Варшава під тиском

Вже наприкінці травня на нашу сусідку чекають вибори до Європарламенту, восени - парламентська кампанія, а навесні 2020 року - президентська. І чим ближче до початку цього періоду, тим сильнішим стає тиск на офіційну Варшаву - як внутрішній, так і зовнішній. Початок чергового провадження Європейської Комісії проти Польщі цього разу не лише є процедурою охорони верховенства права в ЄС, а й віддає сильним політичним присмаком.

Третього квітня заступник голови Європейської Комісії і комісар у справах верховенства права Франс Тіммерманс оголосив про початок провадження проти Польщі за порушення зобов'язань країни як члена Європейського Союзу, а також законодавства ЄС. Ідеться про судову реформу, розпочату польською владою ще 2017 року, зокрема про ту її частину, котра дає можливість впроваджувати проти суддів дисциплінарні покарання. Такі покарання ініціює дисциплінарна палата верховного суду Польщі, яка, на думку європейських чиновників, залежить від польського уряду.

"Функціонування Європейського Союзу як цілісної організації залежить від верховенства права в країнах-членах ЄС. Їхні громадяни, а також фірми, які там працюють, мають довіряти системам судочинства, адже це ключова умова для єдиного ринку, для інвестицій та для співпраці між судами в ЄС", - заявив на прес-конференції Франс Тіммерманс, підкреслюючи: проблеми з верховенством права в одній країні ЄС означають, що проблему має весь Європейський Союз. Крім започаткування провадження проти Польщі, Тіммерманс ініціював початок великих дебатів всередині Європейського Союзу щодо охорони верховенства права в країнах-членах ЄС.

Скандали з тиском на суддів у Польщі впродовж останнього часу виникають регулярно. Ще восени минулого року дисциплінарна палата розпочала провадження проти судді з Ольштина, яка на день незалежності Польщі опублікувала фото у футболці з написом "Конституція", - такі футболки, з ініціативи колишнього президента Польщі Л.Валенси, стали символом протестів проти судової реформи в країні. Відкриття провадження в цій справі викликало хвилю протестів у середовищі суддів, які почали масово фотографуватися в таких самих футболках.

Sędziowie bronią Konstytucji. A Ty? #WolneSądy pic.twitter.com/HMC1VLVhWj

- Bogdan Klich (@BogdanKlich) 4 жовтня 2018 р.

Інші скандали були пов'язані з початком провадження проти суддів за публічні виступи проти реформи та навіть за спірні, з погляду влади, суддівські рішення. Крім того, є факти тиску на суддів, котрі прямо звертаються до Європейського суду справедливості. Суддівське середовище й опозиція вважають, що влада використовує дисциплінарну палату для спроби контролю над суддівською гілкою влади. В лютому нинішнього року громадська організація "Комітет оборони справедливості" опублікувала рапорт під промовистою назвою "Держава, яка карає. Утиски і репресії стосовно польських суддів та прокурорів", в якому докладно пояснила механізми і навела приклади тиску на польську судову систему.

Від моменту відкриття Європейською Комісією провадження польський уряд має два місяці на те, щоб надати відповідь європейським чиновникам у цій справі. Якщо після надання відповіді Європейська Комісія вирішить, що проблеми з верховенством права в Польщі залишилися, вона подасть позов до Європейського суду справедливості, який, імовірно, прийме обов'язкове для виконання рішення про зміну законодавства Польщі для усунення виявлених Європейською Комісією проблем із верховенством права. Якщо ж після винесення вироку Польща зволікатиме з його виконанням, на країну можуть бути накладені штрафні санкції.

Слід зазначити, що це далеко не вперше європейські чиновники відкривають провадження проти офіційної Варшави. Ще з грудня 2016 року між Польщею та Європейською Комісією триває політичний діалог про загрозу верховенству права в Польщі, і на цей час Європейською Комісією офіційно видано чотири рекомендації Польщі, які, втім, не виконуються в належному обсязі. У грудні 2017 року Європейська Комісія вперше в історії ініціювала початок застосування статті 7.1. Договору про ЄС, котра передбачає як санкцію за порушення Договору позбавлення країни голосу в Європейській Раді. До цього ще не дійшло, але провадження все ще триває.

Втім, санкції ЄС - не лише юридичний крок, а й політичний. І політична гра йде паралельно з боротьбою за верховенство права. Річ у тому, що склад Європейської Комісії зміниться після виборів до Європарламенту, які відбудуться в усіх країнах ЄС із 23 по 26 травня. Франс Тіммерманс уже заявлений претендентом на посаду голови Європейської Комісії від фракції "Прогресивний альянс соціалістів і демократів". Тому нідерландський політик зацікавлений у тому, щоб його фракція здобула в Європарламенті більше голосів, ніж, зокрема, фракція "Європейські консерватори і реформісти", до складу якої входить і нині правляча в Польщі партія "Право і справедливість". Після початку провадження проти Польщі одне з найвпливовіших європейських видань Financial Times написало про "небезпеку наростання авторитаризму" в Польщі, - не найкраща реклама консерваторів перед виборами до Європарламенту.

Крім того, як пише польське видання Rzeczpospolita, свою роль може також зіграти те, що фаворит на посаду голови Єврокомісії і лідер Європейської народної партії (ЄНП) Манфред Вебер не пішов на виключення з лав партії політичної сили угорського прем'єра Віктора Орбана - Угорського громадянського союзу "Фідес". Розмови про виключення "Фідесу" з рядів ЄНП тривали в березні, коли спалахнув скандал у площині пропагандистської кампанії Орбана про начебто співпрацю нинішнього голови Єврокомісії Жана-Клода Юнкера (також члена ЄНП) з Джорджем Соросом. Крім того, проти Угорщини теж триває процедура з приводу порушення верховенства права. Тому на тлі нерішучості Вебера щодо Орбана Тіммерманс виглядає головним захисником верховенства права серед кандидатів на посаду голови Єврокомісії.

За кілька днів після оголошення початку провадження проти Польщі, Тіммерманс приїхав до Варшави. Втім, зустріч він планував не з польською владою, а з представниками новоствореної партії екс-мера Слупська Роберта Бедроня "Весна". Презентація цієї партії відбулася зовсім недавно - в лютому нинішнього року. Ідеологія партії є класичним лівим популізмом. Під час презентації "Весни" говорилося про повну легалізацію абортів, відмову від користування вугіллям у Польщі за 15 років, безплатний доступ до інтернету по всій країні, легалізацію одностатевих шлюбів тощо. Згідно з соціологією, "Весна" - третя за популярністю політична сила Польщі, яка має близько 10% підтримки. І, звісно, партія бере участь у виборах до Європарламенту й може здобути непогане представництво. Таким чином, візит Тіммерманса до Варшави скидається на пошук потенційних нових партнерів, із допомогою яких нідерландець хоче очолити Європейську Комісію. У Варшаві Тіммерманс спільно з Бедронем їздив у метро та брав участь у "мозковому штурмі", організованому партією "Весна".

Wspólna przejażdżka warszawskim metrem z @TimmermansEU stworzyła więcej radości niż przypuszczałem. A za chwilę #EuropejskaBurzaMózgów pic.twitter.com/zjWHdN8k0K

- Robert Biedroń (@RobertBiedron) 7 квітня 2019 р.

Genialny moment z #EuropejskaBurzaMózgów - Frans Timmermans, kandydat na prezydenta Komisji Europejskiej, apeluje o wsparcie nauczycieli walczących o lepsze zarobki. #MuremZaNauczycielami @ZNP_ZG @WiosnaBiedronia @TimmermansEU #EuropaDlaCiebie

Той факт, що заступник голови Єврокомісії й комісар у справах верховенства права здійснив таку поїздку в робочий час, не взявши відпустки, став приводом до звинувачень Тіммерманса у використанні службового становища з метою просування політичної кар'єри. Зокрема про це говорить польський євродепутат Марек Юрек, обраний за списками "Права і справедливості". "Тіммерманс, використовуючи своє становище, вперто проводить кампанію проти Польщі", - скаржиться Юрек. Крім розмов про верховенство права та демонстративної підтримки Роберта Бедроня і "Весни", Франс Тіммерманс виступив із підтримкою польських учителів, які вимагають від свого уряду підвищення зарплатні на 30%. Після того, як тижневі переговори не привели до результату, 8 квітня вчителі розпочали страйк, не вийшовши на робочі місця. Таким чином, польська влада перебуває не лише під зовнішнім, а й під внутрішнім тиском, і з наближенням до виборів цей тиск посилюватиметься. Але тільки вибори покажуть, чим він закінчиться, - чи Польща кардинально оновиться, чи "Право і справедливість" вийдуть із виборчого марафону ще сильнішими.