Найдешевше яйце у світі

«У гонитві за яйцями» — так назвав Michael Kavanagh свою статтю, опубліковану в Financial Times від 20.08.2010 р., що присвячена українській компанії «Авангард» і її мажоритарному акціонерові Олегу Бахматюку. Річ у тому, що в квітні поточного року компанія «розмістила 20% своїх акцій на основному майданчику Лондонської фондової біржі (і залучила понад 200 млн. дол. для фінансування програми розширення та диверсифікації яєчного бізнесу), а наступного тижня повідомить свої перші проміжні результати», — пояснює свою увагу до неї автор статті.

Є ще одна причина інтересу світового бізнес-співтовариства до «Авангарду», який, напевно, недаремно зосередив свої основні зусилля на виробництві яєць та яєчної продукції, — це вакуум. «З відходом Індії і Китаю (з ринків Близького Сходу та Північної Африки. — Ред.) відкривається вакуум, і хтось повинен його заповнити», — запевняє кореспондента FT український яєчний барон, голова ради директорів «Авангарду» Олег Бахматюк. — Збільшення споживання яєць у Китаї та Індії обов’язково змінить глобальний ринок їх пропозиції й ускладнить життя любителям яєчні та омлету на Близькому Сході і в Африці».

Зрештою, йдеться про харчову безпеку багатьох країн, яка для них важлива не менш ніж оборонна. У момент, коли світ входить у смугу продовольчого дефіциту, уряди хочуть гарантувати безперебійні поставки продовольства для свого населення.

«Багато країн в обох регіонах (Близький Схід і Північна Африка. — Ред.) багаті на нафту або корисні копалини, але з обмеженими потужностями виробництва яєць і населенням, що бурхливо зростає, шукають
постачальників дешевого білка. Це рецепт дефіциту яйця», — каже Олег Бахматюк.

А 25 серпня «Авангард» оприлюднив фінансові результати за перше півріччя 2010 року, яких так чекали його закордонні акціонери. Слід зазначити, що, незважаючи на зниження середньоринкових цін на куряче яйце наприкінці першого півріччя, результати бізнес-діяльності вражають.

За день до того міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings присвоїло компанії Avangardco Investments Public Limited, головній компанії агрохолдингу «Авангард», довгострокові рейтинги дефолту емітенту (РДЕ) в іноземній валюті на рівні «В», а також національний довгостроковий рейтинг «А+(ukr)». На думку аналітиків агентства, рівень вертикальної інтеграції в сегменті виробництва і дистрибуції комбікорму разом з доведеною здатністю впливати на ціноутворення забезпечує «Авангарду» стабільні показники маржі прибутку відносно порівнянних компаній.

Про решту «ДТ» вирішило розпитати Олега Бахматюка особисто, хоча на той час наш співвітчизник перебував в Іраку, і вочевидь не за туристичною путівкою.

Виробництво яєць зросло на 29% (порівняння з першим півріччям 2009 року. — Ред.) і перевищило 1,9 млрд. шт., поголів’я птиці збільшилося на 16% — до 18,6 млн., частка продажів через великі роздрібні мережі — із 2 до 7%. Виручка зросла на 68% (становила 165,9 млн. дол.), показник EBITDA — на 47% (63,5 млн. дол.), чистий прибуток — на 86% (61,9 млн. дол.), рентабельність за чистим прибутком збільшилася на 3% — до 37%. Компанія експортувала в першому півріччі 165 млн. штук яєць і 700 тонн яєчного порошку. Її частка на ринку експорту становила 80%.

Олег БАХМАТЮК: «Нинішнього року ми запланували вийти на експортний мільярд»

— Олеже Романовичу, у квітні 2010 року холдинг «Авангард» провів розміщення акцій на Лондонській біржі. Як позначилося це IPO на фінансових результатах компанії за перше півріччя?

— Квітневе IPO не позначилося на фінансових результатах, тому що всі залучені гроші ми спрямували на будівництво двох птахофабрик по 3 млн. поголів’я кожна: у Кам’янець-Подільському (Хмельницька обл.) і Чорнобаї (Херсонська область). Вони унікальні на всьому євразійському просторі. З ними може зрівнятися хіба що китайське підприємство аналогічного профілю (2,2 млн. голів), розміщене поблизу Пекіна. Концепція таких підприємств поєднує виробництво продуктів харчування та альтернативних джерел енергії. Симбіоз сучасного біогазового заводу і птахофабрики можна спостерігати також в Аргентині і Бразилії.

Гроші від IPO дозволять нам закінчити розпочатий кілька років тому проект, загальна вартість якого близько 450 млн. дол. Понад 200 млн. дол. компанія уже вклала. Відповідно до плану, будівництво буде завершене 2011 року. А нарощування виробничих показників «Авангардом», які, зокрема, були озвучені по закінченні першого півріччя поточного року, відбувається поетапно й закладалося роком раніше в ціновій політиці компанії, її робочому капіталі та стратегії. Так, торік ми вийшли на ринок Іраку і поставили близько 300 млн. шт. яєць і нинішнього року теж активно на ньому працюємо.

— Але як ви плануєте впоратися зі своїми амбіційними планами розширення присутності на світових ринках в умовах значного подорожчання кормів?

— В умовах подорожчання кормів Україна як виробник білкової продукції — м’яса птиці, свиней, великої рогатої худоби, того ж таки яйця, собівартість якого на 66% складається з вартості кормів, — перебуватиме у пріоритетному становищі на світовому ринку.

— Тобто подорожчання зернових — це, навпаки, плюс для виробника білкової продукції?

— Звісно. Ціна на фуражне зерно в Україні — одна з найнижчих у світі. Відповідно, конкурентна перевага виробників, які інтегровані в наступні цикли, ще більше відкриває експортні ринки та можливості.

— Незважаючи на те, що яйце подорожчає, ви вважаєте, що попит на нього не знизиться?

— Неважливо, скільки коштуватиме яйце, головне, щоб його собівартість була нижчою, ніж в інших виробників. У зв’язку з цим зауважу, що у своїх поточних звітах FAO (продовольча і сільськогосподарська організація ООН — Food and Agriculture Organization) визнає дві країни-виробники яєць перспективними в економічному плані — Індію та Україну. Причому найдешевше яйце у світі цього року виробляється в Україні.

А населення ж Індії активно зростає. Та це не найголовніше. У країні формується середній клас, змінюються смаки в харчуванні. Там взагалі раніше не було ні майонезів, ні кондитерських виробів, ні хлібобулочних виробів у таких обсягах та масштабах. Природно, зростання доходів населення і зміна культури споживання їжі роблять ринок Індії дефіцитним, вона йде із зовнішніх ринків і концентрується на внутрішньому. Тим часом Україна отримує велику перевагу на світових ринках.

— Автор статті FT стверджує, що більшість яєць, вироблених компанією «Авангард», споживається в Україні. Це поки що справді так?

— Торік із загального виробництва ми продали близько 600 млн. яєць на зовнішніх ринках. Нинішнього року запланували вийти на мільярд. Це разом із яєчним порошком. Ми поставляємо порошок у 16 країн світу. Для цього побудували в Івано-Франківську найбільший на євразійському просторі завод із виробництва сухого яєчного порошку. Основні його споживачі перебувають на Далекому Сході: Сінгапур, Малайзія, Корея, Японія, В’єтнам. Базовий споживач яйця — Ірак. Купують також Казахстан, Арабські Емірати, Туреччина, Сирія.

— Чим вам цікаві ринки Близького Сходу і Північної Африки?

— Наприклад, ринок Північної Африки за споживанням продуктів харчування зростає швидше, ніж ринки Азії. Адже там місцеве сільське господарство покриває лише 25—30% від загального обсягу споживання всіх продуктів харчування. А одними з базових гравців на цих ринках є Китай і Індія. Вони тут традиційні експортери багатьох продуктів харчування. Проте, за оцінками аналітиків, у наступних п’ять років Китай та Індія з країн експортерів перетворяться на нетто імпортерів, що значно вплине на зовнішні ринки продовольства. Ви ж бачите, що відбувається. Варто було Росії недопоставити всього 5% світового виробництва зерна при запасах, які вшестеро перевищують суму дефіциту, — й тут-таки ціна на зернові зросла на 70%, і паніка не вщухає. Якщо й Україна завтра вийде з квотами або забороною, то ціна ще рушить уперед.

Крім того, на Близькому Сході і в Північній Африці є корисні копалини, є нафта й газ. Гроші є, і всі чудово розуміють, що в найближчих п’ять-сім років дефіцит їжі буде одним із найактуальніших питань. Тому там дуже лояльні. Я був в Іраку, Бахрейні, Кувейті, у Бейруті, Йорданії.

Лояльнішою стає й Росія. Раніше ми не могли туди зайти, тому що була повна заборона. Хоча ринок не дуже великий, але він більший за український. Звісно, найцікавіше буде працювати в Європі. Ми вже півтора року адаптуємо під європейські вимоги свій найсучасніший завод. Пройшли практично всі адаптаційні процедури. Внутрішні бюрократичні перепони дуже великі — там 27 країн, які захищають свого агровиробника. Досить нагадати, що у Франції дотації сягають 88%.

— Чи не забагато?

— Вони ж то захищають, але глобальні ринки все одно змінюватимуться, і дефіциту не уникнути. А Україні Бог дав землю й унікальне географічне розташування. Нам би ще елементарну систему регуляції та увагу, тоді б ми взагалі були на коні.

— До питання про дотування. Надає вам підтримку держава Україна?

— Ми абсолютно не дотовані. Так історично склалося. Але це, може, й добре.

— На якому етапі перебуває будівництво ваших гігантських птахофабрик?

— Одна з них готова на 55%, інша — на 45%. До кінця 2011 року ми мусимо завершити будівельний цикл, а до кінця 2012 року — вийти на повну потужність.

— Яким буде обсяг виробництва, коли працюватимете на повну потужність?

— Сім мільярдів яєць на рік.

— Це не багато?

— Ну ми ж працюємо над ринком. Я був в Іраку, сподіваємося вийти там на збут 1,5—2,0 млрд. яєць на рік. До речі, Ірак імпортує на рік 5,5 млрд. яєць.

— Як взагалі виникла, по-моєму, досить оригінальна ідея розпочати великомасштабне виробництво і експорт яєць?

— Я поділюся цією інформацією під час зустрічі в Україні.