Зливки

У кримських політиків вийшов довгий забіг за мандатами депутатів ВР Криму. Нинішній склад парламенту автономії мав чотирирічну каденцію, «п’ятирічку» закон давав тільки наступному, і якби все було по правді, вибори мали б відбутися вслід за президентськими, але не пізніше травня. Ця обставина й спонукала багатьох політиків використовувати президентську кампанію як прелюдію до кримської парламентської, тому до осені деякі проекти просто не дожили. Кримські комуністи не так агітували за Петра Симоненка, як розкручували блок Грача—Волги, але витрати пішли на вітер. Інна Богословська свою скандальну й дорогу агіткампанію в Криму поєднала зі створенням блоку «Острів Крим», обіцяючи привести у кримську Раду другу за чисельністю фракцію. Гучний провал у Криму та відсутність перспектив і ресурсів стали причиною того, що «молода команда» Інни Германівни злилася в різні партії. Власне масоване просування творив рух «Русское единство», який підтримав у фіналі президентських виборів Віктора Януковича, але попсував чимало крові місцевим регіоналам. Мабуть, лише для них витрати оправдалися, особливо з урахуванням останніх поправок до закону про вибори. Маючи дві «партійні корочки» — «Русского единства» і «Русского блока», — професійні борці за російський Крим тепер не потребують плечей Партії регіонів, на яких блокросовці під час попередніх виборів в’їхали у кримський парламент. Партія ж влади в автономії відтермінування виборів спробувала використовувати для розчищення поля від негативу, пов’язаного з попереднім керівним складом автономії, але найбільше — від конкурентів.

Жаккард від Джарти

Під завісу президентських виборів Василь Джарти — тоді партійний куратор Криму, а нині — його майже повний господар, — обіцяв, що кримські регіонали очистяться від неправильних товаришів і до влади в результаті місцевих виборів прийде нова боєздатна команда. Поки що, за поодинокими винятками, «нова» команда претендентів скидається на зібрання сивих і бородатих ветеранів кримської політики.

Список регіоналів у ВР автономії очолить сам Василь Джарти. Випереджаючи побоювання з приводу чергової хвилі міграції з Донбасу, прем’єр уже пообіцяв, що «приїжджих» там не буде. Ризикнемо припустити, що кілька макіївських там виявиться. На округи, за інформацією джерела, підуть усі, хто має бізнес та власні ресурси. Кажуть, що серед них може опинитися і спікер Володимир Константинов, власник найбільшої у Криму будівельної компанії.

Заявлене лідером кримських регіоналів завдання — самостійно сформувати більшість у ВР автономії — на перевірку виявилося непосильним. КРО ПР продемонструвала гостру кадрову недостатність. Довелося використовувати в ролі донорських малі фракції кримської політспільноти: СДПУ (о), блок Куніцина, колишніх соратників Наталії Вітренко, окремих членів партії «Союз». Особливо цінним стало вливання безпартійних мерів. Незважаючи на кругові обвинувачення на адресу регіоналів, що вони тиснуть для поповнення партійних рядів, багато кримських рекрутів самі поголили чоло, а деякі навіть мусили проситися. Блоку Сергія Куніцина, двічі прем’єра автономії, екс-губернатора Севастополя та нинішнього постпреда президента, довелося в публічних зверненнях закликати регіоналів до об’єднавчого з’їзду, підписання, злиття, а закінчилося все вступом у ПРУ кількох ключових постатей. Не всіх, звісно, тільки тих, кого Сергій Володимирович хотів би облаштувати при владі. Двоє з найближчого оточення Куніцина — екс-міністр фінансів АРК і нинішній депутат ВР — тепер під вартою і слідством. Політична доля самого лідера блоку поки що не відома.

З іншого боку, такий самородок як мер Євпаторії Андрій Даниленко міг би знову перемогти на виборах і без партквитка. Будь-якого. Але як кому пощастить із неофітів — судити рано, список ще не сформовано, рознарядку по округах оголосять у понеділок. Тим часом сумний досвід одного зі стовпів партії «Союз» Володимира Кличнікова вже може послужити застереженням. Змінивши партквиток, ветеран кримських виборчих кампаній (з мєшковських часів, коли його вважали мозковим центром блоку «Россия») розраховував, що зможе на кадровому безриб’ї ПР у Сімферополі вихопити путівку на мерство. Але не склалося. Нинішній міський голова столиці автономії Геннадій Бабенко впав у немилість ще під час президентських виборів. На хвилі внутрішньопартійної боротьби групи екс-регіонала В.Кисельова із сірим кардиналом кримського парламенту О.Мельником та спікером А.Гриценком Бабенко став мішенню критики своїх і чужих за земельні рішення. Заміну йому В.Джарти так і не зміг знайти, довелося зупинитися на кандидатурі В.Агєєва, який понад 10 років трудився в будівельних компаніях нинішнього спікера В.Константинова. Сам же одіозний безпартійний О.Мельник, що до приходу команди Джарти крутив столицею та автономією, як циган сонцем, свій мандат, схоже, все одно збереже, балотуючись по мажоритарному округу. Якщо від Партії регіонів не вийде (а Джарти це припускає, хоч і киваючи на голосування політради в найближчий понеділок), то зможе домовитися з іншою. Геннадій Бабенко, за деякою інформацією, також отримає округ у Сімферополі. Без роботи не залишиться й мер Ялти Сергій Брайко. Партія вирішила замінити його на Олексія Боярчука, який багато років «підсиджував» Брайка на посаді секретаря міськради і до якого після зміни влади в країні дійшла черга на мандат депутата ВР України. Тепер Сергію Борисовичу обіцяють місце в новій Раді міністрів автономії, але він ще міркує вголос — а чи не піти на вибори. Зрозуміло, від іншої партії. Але це, напевно, було занадто спекотне літо...

Політрада КРО регіоналів, яка рекомендувала місцевим осередкам кандидатів на посади міських голів, ще раз підтвердила: лава запасних у В.Джарти коротка. З 11 кандидатів — п’ять чинних голів, два — віце-мери плюс недавній секретар ради. Величезна проблема і з висуванням кандидатів на посади голів прибережних селищ: на теперішніх клейма ставити ніде, а заміни — немає. Гучні заяви про наведення порядку в земельній сфері і так уже звучать як довга луна через відсутність результату.

З великим відривом і на одному крилі

Проблеми з кадрами не тільки в регіоналів, а й у їхніх конкурентів. Кримські соратники Сергія Тігіпка, які, за прогнозами та замірами, можуть отримати у Криму третій результат і не менше 10 відсотків підтримки, за інформацією джерела, досі не визначилися з першою п’ятіркою парламентського списку. Не виключено, що в ній виявиться лише одне знайоме виборцю обличчя, котре причетне до президентської кампанії Тігіпка й котрому виборець довіряє, — це Сергій Доценко, олімпієць і екс-голова рескомспорту Криму. Решта — осінній призов, включно з транзитниками з команди Куніцина, які відпрацювали з Богословською, та перебіжчиками з фракції БЮТ, яких не взяли в ПРУ.

У «Русского единства» — проблема протилежна. Там надто багато охочих посісти рядки вгорі списку, а рейтинг — на межі прохідного бар’єра. Точиться боротьба носіїв ідеї і тримачів каси. Поки що в штабі готові назвати тільки два перші прізвища у списку — Сергія Аксьонова і Сергія Цекова.

Утім, майже всі учасники кримських перегонів поки що притримують інформацію про списки, особливо про розстановку на округи. Схоже, всі чекають, доки регіонали оприлюднять свої розклади, а вже потім визначаться остаточно — враховуючи складність завдання. Отож можливі несподіванки. Виставили регіонали відверто слабкого кандидата в мери Сімферополя — і ось уже лідер партії «Союз» Лев Миримський заявляє про намір поборотися за крісло міського голови.

Відкрили свій парламентський список тільки висуванці курултаю кримськотатарського народу, що відбувся у минулі вихідні. Вони традиційно підуть під прапором Народного руху України. Список очолить Рефат Чубаров, другим номером буде кримський лідер НРУ Леонід Пілунський. Шанси проходження у ВР Криму дуже малі, у мажоритарні округи — майже нульові. На попередніх виборах Рух-Курултай узяв шість відсотків голосів, що дозволило до того ж отримати й кілька високих посад в уряді. Тепер, за змішаною системою виборів, аби зберегти результат, необхідно подвоїти підтримку списку і подолати підступи конкурентів та Банкової, спрямовані на дроблення кримськотатарських голосів. Наслідки непотрапляння висуванців курултаю до ВР автономії в достатній для ефективного представництва кількості, на жаль, будуть сумні. По суті, це буде відкіт на півтора десятиліття назад, а глуха опозиція неминуче призведе до радикалізації настроїв.

Головні конкуренти регіоналів — кримські комуністи, які, за літніми замірами, нібито можуть подвоїти свій скромний — шість відсотків — результат виборів-2006. Відрив від лідера перегонів, звісно, непорівнянний, коли вірити, що регіоналів підтримають понад 60 відсотків кримчан. Проте лідер комуністів Леонід Грач уже зробив кілька жорстких заяв про тиск із боку влади. Від пресингу бізнесу членів його сім’ї і до блокуванням участі в програмі найбільшої радіостанції. Причому, за словами Грача, ефір, у якому радіостанція відмовила лідерові комуністів, був заздалегідь оплачений рескомом КПУ. У програмі ДТРК «Крим» Л.Грач, звертаючись до президента, розповів ще одну цікаву історію: «Мій соратник по партії Валерій Кучеренко тиждень тому виступив на Чорноморській телекомпанії і сказав, що корупційний режим на Україні повинен загинути. Що він неправильне сказав? Чи ми в корупційному руслі мусимо розвиватися? Так тоді ми ніколи не встанемо з колін. І що? А після цього виступу Валерія Кучеренка запросив слідчий прокуратури на профілактичну розмову. І ще давай пропонувати протокол оформити. Ми що, Вікторе Федоровичу, у 1937 році живемо?» (цитується за ІА «Новий регіон»).

«Живемо!» — заявляє лідер кримських бютівців Андрій Сенченко, весь бізнес якого (як і його найближчих соратників) покладений податківцями та правоохоронцями на лопатки. Цілком імовірно, що замість агітації в містах і селах вони всю виборчу кампанію ходитимуть на допити. Це крім того, що фінансова підмога істотно підірвана. А блокування податковою міліцією господарської діяльності головного медійного ресурсу опозиції — ТРК «Чорноморська», про що «ДТ» вже писало, якщо силовий сценарій триватиме, може грунтовно перекрити можливості й для решти учасників процесу. «Чорноморська» — єдина ТРК у Криму, в ефірі якої під час цієї кампанії виходить передвиборне ток-шоу, до участі в якому на рівних умовах запрошуються представники всіх політсил. І це найбільш рейтингова телекомпанія, у чому регіонали могли переконатися, провівши опитування. Навіть якщо сплюсувати весь медіаресурс, який контролюють регіонали у Криму, — мільйон телеглядачів «Чорноморки» його переважить. Але, за великим рахунком, чим сильніший буде тиск на опозиційні ЗМІ та політиків — тим краще для конкурентів регіоналів. Чим більше силових дій — тим слабша влада, тим більше тих, кого не полишає надія якщо не перемогти цю владу, то хоча б її пережити. Решта підуть зливатися....