Нездійснена революція - Міжнародна політика - dt.ua

Нездійснена революція

16 серпня, 18:18 Роздрукувати Випуск №30, 17 серпня-23 серпня

Чому в Киргизстані заарештували колишнього президента.  

АТАМБАЕВ 1zakon.kz

Киргизи, мабуть, політично найактивніша нація в Центральній Азії. 

Свідченням цього можуть бути вже дві революції (перша цілком мирна — "тюльпанова" — 2005-го і друга, що супроводжувалася насильством, у квітні 2010-го), які знесли з політичного Олімпу двох президентів — Аскара Акаєва і Курманбека Бакієва. 

Киргизи й із менш важливих приводів готові влаштовувати протести. Але цією "легкістю на підйом" своїх громадян часто прагнуть скористатися з корисливих інтересів місцеві політики. Поляризацію й напругу в суспільстві легко використати, щоб відвернути увагу від існуючих у житті країни проблем — непотизму, корупції й трайбалізму, порушень закону. 

На початку серпня новини з Киргизстану опинилися на перших шпальтах світових ЗМІ: влада країни вирішила запроторити за ґрати колишнього президента Алмазбека Атамбаєва, якого звинувачують у корупції. Але після подій, про які йтиметься нижче, його можуть судити за підготовку державного перевороту або організацію нової революції.

Правління Алмазбека Атамбаєва у 2011–2017 рр. було для Киргизстану періодом відносної стабільности. Він не намагався подовжити своє перебування на посаді очільника держави (ухвалені в червні 2010 р. поправки до Конституції КР передбачають тільки один шестирічний строк президентства), а підтримав на виборах президента свого політичного соратника — прем'єр-міністра Сооронбая Жеенбекова. 15 жовтня 2017 року той переміг на виборах, набравши 54,22% голосів. 

Лояльний "тихоня" Жеенбеков, який ніколи не казав "я", а вживав у виступах "ми", вважався надійним продовжувачем справи президента, що залишає посаду. Жеенбеков у своїй інавгураційній промові заявив, що Атамбаєв показав себе як справжній демократ, запровадив у країні нову політичну культуру, заклав основи для розвитку країни. 

Атамбаєв натомість вирішив залишитися лідером впливової соціял-демократичної партії, хотів займатися історичними й лінгвістичними дослідженнями, а також бізнесом. Утім, його ідеєю фікс довгі роки залишалася конституційна реформа, яка б перетворила Киргизстан на парламентську республіку. 

Однак невдовзі стосунки Атамбаєва і Жеенбекова зіпсувалися. На посаді очільника держави "тихоня" відразу показав себе "непримиренним борцем з корупцією" і під цим приводом почав прибирати з владних структур ставлеників і соратників Атамбаєва. За короткий час він підім'яв під себе уряд, парламент (Жогорку Кенеш), силові відомства. Атамбаєв сказав в одному з інтерв'ю, що непомітний Жеенбеков довго ховався за його спиною, а коли потреба в цьому відпала, він всадив ножа в цю спину. 

З кінця минулого року Атамбаєв почав відкрито заявляти про плани повернутися у велику політику під час парламентських виборів 2020 року. Щоб завадити цим планам, президент Жеенбеков фактично розвалив колись їхню спільну соціял-демократичну партію, намагаючись зробити її функціонерів підконтрольними собі, а незгодних запроторити за ґрати. 

Навесні вже й сам експрезидент стає фігурантом справи за статтею "корупція". Його звинуватили в причетності до звільнення з в'язниці 2013 року чеченського злодія в законі Азіза Батукаєва. Саме в цій справі його намагалися притягнути як свідка. Атамбаєв назвав звинувачення абсурдним і політично мотивованим.

Справа Батукаєва стала формальним приводом для Жеенбекова в травні ц.р. затвердити закон, який дозволяє притягати колишніх президентів до кримінальної відповідальности. У червні парламент більшістю голосів підтримав зняття недоторканности з Алмазбека Атамбаєва, у разі якщо Генеральна прокуратура виявить у його діях на посаді очільника держави злочинний намір. 

Прибічники Атамбаєва назвали все, що відбувається, політичною розправою, оскаржили закон про позбавлення експрезидента недоторканности й не реагували на повістки до суду, які Атамбаєву надсилали 8, 10, 19 липня. А сам Атамбаєв у якийсь період, певно, вирішив вдатися до революційних заходів. Він вважав, що режим Жеенбекова уже починає нагадувати "бакієвський", що відбувається реставрація сімейно-кланового правління в країні. 

Необхідно взяти до уваги, що Жеенбеков вважається представником південних кланів, а Атамбаєв — уродженець півночі. Неподалік свого родового села Арашан, у селищі Кой-Таш на 20 км південніше від Бішкека, експрезидент організував т.зв. народний штаб, де збиралися його прибічники, родичі й просто співчутливці. 

Спостерігаючи за всім, що відбувається в столиці, зі своєї укріпленої резиденції, яку вже почали називати "Койташською народною республікою", Атамбаєв, мабуть, вважав, що він має народну підтримку, яка дозволить кинути виклик Жеенбекову. Наприкінці червня він відкрито заявив журналістам: "Буду відстрілюватися, якщо мене приїдуть заарештувати". 

Місцева преса й експерти вже писали, що "революцію" варто очікувати до осені. Інші припускали, що президент Жеенбеков навряд чи спокійно спостерігатиме за посиленням опонента й підготовкою "народного повстання". 

Оці події в підсумку й призвели до несподіваного штурму резиденції Атамбаєва в Кой-Таші ввечері 7 серпня. Втім, він виявився невдалим. Постраждало кілька десятків людей, загинув один зі спецпризначенців, а шестеро були захоплені прибічниками експрезидента. Причому Атамбаєв очевидно обмовив себе, стверджуючи, що це він стріляв з вогнепальної зброї по правоохоронцях. 

Невдалий перший штурм, опір прибічників і родичів Атамбаєва змусили правоохоронців провести більш вправне й організоване затримання експрезидента. Атамбаєв пішов на переговори, аби не допустити ще більших жертв, і зрештою здався. Влада, як і очікувалося, одразу після допиту висунула йому низку нових обвинувачень (організація масових заворушень, захоплення заручників тощо) і запроторила за ґрати до 26 серпня. За останніми даними, заарештований експрезидент не скаржиться на умови утримання в СІЗО Держкомітету національної безпеки.

Нездійснена революція
segodnya.ua

Гарячі голови з числа прибічників Атамбаєва ввечері 8 серпня пішли походом на Бішкек. Однак нічні заворушення, в яких брали участь близько півтори тисячі чоловіків у центрі киргизької столиці, правоохоронці швидко локалізували. Прибічники Атамбаєва закидали камінням машини поліцейських і міські автобуси, розбили камери відеоспостереження, підпалили кілька сміттєвих баків на центральних вулицях. 

Цим і завершилася чергова, але нездійснена революція в Киргизстані. 

Наступного дня влада закрила опозиційний телеканал "Апрель", що належав Атамбаєву, і заарештувала й затримала ще ряд активних прибічників експрезидента. Оголосили в розшук тих, хто активно чинив опір у Кой-Таші 7–8 серпня. Швидше за все, нову ситуацію в країні Жеенбеков використає для подальшої консолідації влади задля перемоги своїх прихильників на парламентських виборах 2020 року.

За ситуацією в Киргизстані уважно спостерігають у Росії й Китаї, економічні й політичні інтереси яких тісно переплітаються в цій країні.

У період правління Атамбаєва зовнішньополітичні орієнтири Бішкека істотно змінилися. До нього киргизькі лідери намагалися проводити збалансовану політику щодо Москви, Пекіна й Вашингтона, а досвідчена дипломатка і перша жінка-президентка країни Роза Отунбаєва (у перехідний період після революції в 2010–2011 рр.) докладала зусиль для розширення відносин з Європейським Союзом.

Натомість Атамбаєв фактично розсварився з тодішнім президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим через те, що той втручався у внутрішню політику Киргизстану. "Побив горщики" й з Таїпом Ердоганом. І, на велику радість Москви, домігся того, що влітку 2014 року була закрита американська військова база в Манасі. 

"Крен" у бік Москви ще більше посилився після того, як
12 серпня 2015 року Киргизстан офіційно вступив до Євразійського економічного союзу. Одночасно Атамбаєв намагався знизити цю залежність від РФ через пошук іноземних інвесторів для великих проєктів на Близькому Сході й в Азії. Зокрема, Китай позичив Киргизстану 1,7 млрд дол. на 20 років і почав допомагати в реалізації масштабних проєктів, як-от: прокладання нової траси "Північ—Південь" з Бішкека в Ош, будівництво лінії електропередачі потужністю 500 кВ "Датка—Кемін", модернізація Бішкекської ТЕЦ-1 та низка інших. 

Але при президентові Жеенбекові саме китайські кредити та їх неефективне використання стали ще однією підставою і для кримінальних справ та арештів прибічників і партнерів Атамбаєва, і загалом для критики економічної політики експрезидента, за яку раніше йому виголошували похвали. У січні дійшло навіть до антикитайських мітингів і протестів киргизів.

Тож при Жеенбекові залежність від Росії лише посилилася. А в процесі "нездійсненої революції" в Киргизстані Москва намагалася зіграти роль арбітра або модератора в конфлікті Жеенбеков—Атамбаєв. Обидва лідери по черзі отримали авдієнцію у Путіна в Москві, причому до хазяїна Кремля Атамбаєва доправили спецбортом з російської військової бази в Канті 24 липня. 

Влада Киргизстану дозволила цей "московський вояж" експрезидента, коли того вже було загнано у кут. А Путін по-дружньому порадив Атамбаєву не починати нової революції, а підтримати чинного очільника держави. Загалом, Жеенбеков фактично отримав сarte blanche з Москви на арешт експрезидента, якщо той і надалі опиратиметься. Натомість, напевно, пообіцяв залишатися вірним курсу на подальше політичне й економічне зближення Киргизстану з Росією. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво