе ж таки чекає на уряди цих держав попереду.

Росія, куди мільйони узбеків, киргизів, таджиків їдуть на заробітки, оголосила про закриття кордонів до 1 травня. На сьогодні багато їх залишилися без засобів до існування або заблоковані на кордоні та в аеропортах через скасування залізничного й авіасполучення. Проблема повернення своїх громадян додому одразу впирається в іншу: як забезпечити їх засобами до існування та роботою. Адже карантинні обмеження і загальносвітові економічні наслідки від пандемії можуть викликати зростання безробіття в самій Росії, відтак, ускладнити становище тих заробітчан, які зуміли втриматись, і примусити багатьох із них повернутися додому, при цьому не давши вирушити на заробітки тим, хто традиційно планував їхати на сезонні роботи цієї весни.

І поки експерти говорять про можливі соціальні вибухи, пов'язані з економічними наслідками пандемії, країни Центральної Азії зайняті боротьбою з коронавірусом. Або його запереченням.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво