Волаючи до Франко - Міжнародна політика - dt.ua

Волаючи до Франко

15 листопада, 18:16 Роздрукувати Випуск №43-44, 16 листопада-22 листопада

Іспанські праворадикали оголосили "реконкісту".  

© La Moncloa - Gobierno de España

Дострокові вибори в Іспанії минулої неділі зробили політичну ситуацію в країні ще заплутанішою, ніж після квітневих виборів. 

Нагадаємо, що тоді прем'єр-міністрові Педро Санчесу не вдалося сформувати правлячу коаліцію. Результатом цього стали ще одні позачергові вибори — четверті за чотири роки. Вони збіглися з новим загостренням протистояння між іспанським урядом і урядом провінції Каталонія, який домагається незалежності. 

Після підбиття підсумків голосування 10 листопада стало зрозуміло, що Іспанській робітничій соціалістичній партії, лідером якої є Санчес, не вдалося поліпшити своє становище. А в законодавчому органі за підсумками виборів з'явився потужний праворадикальний блок, лідери якого вже оголосили про початок "реконкісти". Тобто боротьби за повернення до традиційних цінностей і водночас проти програми розв'язання іспанських проблем, яку висував Санчес. Можливо, загроза справа змусить іспанських лівих знайти компроміс для формування коаліційного уряду країни. Але очевидним є й те, що найсприятливіший момент для вирішення найактуальніших проблем країни, зокрема каталонської, вже втрачено. 

Привид коаліції

У новому складі нижньої палати парламенту країни — Конгресі депутатів — соцпартія отримала 120 місць із 350, що на 3 місця менше, ніж за результатами квітневих виборів. А от головні їхні суперники з Народної партії (НП) поліпшили своє становище, здобувши 89 мандатів (раніше було 66). Але головною сенсацією виборів став приголомшливий результат молодої праворадикальної партії Vox ("Голос"), представництво якої подвоїлося — з 24 до 52 депутатів, і вони відразу злетіли на третє місце. При цьому лівоцентристи з партії "Сьюдаданос" ("Громадяни") втратили відразу 47 голосів, і їх представництво зменшилося до 10 депутатів. А популістська ліва партія Unidas Podemos (Разом ми зможемо! — "Подемос") отримала в новому складі 35 мандатів (-7 мандатів). Також у парламенті країни 13 місць матимуть представники Каталонських лівих республіканців (ERC), які підтримують ідею незалежності регіону від Іспанії, але могли б підтримати Санчеса, якби той продемонстрував готовність іти на компроміси в суперечках із каталонськими сепаратистами. 6 мандатів у баскських націоналістів (EAJ-PNV). І ще 18 місць поділили між собою кілька дрібних партій, які мають по 1–2 мандати.

Вже минулого вівторка лідер партії "Подемос" Пабло Іглесіас закликав ліві сили створити коаліцію, і Педро Санчес прийняв цю пропозицію. Водночас Іглесіас, найімовірніше, отримає посаду віцепрем'єра в новому уряді. Зауважмо, що ще влітку від такого альянсу з "Подемос" лідер соціалістів категорично відмовлявся, і це, загалом, спричинило нинішні дострокові вибори. Як підрахували місцеві аналітики, з квітневих виборів обидві партії втратили підтримку півтора мільйона голосів виборців і 10 депутатських місць, і тепер навіть їхня "коаліція" в 155 мандатів не дає гарантій того, що їм вдасться добрати 21 голос для створення уряду більшості. Для цього їм необхідна підтримка всіх баскських і каталонських депутатів, а також іще 2 голоси представників зовсім дрібних партій. Але, наприклад, каталонці з ERC уже обумовили свою підтримку нового кабінету обов'язковим початком переговорів про "самовизначення Каталонії" та вирішення проблеми "політичних в'язнів" — дюжини каталонських політиків, засуджених іспанським судом у жовтні за проведення 2017 року т.зв. референдуму про незалежність. 

Для Санчеса це все складні питання, але від їх розв'язання залежить реальність коаліції. Якщо ж така коаліція виникне — вперше за більш як 40 років після переходу Іспанії до демократичного правління після диктатури Франсиско Франко, то країною управлятиме не однопартійний кабінет. 

Така перспектива, втім, не надто надихає іспанську бізнес-спільноту, яка б хотіла бачити соціалістів у коаліції із центристами, адже "Подемос" може повернути політику кабінету на зменшення соціальної нерівності, боротьбу з безробіттям (другим за рівнем у Європі) та компенсацію економічного спаду завдяки підвищенню бюджетних витрат. 

Праві та консерватори вже заявили про свою опозицію до лівої коаліції. Лідер Народної партії Пабло Касадо вважає результати волевиявлення співгромадян обнадійливими для своєї партії і заявив, що "Сеньйор Санчес своїм вибором союзника не залишив для НП іншого вибору, крім як очолити тих, хто опонуватиме його уряду". 

"Сьюдаданос", вочевидь, переживатиме внутрішню кризу, яка вже вилилася в те, що відразу після виборів лідер партії Альберт Рівера оголосив про свою відставку з посади лідера. Причиною поразки партії спостерігачі називають дрейф цієї центристської та ліберальної політсили до табору "націоналістів", тоді як цю нішу вже цілком успішно обживала молода партія Voх, яка після нинішніх виборів отримала шанс змінити розклад в іспанській політиці.

Vox: згадуючи померлого диктатора

Партію Vox утворили колишні радикальні члени Народної партії наприкінці 2013 року. Але вибори 2015 і 2016 років дали партії результати на рівні статистичної похибки. 

Все змінилося після каталонського референдуму про незалежність 2017-го: Vox гучно виступив проти автономних прав провінції і навіть подав до суду на парламент Каталонії. Його програма, зокрема, містить питання про ліквідацію автономних областей і перетворення країни на унітарну державу. Він також вимагає приєднати до Іспанії британську колонію Гібралтар. 

Vox виступає проти напливу іммігрантів, але підтримує ідею переселення до Іспанії жителів країн Латинської Америки для вирішення демографічних проблем. Він виступає за закриття мечетей, де проповідують радикальний іслам. Ідеологічно члени партії є правими популістами, їх часто порівнюють з польськими, угорськими, італійськими правими популістами, але на відміну від них усіх Vox не є партією євроскептиків, він радше вимагає, щоби ЄС змінив свою політику в питаннях тієї-таки міграції, а також закликає іспанську владу не йти на поступки ЄС. 

Окрім того, Vox виступає за повернення до традиційних християнських цінностей, проти абортів та одностатевих шлюбів, проти заборони проводити кориду, він вимагає, щоб іспанські державні прапори були на всіх громадських будівлях. Vox — за зниження податків для більшості населення, але хоче істотно оподаткувати тих, хто живе в багатстві й розкоші. 

Перед квітневими виборами цього року Vox оголосив про початок "реконкісти" в Іспанії. Лідер партії Сантьяго Абаскаль заради цього приїхав до містечка Ковадонга — місця, де 722 року відбулася битва християн із мусульманами, що стала початком руху за звільнення Іспанії, який згодом було покладено в основу іспанської національної ідеї. На ній Vox уперше "в'їхав" в іспанський парламент із 10% голосів виборців.

Vox не бентежить, що ідеї "реконкісти" й традиційні християнські цінності експлуатував і диктаторський режим Франко. Партія вважає, що в такий спосіб апелює до консервативної частини іспанського суспільства. 

"Я не є франкістом", — заявив уже перед листопадовими виборами Абаскаль. Але саме Vox зумів повною мірою мобілізувати свій електорат, коли соціаліст Санчес наприкінці жовтня ц.р. вирішив перенести останки диктатора Франко з меморіального комплексу "Долина полеглих" під Мадридом на муніципальне кладовище в районі Ель-Пардо і поховати його біля могили дружини. Це рішення роками оскаржували родичі диктатора, але політики-соціалісти твердо вирішили покласти край ушануванню фашиста, який тримав у залізних лабетах країну впродовж майже 40 років.

"Це величезна перемога в ім'я гідності, пам'яті, справедливості — а отже в ім'я іспанської демократії", — сказав прем'єр-міністр країни Педро Санчес у день перепоховання. За його словами, винесення "мумії" диктатора з мавзолею має об'єднати країну, оскільки "Долина полеглих" є місцем поховання полеглих з різних сторін — як тих, хто підтримував Франко, так і тих, хто боровся за республіку в громадянській війні в Іспанії 1936–1939 рр. Та сталося навпаки — країна знову розділилася, і Vox використав невдоволення рішенням соціалістів щодо перепоховання, аби заробити бали на виборах. Минулої неділі націоналістів підтримали в 278 муніципалітетах, 62 з яких — у столичному регіоні. А на південному сході країни, зокрема в Мурсії, ультраправі стали лідерами громадської підтримки. 

Каталонія чекає

У новій політичній розстановці іспанському уряду (якщо його сформують) буде набагато складніше, ніж раніше, провадити жорстку політику щодо Каталонії. Санчесу доведеться шукати компроміс із каталонцями і для створення коаліції. І що цікаво, представники регіонального уряду Каталонії вітали початок демократичного, як вони висловилися, процесу формування коаліційного уряду, оскільки в каталонських політиків справді з'являється можливість істотно впливати на формування кабінету Санчеса.

Ба більше, стало відомо, що відразу після виборів Мадрид дав вказівку загонам поліції і Цивільної гвардії відійти від місць, де власні протести й пікети проводять прихильники каталонської незалежності. Отже, вже до середи 13 листопада "Демократичне цунамі", радикальний рух прихильників незалежності Каталонії, ухвалив рішення припинити маніфестації на автомагістралях регіону, які, зокрема, пов'язували Іспанію та південь Франції. 

Також варто зазначити, що на початку листопада, буквально за кілька днів до виборів Каталонію відвідав іспанський король Філіп VI. І хоча його приїзд зустріли протестами прихильники незалежності (які не визнають над собою королівської влади), регіональний уряд забезпечив монарху безпечну участь у форумі молодих підприємців, учених і художників. Із трибуни до них звернулася його донька — 14-річна принцеса Астурійська Леонор, спадкоємиця іспанського престолу. Двома мовами — іспанською і каталонською — вона сказала: "Ця земля, Каталонія, завжди займатиме особливе місце в моєму серці". Напевне, цю думку поділяють усі іспанці. 

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №47, 7 грудня-13 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво