Крамничка добра Олени Сотничек

І, хоча її сторінка в соцмережах не рясніє шаленою кількістю лайків та репостів, чимало людей завдячують Олені своїм життям.

Її проект "Крамничка добра" допомагає зібрати кошти на їх лікування, а ще - підтримує людей з інвалідністю, мам з особливими дітьми - з епілепсією, аутизмом.

Усе у своєму проекті Олена робить сама. В неї поки що немає команди, а є лише підтримка друзів, підопічних та колег-волонтерів. Але "Крамничка" вже набула широкої популярності й навіть перемогла у другому Всеукраїнському конкурсі соціальних проектів. А сама Олена розпочала навчання в Українській соціальній академії на курсі "Соціальне підприємництво". Це приклад того, як одна небайдужа людина може змінювати світ і рятувати людські життя.

Ми зустрілися з Оленою в невеличкому кафе. Хоча це була неділя, холодний вечір, мороз і заметіль, коли хочеться сидіти вдома з чашкою гарячого чаю, Олена навіть у кафе займалася волонтерськими справами. "У нас тут проблема. Хлопчик з України лікується в ізраїльській клініці. Частину коштів зібрали волонтери і фонд в Ізраїлі. Я допомогла оформити безкоштовний авіаквиток, скориставшись програмою МАУ "Під крилом", яка, на жаль, уже скінчилася. І ось сьогодні телефонує волонтер з Ізраїлю й каже, що клініка припинила лікування хлопчика, бо коштів на подальше лікування на кредитному рахунку батьків уже немає. Батьки звернулися в Україні в благодійний фонд, котрий пообіцяв дозбирати потрібну суму, щоб клініка продовжила лікування, а фактично документи батьків із проханням про кошти, із зовсім іншими, російськими рахунками від інших осіб, потрапили на російський інтернет-ресурс ВКонтакте. Є сумніви в доброчесності фонду, який обіцяв батькам допомогу, а насправді злив їхні дані в Інтернет. Сьогодні весь день намагаюся знайти гроші, яких не вистачає на лікування хлопчика. Це 47 тисяч доларів".

Потім Олені написала мама хворої дівчинки, - отримали від благодійників пачку памперсів, на які зовсім не було коштів. Дуже дякувала. "Олено, коли ви відпочиваєте?" - питаю. "Знаєте, як в одному анекдоті, - ніколи", - сміється дівчина.

Гроші на лікування та реабілітацію тяжкохворих збирають чимало волонтерів. Зазвичай вони звертаються до людей із проханням допомоги через соцмережі. Публікують пост, розповідають про проблему і дають номер банківської картки фонду чи волонтера. В Оленчиній "Крамничці добра" все працює інакше. Дівчина не просто збирає гроші, - вона пропонує людям придбати речі, а виручені від продажу кошти покупці перераховують на банківську картку хворого або сплачують післяплатою на Новій пошті. Але особливість онлайн-магазину "Крамничка добра" полягає у тому, що в ній продаються вироби хенд-мейд, які виготовляють самі Оленині підопічні та їхні сім'ї.

"Я здавна займалася волонтерством, - розповідає Олена, - і зрозуміла: людям треба не тільки допомогти збирати кошти, а й дати їм можливість відчути, що вони потрібні суспільству, що вони є його частиною і можуть самостійно утримувати себе. Це половина успіху в лікуванні - повірити у власні сили".

А почався проект "Крамничка добра" з допомоги пораненим військовим та їхнім сім'ям. З самого початку війни на Донбасі Олена відвідувала військовий шпиталь. "Я не входила до жодної громадської організації, я була сама по собі, - згадує дівчина. - Там познайомилася з волонтерами з різних регіонів, ми почали спілкуватися в Інтернеті. Хтось попросив принести хлопцям з Одеси бульйону, хтось - провідати військових із Полтави. Пам'ятаю, був такий Саша з батальйону МВС "Полтава", ми допомагали йому з протезуванням. Ось із цього все й почалося".

Київський шпиталь - один із небагатьох, у якому є відділення для онкохворих військових. Олена почала допомагати і їм. Досвід у дівчини був ще з Майдану, - там вона займалася забезпеченням медпунктів ліками (особливо тими, які було проблемно знайти, шукала залишки по аптеках). Потім допомагала онкохворим дітям із сімей військових. "У них була дуже складна ситуація. Тато воює, коштів на лікування немає", - згадує Олена.

Дівчина хотіла не просто допомогти грішми, а підтримати хворих. Ідея крамнички зародилася після однієї зворушливої історії. Олені розповіли про хворого на рак хлопчика, який робив із тканини сніговиків. "Хлопчикові не вистачало коштів на лікування, і він продавав своїх сніговичків, - згадує Олена. - Я тоді просто поширювала пости з розповіддю про цю дитину й допомагала продажам. Ви знаєте, цей хлопчик вилікувався, - почалася стадія ремісії. Ось така позитивна історія, яку я довгий час спостерігала".

Відвідуючи шпиталь, Олена бачила, що дехто з військових намагається малювати картини чи плести браслети. Це була своєрідна арт-терапія. А чому б усе це не продавати через електронну крамничку? Ідея була смілива й незвична.

Спочатку створили сторінку на Фейсбуці. Почалися перші продажі і перші збори коштів через аукціони. Були й складнощі. Через чиїсь скарги всемогутній Фейсбук заблокував усі пости про родини військових, які потребують допомоги, і опис хенд-мейд товарів, які вони роблять. Олена невтомно писала адміністрації Фейсбуку, пояснювала, що жодних правил не порушувала. На кожне повідомлення про блокування посилала цілі листи-пояснення. Врешті-решт отримала повідомлення, що адміністратори з усім розібралися і справді не бачать жодних порушень, тому блокування знято. Однак пости про військових усе ж таки періодично зникали зі сторінки крамнички.

Потім сторінку крамнички вкрали, і довелося створювати нову, яку назвали "Крамничка Добра - благодійна крамничка". Олена мріяла створити електронну платформу для магазину. Однак коштів на це у дівчини не було. І власного фонду вона не створила. Але тут допомогла порадою знайома, яка працює в ІТ-компанії. Вона розповіла, що сторінку крамнички можна відкрити на підприємницькій платформі prom.ua. "На prom.ua мені радили, як краще все зробити, підказували технічні моменти щодо структурування сайту, бо я все моделювала там сама, і відкрили сторінку крамнички. Дуже зручну, - розповідає Олена. - Я радилася з військовими. Написала пост у соцмережах: "Хто хоче виставити на продаж свої вироби?". І під цим постом мені раптом почали багато писати мами особливих та онкохворих дітей. Вони теж хотіли брати участь у нашому проекті. Мами хворих дітей отримують від держави щомісяця 1400 гривень. Я знаю їхню ситуацію зсередини, і мені страшно, не уявляю, як ці батьки виживають. На такі гроші неможливо купувати дорогі ліки, памперси, а вони ще ж мусять щось їсти і якось жити. До того ж дуже часто чоловіки йдуть із сім'ї й залишають жінку з хворою дитиною.

Зараз ми порушили питання суми виплат, батьки написали петицію до президента. Я розумію, що в держави немає коштів, але так ситуацію теж не можна залишати. Дякувати МОЗ, тепер є перелік безкоштовних ліків. Але, по-перше, їх чомусь не завжди всім вистачає, по-друге - в ньому немає багато дорогих і дуже потрібних препаратів. Ось, наприклад, препарат Депакін. Він коштує дорого, його важко знайти, і я часто шукаю його для діток з епілепсією. Або, наприклад, памперси. Від держави їх отримують не всі хворі, хоч і мають на це право. Я знаю батьків, які приходять у поліклініку й постійно чують: ваших розмірів немає".

Через "Крамничку добра" благодійники можуть допомагати хворим двома способами: придбати хенд-мейд виріб чи продукцію або виставити свої речі на аукціон на сторінці у Фейсбуці. І це не лише одяг, а й книжки, речі, що завгодно. "Наприклад, один військовий із дружиною виготовляють текстиль, інша сім'я - вироби з глини, мама з сином-аутистом роблять прикраси з полімерної глини і медичного сплаву, - розповідає Олена. - Одна мама плете разом зі своєю донечкою, хворою на ДЦП. Вона каже, що дівчинка допомагає їй, тримає нитки. Це стимулює дитину розробляти пальчики і тренуватися в рухах. Я все це читаю і бачу, мені надсилають фото й відео. Але я не все виставляю у Фейсбук чи на сайт, бо родини не завжди цього хочуть".

Про крамничку люди дізнаються з Інтернету, - згадка про неї є не лише в соцмережах, а й на сайті prom.ua. "І навіть у Гуглі почала випадати сторінка "Крамнички добра", - радіє волонтерка. - До нас уже звернулося кілька людей, котрі знайшли нас саме через Гугл. Зараз популярні наші плетені шалі, - продали вже з десяток. Майстриня навіть у вихідні працювала, щоб виконати всі замовлення".

А до замовлень у крамничці ставляться дуже трепетно. З кожним покупцем листується особисто Олена. Якщо потрібно змінити колір, розмір чи матеріал виробу, вона домовляється з майстрами. Все робиться індивідуально і з любов'ю. Звісно, це нелегко, коли все зав'язано на одній людині. "Мені навіть не вірять, що я все роблю сама", - сміється дівчина. Олена зізнається, що бували моменти, коли в неї опускалися руки, коли на мить хотілося повірити тим, хто казав, що сама вона, без грошей і без команди, нічого не зможе. Особливо важко було, коли блокували сторінку крамнички, коли вона переживала хакерські атаки, через що навіть довелося створювати сторінку заново. Але дівчині допомогли вистояти і не здаватися ті, кого вона підтримувала сама, - її підопічні.

"Визначальною стала історія з Ігорем Лугіною, - розповідає Олена. - Він військовий, пройшов Майдан, був поранений, став спинальником - пересувається у візочку. Знав, що вже ніколи не стане на ноги. На спині в нього були великі пролежні. У хлопця почалася депресія, а тут ще й сім'я, маленький син, - на все потрібні гроші. Я розмістила історію Ігоря на сторінці крамнички, ми хотіли зібрати гроші на лікування. Я знала, що Ігор вишивав картини й ікони. Хлопець не йшов на контакт, лише один раз надіслав погане фото своєї роботи. Тоді зі мною зв'язалася дівчина-письменниця. Вона родом із Сум, де живе й Ігор. Сказала, що бачила пост про земляка, хоче йому допомогти і знає, що спілкуватися з ним зараз важко. "Ми дамо вам на продаж книжки, які я написала у співавторстві з кількома іншими авторами", - сказала мені письменниця. Я виставила ці книжки на продаж за символічну суму - 35-40 гривень і попросила підтримати Ігоря. Але найголовніше - це моральна підтримка. Хлопець побачив цей пост, побачив, що люди писали слова підтримки: "Молодець", "Тримайтеся", "Дякуємо, що ви зберегли Україну". Книжечки швидко розкупили, а Ігор почав виходити з депресії й повернувся з лікарні.

І ось одного разу він мені телефонує й каже - все, я вже підлікувався, гуляю з малим і дружиною на вулиці. А я саме була в розпачі після фішингу й атаки на сторінку крамнички. Ігор каже - хочу записатися на марафон. Я заперечую: який марафон, ти недавно з лікарні! Він пояснює: "Так там у вас у Києві на стадіоні "Олімпійський" великий марафон бігунів, і я побіжу". Починаю гуглити, бачу, що марафон - від шести кілометрів, і в ньому не беруть участі паралімпійці та візочники. Я кажу: "Слухай, як ти побіжиш? Тобі буде складно! Давай спочатку ти дізнаєшся в лікаря, чи можна тобі, а далі будемо вирішувати". Згодом він сам зателефонував і каже, що лікар йому дозволив. У мене сльози виступили на очах, я була в шоці й подумала: якщо людина з такими вадами піднялася і йде вперед, то як я можу зараз кинути свою крамничку?"

Олена пройшла і через вигоряння, і через заняття з психологом. Друзі і знайомі неодноразово відмовляли її від проекту. Але свою справу дівчина полишати не збирається. Каже, що весь свій час і навіть більше віддає крамничці. А ще - додалося навчання в соціальній академії. Батьки спочатку ображалися - "ти нам мало приділяєш часу", та згодом поставилися з розумінням до того, чим займається донька. Про її добрі справи дізнаються від своїх друзів, які читають Фейсбук. Знають і підтримують. Коли на конкурсі соціальних проектів ішло голосування, мама стежила за його перебігом і телефонувала Олені: "Тобі не вистачає десяти голосів, ти бачила? Я залучу своїх друзів". І Оленчин соціальний проект таки увійшов до ста найкращих по Україні. І не просто ввійшов, а посів перше місце.

Попереду в Олени - багато нових справ та планів. Вона мріє створити свій фонд і самостійну, повноцінну платформу "Крамничка добра", відкрити нові напрями роботи - наприклад платні екскурсії Києвом. Олена дуже любить туризм і за першою освітою - менеджер соціокультурної діяльності. Частина коштів від вартості квитка йтиме на екскурсії для дітей з інвалідністю. Мами особливих дітей із задоволенням скористаються цією нагодою. До Олени вже приєднуються помічники-волонтери, і скоро в дівчини буде своя команда.

Вже прощаючись із Оленою, я запитала, про що вона мріє. "Я мрію, щоб було менше дітей, які хворіють. Хочеться, щоб було більше лікарів із великої літери, які, незважаючи на зарплату, підніматимуть медицину. Хочеться, щоб було більше відповідальних волонтерів і благодійних фондів, які допомагають людям. А ще я мрію ось прямо зараз зібрати кошти на лікування хворого хлопчика, сина нашого прикордонника Жені. Сам Женя зараз проходить хіміотерапію, а в його сина тяжке ураження головного мозку й епілепсія. В сім'ї у Жені - шестеро дітей. Він колись служив у Криму, не зрадив присяги й повернувся в Україну. На лікування його синові потрібно 149 тисяч гривень. Якби ми їх швидко зібрали - це було б чудово. А ще - в нас є Таня Шиманська, якій потрібна термінова операція на серці, та благодійні кошти надходять дуже повільно. Ось такі мрії".

Долучитися до "Крамнички добра" можна у Фейсбук - група "Крамничка добра - благодійна крамничка" та на сайті kramnychkadobra.com.