Коронавірус - Наслідки пандемії COVID-19 для світу - Сергій Корсунський - Міжнародна політика - dt.ua

Про що мовчить панголін

30 березня, 19:00 Роздрукувати Випуск №1288, 28 березня-3 квітня

Яким буде світ після епідемії коронавірусу?

© Wikimedia commons

Неможливо зцілитися від хвороби, якої у вас немає.

Артур Блох, "Закони Мерфі"

Пандемія COVID-19 продовжує свою руйнівну ходу по планеті. Нинішнім лідером за кількістю захворювань стали США. Причина, звісно ж, у широкому охопленні тестуванням і точності діагнозів. Особливо напружена ситуація склалася у Нью-Йорку. Тим часом держави, які вже зробили криву інфікування плоскою, — Гонконг, Японія, Сінгапур — зіштовхнулися з новою хвилею заражень. Очевидно, не останньою. Схоже, що вірус прийшов усерйоз і надовго й загрожує стати хронічним.

Коли йдеться про події такого масштабу, як нинішня пандемія, все розумне людство зазвичай ділиться на дві групи. Одна придумує конспірологічні теорії, друга їх відкидає і (або) спростовує. Ось і тепер одна з найбільш популярних конспірологій про те, що вірус нібито штучного походження, схоже, остаточно спростована. Солідні вчені з різних країн заявили, що його геном відповідає природному, який живе в кажанах. Але — не зовсім. "Наш" коронавірус — модифікований, що й зробило його заразним. Чи то він сам мутував, чи то схрестився з іншим вірусом — до кінця незрозуміло. Та ось що, практично, зрозуміло: у цьому взяв участь панголін — абсолютно нешкідлива тварина.

Міжнародний день панголіна відзначається 16 лютого. Панголін не літає, але вірус десь підчепив. І все б нічого, та цю тварину визнано ледь не найпопулярнішою в контрабандистів у світі. Вся річ у лусці: з неї в Китаї, і взагалі в Азії, впродовж тисячоліть роблять зілля для народної медицини. Її ціна за 20 років зросла в 50 разів, тож панголінів, практично, винищили. Але досі ніколи панголін не брав участі в організації епідемій, тим більше з вірусом кажанів.

Утім, є й інші цікаві факти про пандемію, про які в кількох публікаціях повідала "Нью-Йорк Таймс". Якщо припустити, що газета використала достовірні дані, виходить ось що.

Основні напрямки потоку людей з Уханя за межі КНР — Таїланд, Гонконг, Тайвань, Південна Корея і Японія. Із грудня 2019 року, коли було діагностовано перші випадки зараження, по кінець січня 2020 року близько семи мільйонів людей подорожували з Уханя і в Ухань — як на території КНР, так і за кордон. Серед них уже були тисячі інфікованих. Вважається, що близько 85% інфікованих не мали жодних симптомів і не були ідентифіковані. Основні напрямки за кордон — усе ті ж держави регіону, а зовсім не Італія, Іспанія, Іран чи США. Правда, серед міст США лідер — Нью-Йорк, близько 900 людей на місяць (але при цьому 2200 — у Сідней і 15000 — у Банкок). Перша заражена жінка вирушила з Уханя саме в Банкок. У Таїланді епідемії не сталося.

Нинішній лідер з кількості випадків зараження — США — посідає лише п'яте місце у списку найпопулярніших напрямків китайського туризму. Перші чотири рядки — все ті ж Таїланд, Японія, В'єтнам і Південна Корея. В'єтнам повідомив про перемогу над вірусом, Японія тримає ситуацію під контролем.

Цілком можна припустити, що і в Південній Кореї нічого катастрофічного не сталося б, якби вірус не заразив зразу величезну кількість послідовників християнської секти "Храм скинії свідоцтва Шинь-Чонджі" (60% від загальної кількості інфікованих у країні). Її глава Лі Ман Хі попросив вибачення в народу країни за те, що саме його паства поширила новий коронавірус у Південній Кореї, хай і не навмисне. До речі, і в Ірані таку тяжку ситуацію з пандемією пов'язують із релігійним чинником, — адже на молитви треба збиратися по п'ять разів на день, і в мечетях буває досить тісно.

Усе ще лишається загадкою, чому так болісно епідемія зачепила Італію й Іспанію — хай і популярні, з погляду туризму, та все ж далеко не головні напрямки подорожей для китайців. Для послідовників учення Лао Цзи про Дао католицькі країни Європи не такі цікаві, як буддистські держави Південно-Східної Азії.

Та й Ватикан, що єдиний серед держав Європи має дипломатичні відносини з Тайванем і не визнає КНР, залишається болісною проблемою. Висновок — швидше за все, вірус в Італію, Іспанію і Францію занесли з третіх країн, а не тільки з КНР. Ну, а рука дружби народу Італії, простягнена Пекіном, пояснюється тим, що Італія єдина з G-7 торік навесні стала учасницею проєкту "Один пояс — один шлях", а використання адріатичного порту Трієст неподалік Венеції (якраз на півночі країни) належить до стратегічних інтересів КНР.

Останні дані з Китаю свідчать, що продавчиня креветок з ринку Уханя була першою, кому діагностували COVID-19, і сталося це в середині грудня. Під кінець року заражених було вже 24, і всі вони мали стосунок до ринку. Але ось що дивно: нібито того ж дня, коли поставили перший діагноз, у лікарні передмістя Уханя поставили й другий — чоловікові, який жодного стосунку до ринку не мав. За повідомленнями ЗМІ, ні чоловік, ні жінка не контактували одне з одним і не мають ані найменшого уявлення, як вірус опинився в їхньому організмі.

Як було встановлено під час інтенсивних досліджень, кажани можуть переносити до 400 видів коронавірусів. Ці тварини давно й тісно сусідять із людьми в Малайзії, Таїланді, Китаї та інших країнах регіону. Інколи вони селяться в будинках, люблять ночами прилітати й ласувати фруктами. У багатьох країнах (особливо в Таїланді) тисячі років існує традиція збирати відходи кажанів у приморських печерах, де вони гніздяться, і використовувати їх як добриво.

Дослідники встановили, що деякі з коронавірусів, які переносять кажани, можуть інфікувати людину, і такі випадки траплялися в минулому. Просто локальні спалахи заражень раніше не виходили за межі місцевих спільнот, а тепер вийшли. Є також припущення, що дуже багато випадків вірусної пневмонії, зареєстрованих у жовтні–грудні в США та Європі, цілком могли бути першими випадками COVID-19, просто тоді ще не було тестів для його визначення. Тепер уже відомо: в організмах інфікованих вірус мутує, але повільно, що дає надію на появу надійної вакцини.

Украй цікаві висновки напрошуються, коли порівняти географію поширення коронавірусу з кількістю дипломатичних місій, що їх підтримують провідні держави світу за кордоном: Китай — 276, США — 273, Франція — 267, Японія — 247, Росія — 242, Туреччина — 234, Німеччина — 224, Бразилія — 222, Іспанія — 215 і Італія — 209. Певна річ, дані щодо Італії не включають Ватикан (Святий Престол має дипломатичні відносини зі 183 державами) і Суверенний військовий гостинний орден Святого Іоанна Єрусалимського, Родосу і Мальти (дипломатичні відносини зі 107 державами).

Фактично, кількість дипломатичних місій є індикатором глобалізації і ступеню залучення країни у світові справи.

Очевидно, чим більше офіційних представництв за кордоном має країна, тим тісніші її міжнародні, зокрема торговельні, транспортні й туристичні, зв'язки. Досить тісна кореляція кількості інфікованих із фактом присутності країни у списку десятки найактивніших у світовій дипломатії свідчить про те, що пандемія COVID-19 — такий самий плід глобалізації, як і американські айфони, складені в КНР, або автомобілі "Хюндай" із заводів у Чехії.

Цілком імовірно, що саме активні політичні контакти й торгово-економічні зв'язки, які виникли в останні десятиліття, відкрили шлях поширенню не найбільш, узагалі-то, злобного вірусу в понад 70 країн світу. І такий висновок, який цілком можуть зробити політики, таїть чи не найбільшу загрозу. Якщо, на додачу до вже вжитих заходів із закриття кордонів, на хвилі популізму восторжествують ідеї ізоляціонізму, це реально може перетворити все ще керовану економічну кризу на тривалу рецесію, від якої постраждають передусім ті, в кого немає можливості ввімкнути друкарський верстат.

Питання, що турбує сьогодні багатьох, — чи можна управляти майбутнім, яке настане після пандемії? Уже є безліч сценаріїв, переважно західних, від апокаліптичних (тобто глобальної затяжної економічної рецесії) — до оптимістичних, згідно з якими серйозно постраждають лише окремі сектори, для решти збитки будуть не такими вже й великими, а кілька відсотків уповільненого зростання — проблема багатих, яких меншість. Насправді ключ до розуміння майбутнього лежить у філософії Китаю.

Річ у тому, що будь-яка криза створює порожнини (коли хочете — ніші). До пандемії світ був надзвичайно заповнений — зв'язками, конфліктами, суперечками й агресією. Тепер же раптом ніхто не згадує про Сирію, проблему біженців, торгову суперечку США–КНР, про ядерну програму Ірану та кліматичні зміни. У світовій політиці ніби виникли порожнини, й заповнює їх не хто інший як Китай (жалюгідні спроби РФ на кшталт "допомоги" Італії та Сирії — карикатура на системні дії КНР, а заклики скасувати санкції — політична клоунада).

Ось що писав про це Лао-цзи в "Дао де цзін": "Дао порожнє, але невичерпне", "Нескінченні перетворення порожнечі — глибинна основа всього", "Тридцять шпиць входять в одну маточину. Але якби вона не була порожня посередині, не було б колеса. Глечик ліплять із глини. Але якби він не був порожнім усередині, на що був би придатним? У будинку роблять вікна, двері й стіни. Але якби не було порожнечі між ними, де тоді жити? У всьому головне — внутрішня порожнеча".

Ці слова, дивні для американця або європейця, — для китайця повні глибокого смислу.

Криза, попри всі її трагічні аспекти, цілком підходить для руху вперед, і зовсім не з погляду посилення політичного режиму, як стверджують окремі аналітики. Сі Цзіньпін і так має політичну владу, небачену з часів Мао. Та ось що його турбує — нагромадження економічних проблем.

На початку нинішнього року зростання економіки Китаю сповільнилося до значень, найгірших за двадцять років. Загострення відносин зі США, нагромадження внутрішніх і зовнішніх боргів зовсім не сприяли поліпшенню ситуації. Можна було прогнозувати зростання невдоволення всередині країни та проблеми з просуванням "поясу і шляху".

Нинішня криза, з якою Китай упорався драконівськими заходами, показав можливості КНР власному населенню та всьому світові. З'явилося виправдання кризовим заходам і обставинам. Тим часом китайську модель жорсткого карантину почали копіювати й демократичні країни — від Південної Кореї до Ізраїлю. Використання дронів для контролю населення вже стало звичним у Європі, яка раніше жорстко критикувала КНР саме за це. Хіба ще два місяці тому можна було уявити, що в таких вільнолюбних країнах як Франція або Ізраїль каратимуть штрафами чи навіть в'язницею просто за вихід на вулицю?

Китай миттю став провайдером допомоги і головним постачальником необхідного обладнання практично для всього світу, активно допомагає масками, тестами й технікою. Карантин і перехід на дистанційні методи роботи (навіть у світі великої дипломатії вже не рідкість віртуальні міждержавні візити й переговори) дуже скоро приведуть до буму 5G. Чи можна, в цьому контексті, уявити, що в майбутньому питання надміру жорсткого контролю населення або "шпіонажу" з боку обладнання Huawei будуть такими ж актуальними, як раніше? Коли настане тепло й вірус сам собою зів'яне під дією ультрафіолету, світ прагнутиме заповнити втрачене. Питання — чи залишаться порожнини…

І, поки Трамп оголошує застосування "Акта про військове виробництво" — вперше з часів його прийняття в 1950 році під час корейської війни, — Китай жорстко бореться за те, щоб вірус не називали ні "уханьським", ні, тим більше, "китайським" і активно працює над заповненням порожнин. Усе, як учив Лао-цзи.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №1288, 28 березня-3 квітня Архів номерів | Останні статті < >
Вам також буде цікаво