Торговельний армрестлінг - Міжнародна політика - dt.ua

Торговельний армрестлінг

25 січня, 18:54 Роздрукувати Випуск №3, 26 січня-1 лютого

США готуються до жорсткого економічного протистояння з КНР.

Кажуть, що в часи найгострішого протистояння з Радянським Союзом в одному з кабінетів Пентагону висіло зухвале гасло — "Якщо б ми коли-небудь зіткнулися з реальним ворогом, ми мали б справжні неприємності". 

Здається, нині США зіткнулися з тим суперником, який ставить американське лідерство під сумнів. З радикальної зміни політики адміністрації американського президента щодо Китаю протягом 2018 року можна зробити висновок, що там усвідомлюють "справжні неприємності", які на них очікують, і готуються до жорсткого варіанта протистояння з цією країною.

Після тривалого підняття ставок у суперечці щодо умов двосторонньої торгівлі президент Дональд Трамп і його команда 1 грудня 2018 року провели в Буенос-Айресі переговори з делегацією КНР на чолі з Сі Цзіньпіном. Результатом зустрічі лідерів стала домовленість про 90-денний мораторій на додаткові тарифи, що було позитивно сприйнято в світі як свідчення готовності обох сторін домовлятися.

Того самого дня в канадському місті Ванкувер на прохання США було затримано фінансового директора компанії Huawei — громадянку КНР Мен Ваньчжоу. Слухання про вихід під заставу показало, що керівника корпорації, яка спеціалізується на постачанні телекомунікаційного обладнання по всьому світу, звинувачують у порушенні санкцій США проти Ірану. Компанія Huawei нібито використовувала гонконгську компанію Skycom Tech для ведення забороненого санкціями бізнесу в цій ісламській республіці. Мен звинувачують у тому, що вона обманювала "нерозторопні" американські банки, які обслуговували Skycom і таким чином ненавмисно відбілювали фінансові операції Huawei в Ірані.

Збіг двох подій у часі не випадковий. Він ілюструє, що непорозуміння між КНР і США аж ніяк не обмежуються торговими суперечками і поширилися на інші сфери. Це боротьба не просто за умови ведення бізнесу, механізми контролю над інвестиціями чи трансфером технологій. Це протистояння за світове лідерство між Сполученими Штатами, які демонструють непослідовність щодо своїх міжнародних лідерських зобов'язань, і Китаєм, який приміряє на себе "роль центральної нації в світі". 

Перевірка позицій на міцність розпочалася ще навесні 2018 року, коли Сполучені Штати оголосили про намір запровадити 25-відсоткове мито на  імпорт сталі і 10-відсоткове на імпорт алюмінію. Момент і напрямок атаки обрано дуже вдало: у Китаї тривалий час спостерігається надлишок потужностей і перевиробництво: від 11% до 31 (за різними оцінками) — сталі, і трохи нижче ніж 30% — алюмінію.

Офіс торгового представника Сполучених Штатів (USTR) оприлюднив розслідування про китайські практики нечесного запозичення американських технологій та інтелектуальної власності, результати якого було покладено в основу розширеного списку обмеження імпорту з Китаю до Америки. Після уточнень та публічних обговорень 24 вересня 2018 року Сполучені Штати встановили 10-відсотковий тариф на 5745 тарифних найменувань (ліній) імпорту й оголосили про намір підвищити ставку до 25% з січня 2019-го. Сукупна вартість китайських товарів, на які поширено тарифи США, становить приблизно 250 млрд доларів. 

З погляду міжнародного права запроваджені США тарифні обмеження проти Китаю суперечили їхнім зобов'язанням у рамках СОТ, проте USTR послався на розділ 301 національного Торгового акта від 1974 року, що дозволяє запроваджувати тарифи для припинення політики або практик іноземного уряду, які обтяжують чи обмежують торгівлю США. За останні 25 років згадана норма старого закону була застосована лише один раз — 2001 року проти України за порушення авторських прав американських компаній на випуск музичних компакт-дисків.

Представники КНР у відповідь оголосили про тарифи на 110 млрд дол. американського імпорту широкого спектра — від аграрної продукції до товарів автомобільної і хімічної промисловості. Більша частина тарифів стосувалася сільськогосподарського експорту зі Штатів, очолюваних представниками Республіканської партії. Крім того, Пекін ініціював у СОТ розгляд дій США, сподіваючись розв'язати проблему стандартними засобами на підставі чинних правил. Проте США технічним прийомом заблокували роботу апеляційного органу СОТ і нівелювали його потенціал у врегулюванні конфлікту.

На прямих переговорах з приводу загострення двосторонніх торгових відносин делегація США свідомо висувала до Китаю неможливі до виконання вимоги — купувати більше літаків, автомобілів, сільськогосподарських товарів та скрапленого природного газу, посилити захист американської інтелектуальної власності, відмовитися від контролю над інвестиціями, за два роки знизити тарифні бар'єри до американського рівня, спростити доступ на ринки послуг та аграрної продукції, проводити щоквартальну двосторонню оцінку рівня прогресу виконання вимог. 

Геоекономічна мета адміністрації Трампа полягає в застосуванні проти Китаю так званої стратегії від'єднання — вилучення Китаю з ланцюгів глобальних поставок високотехнологічних благ, підірвати довіру ТНК до Китаю як місця розміщення виробничих потужностей, а також посилити інвестиційні ризики, що забезпечується не тільки ускладненням умов торгівлі, а й запровадженням санкцій проти вразливих активів супротивника.

Дії Америки сприймаються в КНР як намір підірвати національне відродження країни, оголошене Сі Цзіньпіном як довгострокова політика до 2049 року. Одна з важливих ініціатив у цьому напрямку — програма "Зроблено в Китаї - 2025", що має на меті перетворити країну на високотехнологічного виробника, який домінує у передових галузях промисловості, як-от: робототехніка, інформаційні технології, авіація, екологічні електричні транспортні засоби.

КНР протягом року, корегуючи власну політику, в різний спосіб засвідчила готовність іти на поступки, погодившись сприяти зменшенню дефіциту товарообігу зі США завдяки нарощенню імпорту сільськогосподарської та енергетичної продукції США, посилити співпрацю щодо захисту прав інтелектуальної власності в Китаї внесенням змін до патентного законодавства, створити чесні й рівноправні умови для інвестиційної конкуренції, координувати торгові та інвестиційні питання на високому рівні.

Китай зацікавлений уникати жорсткого протистояння зі США, оскільки саме зараз корегує модель економічного зростання: скорочує неефективні виробничі потужності, знижує залежність від інвестицій та зовнішньої торгівлі, переорієнтовуючись на внутрішнє споживання. Поле для внутрішньоекономічного маневру в китайської влади обмежене високим рівнем накопиченого сукупного боргу, який сягнув 230% ВВП.

США тиснуть на Китай і поза сферою торгових відносин. Ще до інциденту в канадському аеропорту з фінансовим директором Huawei об'єктом американських маніпуляцій стала китайська мультинаціональна корпорація ZTE, яка контролювала близько 10% світового телекомунікаційного ринку і мала численних підрядників серед американських фірм.

Навесні 2018 року Бюро промисловості та безпеки Міністерства торгівлі США оголосило про порушення компанією ZTE американського торгового ембарго проти Ірану та Північної Кореї. Позиція компанії виявилася надзвичайно вразливою, і вона відразу пішла на врегулювання з урядом США. ZTE визнала себе винною, погодилася сплатити штрафів на 1,4 млрд дол., притягнути до дисциплінарної відповідальності 39 задіяних у порушеннях працівників, змінити топ-менеджмент і пройти 7-річний випробувальний період, що передбачає шість незалежних аудиторських перевірок на відсутність порушень.

Китай активно шукає інструменти несиметричної відповіді на політику США. Деякі експерти вважають вірогідними з боку Китаю дії, спрямовані проти стабільності американської фінансової системи. Народний банк Китаю має в золотовалютних резервах близько 3,1 трлн дол., з яких 1,2–1,3 трлн — у формі боргових цінних паперів (БЦП) американського казначейства.

Механічний розпродаж Китаєм розміщених в американських БЦП резервів може викликати короткостроковий шок пропозиції на американському фондовому ринку та підвищення відсоткових ставок, проте не зможе завдати відчутної шкоди американській економіці. Федеральна резервна система США має в своєму розпорядженні достатньо дієвих інструментів, щоб швидко нейтралізувати створений КНР надлишок пропозиції цінних паперів. Технічних можливостей зробити розпродаж американських казначейських облігацій одномоментним Китай не має: за оцінками, для цього знадобиться до півтора року.

Тому представники китайської влади повідомили, що у відповідь на недружні дії Сполучених Штатів вони мають "заходи якісного характеру". Американська торгова палата в Китаї провела обстеження впливу торгової війни на своїх членів і виявила, що з боку китайської сторони американські фірми почали зазнавати частіших перевірок (27%), уповільнення митних процедур (23%) та ускладненого бюрократичного регулювання (19%). Прогнозується, що більшу шкоду їхньому бізнесу завдадуть американські тарифи, ніж китайські обмеження у відповідь. Компанії очікують падіння прибутків (51%), зростання виробничих витрат (47%), падіння попиту на продукцію (42%). Частина американських компаній планує перемістити свої ланцюги постачання за межі США (31%) або Китаю (30%). Істотно переглянути або скасувати свої інвестиційні рішення має намір 31% американських компаній у Китаї, пріоритетними альтернативами для них при цьому стануть країни Південно-Східної Азії та Індійського субконтиненту.

Поки у Твіттері Дональд Трамп рапортує про успіхи своєї тарифної політики, до скарбниці США за жовтень–грудень 2018 року додатково надійшло 8,4 млрд доларів. Натомість на компенсацію втрат роздратованих китайськими заборонами американських фермерів доведеться витратити з бюджету понад 9,6 млрд доларів. Отже, першим наслідком торгової війни стало погіршення добробуту американських аграріїв та незаплановані бюджетні видатки на компенсації.

Прогнози наслідків торгової війни різняться. За консервативною оцінкою МВФ, приріст китайського ВВП 2019 року становитиме 6,2% проти очікуваних 6,4; економісти Китайської академії соціальних наук оцінюють уповільнення в 0,7% ВВП. Істотніше постраждає торговельний баланс КНР, втративши еквівалент 2% ВВП (МВФ каже про 0,5%). Вчені акцентують увагу на тому, що торгова війна — це втрати не тільки для КНР або США, а й для всієї світової економіки, оскільки Китай, який 2017 року забезпечив 35% світового зростання, спіткають труднощі, спричинені погіршенням глобального торгового середовища, падінням експорту та знеціненням валюти. 

У короткостроковій перспективі перед політиками США постане дилема: обмежитися вимогами вирівнювання торгового дефіциту або ж вимагати широкої лібералізації китайської економіки. Істеблішмент США уже давно висловлював невдоволення китайською практикою примусової передачі інтелектуальної власності в обмін на доступ до ринку, дискримінаційними ліцензійними обмеженнями, таргетованим інвестуванням та поглинанням американських компаній з їхніми активами і технологіями. Доступ же американських інвесторів до китайської економіки і далі жорстко контролюється владою Піднебесної. У відповідь США посилюватиме скринінг китайських інвестицій, особливо щодо передових технологій та компаній критичної інфраструктури. 

Тарифна війна, розпочата Сполученими Штатами, пошириться також і на правила міжнародної торгівлі та обміну технологіями. Сконструйовані для вільних відкритих країн та інституціалізовані в Світовій організації торгівлі, вони втрачають ефективність при участі закритих адміністративно-керованих економік з масштабним державним субсидуванням. Тому практика багатосторонньої торгівлі буде послаблена, перевага надаватиметься двостороннім угодам і регіональним торговим союзам. США і Китай, домінуючи в переговорах один-на-один з будь-яким партнером, поступово переглядатимуть увесь спектр двосторонніх договорів на свою користь, чим сформують нову біполярну мережу економічних відносин. 

Дебати щодо того, чи є Китай альтернативним центром сили, здатним кинути виклик домінуванню США в світі, завершено, вважає визнаний учений Грехем Еллісон, який спеціалізується на дослідженні транзиту глобального лідерства. Це вже доконаний факт. Питання світового порядку денного полягає в тому, чи зможуть два гіганти уникнути конфронтації, фатальної для них обох і для тих, хто затиснутий між ними.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво