Роттердамські квіточки й ринкові ягідки - Макрорівень - dt.ua

Роттердамські квіточки й ринкові ягідки

1 вересня, 09:53 Роздрукувати Випуск №32, 31 серпня-6 вересня

АМКУ міг би розпочати нове розслідування, адже після запуску ринку ДТЕК свої монопольні позиції зміцнила ще більше.

biz.nv.ua

Уявіть на секундочку, що суспільство жваво обговорює питання, де ж компанії "Чумак" закуповувати помідори для кетчупу. Порівнюють тарифи, підставляють їх у формули, вибирають, де краще й дешевше. Абсурд.

Чому ж не видається абсурдним, що пів країни роками обговорює вартість вугілля, яке закупить приватна компанія ДТЕК? Чому нам знову розповідають, що "Роттердам+" — це велике благо, і дешевше ще піди пошукай? Просто замість кетчупу "Чумак" завжди можна взяти "Торчин", а ДТЕК — це монополія. Монополія, яка тисне й шантажує, яка маніпулює й спекулює, яка зростає й міцніє за рахунок держави, не підпорядковується законам ринку. Більш того, ніколи не дозволить цей ринок створити, щоб не втратити свого монопольного становища.

Незважаючи на це, уряд два місяці тому запустив ринок електроенергії, хоча експерти чи не хором говорили про необхідність відтермінувати цю подію й про тотальну неготовність до переходу на ринкові відносини. Дійсно, про яку конкуренцію й баланс попиту та пропозиції може йтися в умовах, коли одна компанія в країні забезпечує 73% видобутку енергетичного вугілля та близько 80% виробітку теплової генерації?

Але ж є й інші джерела — АЕС, ГЕС. Усе так, але за тиждень до впровадження ринку уряд запускає механізм спеціальних зобов'язань, згідно з яким "Енергоатом" і "Укргідроенерго" повинні поставляти частину електроенергії за фіксованими заниженими тарифами для потреб населення. Це близько 50% генерації. Мета вкрай благородна — не допустити підвищення ціни для населення. Але як не може бути конкурентного ринку за наявності на ньому монополії, так і не може його бути за відсутності єдиної, сформованої самим ринком, ціни. Уникаючи непопулярних рішень, удар від яких по малозабезпечених все одно згладили б субсидії, влада власноруч і напевно свідомо веде до банкрутства "Укргідроенерго" й "Енергоатом", закріплюючи монопольне становище ДТЕК на ринку.

По суті механізм спеціальних зобов'язань вибив з ринку тих небагатьох, хто міг би конкурувати з ДТЕК. У підсумку після запуску ринку на коні знову опинилася теплова генерація, що на 80% належить ДТЕК.

І монополіст уміло використовує дані йому владою привілеї. Ринок є, але ціна не падає навіть у вихідні дні, тому що на ринку постійно створюється дефіцит, що утримує вартість на верхній межі. Справді, з жовтня 2018 р. світові ціни на вугілля знизилися майже вдвічі — зі 100 до 58 дол. за тонну, і зараз "Роттердам+" був би вигідним, але не тому, що це хороша формула, а тому, що на тлі монстра, створеного оптовим ринком електроенергії, роттердамське чудовисько — пухнастий зайчик. 

ДТЕК, що втратила б частину прибутку після зниження світових цін на вугілля, у нових умовах нічого не втратила, — до запуску ринку експерти сподівалися на зниження ціни на 25%, у підсумку вона зросла на 30%. І це не привід виправдовувати формулу "Роттердам+" або чиновників, які її придумали й відстоювали, це привід визнати, що за наявності монополіста держава завжди залишатиметься в програші.

І нехай не обманюється читач, який вважає, що уряд його облагодіяв і захистив від підвищення ціни. Електроенергія — одна з основних складових ціни практично на всі товари й послуги, підвищення її вартості виробник закладає в ціну продукції, а оплачує — споживач. І так само, як у часи "Роттердам+" ми платили за подвійну доставку вугілля з Роттердама, хоча це було вугілля із шахт ДТЕК та імпорт з РФ, зараз ми платитимемо монополісту ще більше, тому що він підім'яв під себе ринок і тепер може сам регулювати ціну на ньому.

Немає ані конкуренції, ані вільного ціноутворення. Експерти пропонують тисячу й один спосіб, як змінити та поліпшити ситуацію, але насправді рецепт один — позбутися монополії.

Браві борці з монополіями

У нас є такий собі Антимонопольний комітет, який за ідеєю має обмежувати монополії й захищати вільну конкуренцію. Цей самий комітет ще в 2015 р. розпочав розслідування про монопольне становище енергохолдингу ДТЕК на ринку електроенергії.

Тоді сам регулятор ринку НКРЕКП звертався в АМКУ з проханням звернути увагу на можливе зловживання з боку ДТЕК і штучне завищення ціни. До речі, зверталося в АМКУ з приводу ДТЕК і "Укренерго", повідомляючи, що ДТЕК, можливо, штучно створює на ринку дефіцит електроенергії. Трирічна переписка по суті закінчилася тим, що АМКУ своїм рішенням переклав усю відповідальність на плечі регуляторів, мовляв, робіть, що хочете, ми вмиваємо руки.

Розслідування завершилося офіційним визнанням, що компанія ДТЕК не зловживає монопольним становищем. В АМКУ визнали, що ДТЕК "має структурні ознаки монополії" і ринкову владу, але вважають, що компанія не може цією владою користуватися через державне регулювання ринку. Якщо простіше, раз ринок електроенергії є регульованим, монополія нам не страшна. А ще АМКУ не помітив злого наміру у формулі "Роттердам+", а його очільник Юрій Терентьєв власноруч формулу погодив, незважаючи на те, що левову частку прибутку за рахунок подвійної логістики було отримано конкретною компанією, яка не просто має монопольне становище на ринку, а ще й продає вугілля сама собі.

Роттердамські квіточки й ринкові ягідки
economistua.com

Тобто, на думку АМКУ, коли ДТЕК лякає країну зниженням запасів вугілля й замерзлим населенням, виганяє на демонстрації шахтарів, втручається в роботу державних органів, тисне на чиновників, щоб відстояти приватні інтереси компанії, і є основним бенефіціаром тарифу, що визначається НКРЕКП, вона не зловживає монопольним становищем на ринку. ДТЕК, що контролює не тільки переважну більшість ТЕС, але й 73% видобутку вугілля, не монополія.

Є вже забутий, але хороший приклад того, як свого часу ДТЕК майстерно відреагувала на рекомендацію АМКУ про необхідність закупівлі частини енергетичного вугілля на ринкових умовах. Рекомендацію ДТЕК зрозуміла й виконала дуже своєрідно, — на біржу вийшли не покупці, а постачальники вугілля, звісно, ДТЕКівські. У підсумку енергокомпанії ДТЕК купували вугілля, видобуте ДТЕК, і інші постачальники взяти участь в аукціоні просто не могли. Але й тут АМКУ не помітив зловживань монопольним становищем.

Зараз, через два місяці після початку роботи оптового ринку електроенергії, АМКУ міг би розпочати нове розслідування, адже після запуску ринку ДТЕК свої монопольні позиції зміцнила ще більше, а посилатися на запобіжники держрегулювання вже не виходить. Після запуску оптового ринку електроенергії теплова генерація ДТЕК вийшла з поля держрегулювання. Враховуючи, що компанії належить 80% генерації, а про структурні ознаки монополії можна говорити, уже коли йдеться про 35%, підстави для того, щоб АМКУ знову звернув свою пильну увагу на ДТЕК, дуже вагомі. У найгіршому разі в АМКУ могли хоча б поцікавитися, чому ціна електроенергії після запуску ринку не знизилася, а навпаки, зросла. Враховуючи швидкість попереднього розслідування, починати треба вже зараз, щоб встигнути бодай до кінця 2021-го.

Механізми, що дозволяють обмежити вплив компанії на ринок, є. АМКУ може прийняти рішення про примусовий поділ компанії. Так, компанія сама вирішуватиме, як саме вона себе поділить. Так, вона може маніпулювати й петляти аж до того, що АМКУ доведеться її примушувати до поділу через виконавчу службу. Так, вона має право оскаржити рішення АМКУ в судах трьох інстанцій. Але їй потрібно хоча б дати зрозуміти, що держава налаштована рішуче, і пропетляти не вийде.

Більш того, є спосіб і суттєво спростити процес, впровадивши в українське законодавство норму про "добровільний поділ монополіста", яка звільнила б його від штрафів, що накладають у процесі примусового поділу, і дозволила б згладити багато кутів у відносинах держави і ДТЕК. Більш того, 2015-го, коли розслідування АМКУ тільки починалося, ДТЕК в офіційному зверненні писала: якщо "розслідування доведе, що концентрація активів ДТЕК порушує вимоги закону, існує два можливі варіанти рішення відповідно до загальноєвропейської практики: державне регулювання нам як монополістові або продаж частини активів на відкритому конкурсі із залученням міжнародних радників. Ми готові до обох варіантів".

Навіть у разі "добровільного поділу" історія напевно затягнеться на рік, якщо не на роки, але сподіватися, що ДТЕК самостійно відмовиться від домінуючого становища або раптово послабить вплив на ринок, — недозволенна наївність. Як і надії, що хтось, окрім АМКУ, наприклад інші регулятори, здатний вирішити це питання.

Офіційно ніхто, крім АМКУ, не може визнати компанію монополістом, і ніхто, крім АМКУ, не може визначити, чи зловживає монополіст своїм становищем, порушуючи конкурентне законодавство. Саме АМКУ повинен приймати рішення, що робити з такою компанією і як її розділити, щоб відновити здорову конкуренцію. Та оскільки нинішній склад АМКУ не показав видатних результатів роботи й багато в чому себе дискредитував, потрібна не тільки та сама політична воля, щоб подібне розслідування хоча б розпочали, але й перезавантаження самого АМКУ. Погодьтеся, дуже складно боротися з монополією, якщо уповноважений на це орган уперто ігнорує очевидні зловживання й повністю недієздатний.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу DT.UA
Помітили помилку?
Будь ласка, позначте її мишкою і натисніть Ctrl+Enter
Додати коментар
Залишилось символів: 2000
Авторизуйтеся, щоб мати можливість коментувати матеріали
Останній Перший Популярні Усього коментарів: 2
Випуск №48, 14 грудня-20 грудня Архів номерів | Зміст номеру < >
Вам також буде цікаво