Астроблема - Інтерв'ю - dt.ua

Астроблема

16 серпня, 17:48 Роздрукувати Випуск №30, 17 серпня-23 серпня

Україна може видобувати 2,7 мільярда кубометрів газу на рік із горючих сланців.

Ігор Багрій

На звернення геологів у Кабінет міністрів Гройсмана починаючи з 2016-го відповідь була однозначною: мовляв, це здорово, але не вчасно — є важливіші державні проблеми. 

І це в той час, коли всі держчиновники навперебій говорили про енергонезалежність України. Навіть програму збільшення видобутку газу прийняли, яку, на жаль, "успішно" завалили.

У чому новизна чергової пропозиції, і чи справді її прийняття може забезпечити щорічний видобуток вуглеводнів до 30–40 млрд кубометрів газу за три-чотири роки, DT.UA розпитувало голову Науково-координаційного центру розробки та впровадження новітніх технологій пошуку вуглеводнів Ігоря Багрія.

— Ігоре Дмитровичу, 30–40 мільярдів кубометрів за такий короткий строк для такої інертної галузі — чи не надто гучна заява?

— Ні. За нашими даними, на суші та в акваторіях Чорного й Азовського морів досягти цього цілком реально. Але умови такі. По-перше, необхідна підтримка влади та зацікавлених організацій у виконанні у найкоротший термін цілеспрямованих комплексних геолого-геофізичних робіт (включаючи буріння свердловин). По-друге, на підготовчому етапі різного генезису на суші та в акваторіях Чорного й Азовського морів при використанні наших технологій коефіцієнт успішності (буріння та виявлення запасів вуглеводнів) становить 0,8–1,0.

— У чому має полягати підтримка держави та зацікавлених організацій? Йдеться про фінансову підтримку, як я розумію?

— І про неї теж.

— Ви кажете про буріння нових свердловин, мінімум двох. Як правило, це дорого. Тим паче, що в бюджеті таких витрат не передбачено.

— Так, це недешево, але результат того вартий. Особливо коли йдеться про комплексну програму.

— "Шелл" і "Шеврон" також планували комплекс робіт, але їхні свердловини виявилися "сухими". Хоча причини їхнього відходу, ймовірно, пов'язані не тільки з цим. Ви ж кажете, що при використанні ваших технологій коефіцієнт успішності (буріння та виявлення запасів вуглеводнів) становить 0,8–1,0. При тому, що навіть три непорожні свердловини з десяти вважають у всьому світі успіхом…

— Це підтверджено нашими патентами.

— Однак жодний патент не гарантує успішності бурових робіт.

— Не гарантує, але все-таки ймовірність набагато вища. Особливо на двох родовищах горючих сланців — Бовтиському та Оболонському. Вони розташовані у високорозвинених промислових регіонах із хорошою транспортною інфраструктурою, що спростить логістику доставки вуглеводневої сировини.

— Ви кажете про буріння двох параметричних свердловин для відкриття покладів нафти та газу?

— Якщо ці свердловини дадуть позитивний результат, вони будуть використовуватися як промислові.

— А якщо вони все-таки виявляться "сухими"?

— Є всі підстави розраховувати на позитивний результат, про що я вже говорив.

— Як позначиться на екології той факт, що названі вами перспективні родовища горючих сланців розташовані в густонаселених регіонах України? Чи не буде негативного впливу на здоров'я людей, якість води?

— Ні, про це можу говорити аргументовано. Ми вивчали цю проблему окремо.

— 4 мільярди тонн горючих сланців — це тільки сировина. Скільки нафти та газу можна отримати з неї?

— За нашими розрахунками, зі сланцевих запасів Бовтиського родовища можна отримати 800 мільйонів тонн сирої нафти, а при термічному розкладанні сланців — близько 2,7 трильйона кубометрів горючого газу.

Слід також урахувати, що продукти переробки сланців можна використовувати в хімічній, металургійній галузях і сільському господарстві. Отже, ефект розробки сланцевих родовищ багаторазовий. Плюс додаткові робочі місця, і тоді нашим геологам і буровикам не доведеться їздити світом у пошуках роботи.

— Ігоре Дмитровичу, чому Науково-координаційний центр, а не, скажімо, Інститут газу тієї самої Національної академії наук, ініціює розробку родовищ вуглеводнів?

— По-перше, від початку ми маємо значно більший обсяг геологічної інформації. По-друге, Науково-координаційний центр розробки та впровадження нових технологій пошуку вуглеводнів для того й створено в грудні 2018 року, щоб впроваджувати перевірені на практиці нашими фахівцями технології. Ми займаємося прикладною наукою та маємо значний досвід практичної роботи. У нас є відповідні патенти. Тож кому, як не нам, впроваджувати нові розробки.

Наприклад, проведене нами вивчення тієї самої Бовтиської астроблеми за новітньою технологією дає підстави стверджувати, що в підкратерній і підваловій зонах розташовані гігантські запаси вуглеводнів.

— Однак ці дослідження виконано не вчора…

 

— Не вчора, ще в серпні 2016 року ми зверталися до прем'єр-міністра Гройсмана з листом, у якому розповідали про наші припущення та відкриття. Але, крім відписки, нічого.

Учора ми звернулися до президента Зеленського. Можливо, новій команді небайдуже, що ми закуповуємо газ, замість того, щоб незабаром стати його експортерами.

— Подивимося.

 

Довідка DT.UA

Бовтиське родовище горючих сланців (астроблема, або геологічна структура давнього метеоритного кратера) розташоване на кордоні Черкаської та Кіровоградської областей.

Глибина залягання сланців — приблизно 200 м. Це дає можливість вести видобуток як шахтним, так і відкритим способом.

Запаси горючих сланців становлять близько 4 мільярдів тонн. Вони можуть бути використані і як паливо для електростанцій, і для отримання вуглеводнів.

Оболонське родовище горючих сланців розташоване в основному в Полтавській області.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Усього коментарів: 0
Випуск №34, 14 вересня-20 вересня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво